Справа № 755/941/19
"05" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.
з секретарем Красновою І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивувала тим, що сторони з 29 листопада 2014 року знаходилися у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбне життя не складається, кожен має протилежні погляди на життя. Просить розірвати шлюб.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином. До початку судового засідання надала письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала. Додатково зазначила, що строк на примирення надавати не потрібно.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Будь-яких заяв клопотань зі сторони відповідача на адресу Дніпровського районного суду м. Києва не надходило.
Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 29 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2531. (а.с. 4).
Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с. 5).
Шлюбні відносини припинені через постійні сварки, втрату взаємопорозуміння та поваги, на підставі цього виникнення неприязних відносин. Сторони спільно не проживають, не господарюють. Сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливо.
У відповідності зі ст. 112 ч.2 Сімейного Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу , якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка і жінки і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір немайнового характеру на користь позивача в сумі 768 грн. 40 коп.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273,280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2) зареєстрований 29 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2531 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2) судовий збір на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1) в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: