Провадження № 33/793/322/19 Справа № 712/719/19 Суддя в 1 інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
"02" квітня 2019 р. м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Дмитренко М.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 березня 2019 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
Городищенський район, непрацюючого, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп., -
Згідно матеріалів адміністративної справи, водій ОСОБА_3, 28.12.2018 р. о 22-55 год. керував автомобілем НОМЕР_1 (нал.ОСОБА_4В.), в м. Черкаси по проспекту Хіміків, з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, в установленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР Україна, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у його діях адміністративного правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
Апеляційні вимоги мотивував тим, що про розгляд справи йому не було відомо і він взагалі не згоден з постановою суду, оскільки вважає, що її висновки не відповідають обставинам справи, а також суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі виклав пояснення щодо подій від 28.12.2018 р., зокрема вказав, що 28.12.2018 р. в м.Черкаси по вул.Смілянська, відкриваючи двері автомобіля повз нього на протилежному боці зупинилися поліцейські, які представилися, що вони є патрульною поліцією і почали стверджувати, що він порушив правила дорожнього руху, а саме рухався зі швидкістю 110 км./год., хоча рух він здійснював зі швидкістю не більше 70 км./год. за 30 хв. до цього, та за кермом був інший водій. Потім працівники поліції почали казати йому, що він в стані алкогольного сп'яніння, згодом в стані наркотичноuо сп'яніння, та що штраф за порушення можна оплатити на місці, тоді штраф зменшується на 50% від суми штрафу, і оплатити потрібно було 6000 грн., однак коштів у нього не було. В подальшому його супроводили до КЗ «ЧОНД» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та потім у поліцейських виникла підозра що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Коли йому запропонували здати аналіз сечі для встановлення наркотичного сп'яніння він цього зробити не зміг, оскільки у зв'язку з заняттям спортом він намагається мінімально вживати воду.
Наголосив, що він автомобілем не керував, наркотичних засобів не вживає, крім того не був відсторонений від керування транспортним засобом, а тому на його думку працівниками поліції були порушені вимоги ст.ст.265-2 та 266 КУпАП. Апелянт ввжає, що підстав для направлення його для проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у працівників поліції не було, що свідчить про неправомірність їх дій.
Також зазначив, що працівниками поліції в супереч ч.1 ст.256 КУпАП, не було вказано в протоколі про адміністративне правопорушення: місце складання протоколу про адміністративне правопорушення, суть адміністративного правопорушення. Разом з тим, апелянт зазначає, що йому не було роз'яснено ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП що підтверджується і відсутнітю його підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, та зауважує, що адміністративна справа всупереч ч.2 ст.276 КУпАП розглядалась за неналежністю, оскільки він зареєстрованй та проживає у Городищенському районі, с.Зелена Діброва, і в разі належного його повідомленя міг би заявити вчасно клопотання і про правову допомогу і про розгляд справи за місцем обліку транспортного засобу або за місцем свого проживання.
Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин. Зазначив, що про розгляд справи йому не було відомо, оскільки суд належно не повідомив його про час і місце її розгляду, внаслідок неправильної адреси зазначеної у протоколі та поясненнях суд направив повістки не за адресою його проживання та реєстрації. Суддя розглянув справу без його участі, що призвело до порушення його права на захист. Про зазначену постанову він дізнався лише 07.03.2019 року коли знайомився з матеріалами справи.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_3, який просив поновити строк на апеляційне оскарження та підтримав вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в даному випадку мають місце підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження цієї постанови, оскільки суддя місцевого суду, не з'ясувавши причину неявки ОСОБА_3 в судове засідання, передчасно вдався до розгляду справи у його відсутність.
Окрім того, після її розгляду цей же суддя на протязі трьох днів не направив йому копії винесеної у ній постанови, вважаю, що це клопотання ОСОБА_3 підлягає до задоволення, оскільки копію постанови суду він отримав у місцевому суді 07.03.2019 року та 12.03.2019 року подав зазначену апеляційну скаргу, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн., який стягується в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суддя першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Згідно з положенням ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_3 складу вказаного правопорушення, що підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №066901 від 28.12.2018 р., відповідно до якого, ОСОБА_3 28.12.2018 р. о 22-55 год. керував автомобілем НОМЕР_1 (нал.ОСОБА_4В.), в м. Черкаси по проспекту Хіміків, з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння, в установленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР Україна, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- даними медичного висновку №1464 Черкаського обласного наркологічного диспансера щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_3 від медичного огляду на стан сп'яніння відмовився (відмовився здати сечу) (а.с.2);
- поясненнями ОСОБА_3 від 28.12.2018 р. відповідно до яких він відмовився від запропонованого працівниками поліції тесту на стан наркотичного сп'яніння (а.с.3);
Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення за вказаною статтею.
Доводи апелянта з приводу того, що в нього не вийшло здати аналіз сечі, так як він активно займається спортом, тому не вживає воду, суд оцінює критично, згідно медичного висновку, що знаходиться в матеріалах справи №1464 ЧОНД ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Соснівського районного м.Черкаси від 01.03.2019 р. відносно ОСОБА_3 є законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними та не спростовують правильність висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 березня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 01 березня 2019 року, якою ОСОБА_3, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп. - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Дмитренко