Справа №:755/7348/18
"05" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Кравченко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 жовтня 2012 року він зареєстрував шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем у них не склалося через різні погляди на життя, виховання дитини, роль кожного з подружжя у сім'ї. Між ними виникали сварки, кілька разів вони проживали окремо, після чого поновлювали сімейні стосунки. З 01 листопада 2016 року по 05 липня 2017 року подружжя ОСОБА_3 зі своєю дочкою проживали в Сполучених Штатах Америки, однак, в цей період життя подружжя стало нестерпним. 05 липня 2017 року їх сім'я повернулась в Україну, а 18 липня 2017 року ОСОБА_1 повернувся в Сполучені Штати Америки сам. З 18 липня 2017 року подружнє життя вони не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, їх шлюб став формальністю. Збереження сім'ї є неможливим, та таким, що суперечить їх інтересам.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
11 липня 2018 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача. У поданому відзиві відповідач позов не визнала, просила надати їм строк на примирення тривалістю у шість місяців. Свої заперечення відповідач обґрунтувала тим, що з позивачем вони знайомі близько десяти рокі, з яких шість років прожили у шлюбі. За цей час у них були різні складні ситуації. В період шлюбу 07 жовтня 2013 року у них народилась дитина, після чого їх стосунки тали напруженими. Через пів року позивач пішов з сім"ї, а через деякий час повернувся та приймав участь у догляді та вихованні їх дочки. За час тривалих відряджень позивач фактично відвик від відповідальності та обов'язків батька, тому, їх останній період спільного проживання був дуже конфліктним. У них є шанси відновити сімейні стосунки та виховувати їх дитину разом, для чого потрібно докласти значних зусиль з обох сторін.
09 липня 2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідно до якої позивач зазначає, що немає потреби у наданні тривалого строку на примирення, який просила надати відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, оскільки вони цілий рік проживають окремо, не підтримують сімейних стосунків, відповідач жодних спроб для їх порозуміння не здійснювала. Своє рішення про розірвання шлюбу він прийняв на основі роздумів і аналізу подій за тривалий час. Кожен період окремого проживання позивач розглядає як своєрідний строк для їх примирення. Однак, весь цей час показав, що їх погляди на сімейні відносини є різними. Він покидав сім'ю саме на прохання відповідача та її батьків, оскільки, за їх словами, саме його присутність призводила до нервових зривів відповідача. Позивач не вбачає жодної можливості для збереження сім"ї, оскільки почуття між ними відсутні.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2008 року підготовче провадження у справі закінчено та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, який просив справу розглянути без його участі та відповідача, яка, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї 27 жовтня 2012 року, про що у книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис за № 2904.
Сторони від шлюбу мають малолітню дитину: доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не проживають разом з 18 липня 2017 року, не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконаний, що примирення з відповідачем не відбудеться.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони проживають окремо, не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 200, 209, 210, 223, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Тернопіль, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Бурись, Сумської області, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї 27 жовтня 2012 року, про що у книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис за № 2904 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: