Провадження № 11-кп/793/369/19 Справа № 705/4910/18 Категорія: ч. 5 ст. 72 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 квітня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2019 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування терміну попереднього ув'язнення в строк відбутого покарання, -
15.11.2018 на адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 , датоване 01.10.2018, про зарахування йому у строк відбування покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2017 року терміну попереднього ув'язнення з 21.06.2017 по 07.09.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в ред. від 26.11.2015 № 838-VIII.
04.02.2019 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, мотивуючи тим, що наявні інші судові рішення, якими питання щодо зарахування терміну попереднього ув'язнення ОСОБА_8 вже вирішено та які набрали законної сили і не скасовані.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в який просив ухвалу суду скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Постановити нову ухвалу, якою повернути клопотання ОСОБА_8 заявнику для того, щоб останній міг подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2018 та вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2017 та подати апеляційні скарги на них.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 , вважаючи ухвалу суду незаконною, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою зарахувати йому у строк відбування покарання за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2017 термін попереднього ув'язнення з 21.06.2017 по 21.09.2017 відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в ред. закону від 26.11.2015 № 838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не підтримала апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 , погодилася з апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 , просила її задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає до задоволення, а апеляційна скарга прокурора - до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
Так, згідно ст. 1 Закону України "Про попереднє ув'язнення" попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
У строк попереднього ув'язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 засуджений вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2017 за ч. 1 ст. 393, ч. 4 ст. 70 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_9 зараховано у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 18.08.2015 по 18.04.2016 та з 27.04.2016 року по 20.06. 2017 року включно із розрахунку: 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 визначено рахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21.09.2017 вирок районного суду щодо ОСОБА_8 залишено без змін, цього ж дня він набрав законної сили.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 09.07.2018 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про перерахунок строку попереднього ув'язнення з 18.08.2015 по 18.04.2016, з 27.04.2016 по 07.09.2017 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування у строк відбутого покарання терміну попереднього ув'язнення з 21.06.2017 по день набрання вироком законної сили, мотивуючи тим, що вказане питання вже вирішувалась при ухваленні вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2017, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21.09.2017, та при постановленні ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2018, тому суд позбавлений можливості повторно розглядати питання про зарахування засудженому ОСОБА_8 строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Підставою для залишення без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_8 слугувала ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.07.2018, якою було відмовлено у задоволені клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування щодо нього положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» і перерахунку у строк покарання терміну його попереднього ув'язнення.
Разом з тим колегія суддів вважає необхідним зауважити, що на момент постановлення вказаного судового рішення судами України положення вищезгаданого закону застосовувалось по різному (в одних випадках закон не застосовувався, в інших навпаки).
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи засудженого ОСОБА_8 про неправильне застосування судом першої інстанції положення ч. 5 ст. 72 КК України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 , суд першої інстанції не врахував положення ч. 2 ст. 4, частин 1, 2 ст. 5 КК України та не застосував закон України про кримінальну відповідальність - ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIIIвід 26 листопада 2015 року).
Згідно вироку Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2017 ОСОБА_8 вчинив злочин до 20 червня 2017 року і щодо нього продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні вказаної норми закону.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною 2 ст. 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Закон № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, який передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні ст. 5 КК України.
Закон № 2046-VIII від 18 травня 2017 року є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи в розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 серпня 2018 року № 13-31 кс 18 зробила правовий висновок про те, що суди, призначаючи покарання, мають враховувати, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII), а якщо злочини вчинені особою, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Відповідно до положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на вищевикладене апеляційна скарга засудженого підлягає до задоволення, а апеляційна скарга прокурора - до часткового задоволення, а тому ухвала Уманського міськрайонного суду від 04.02.2019 підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, з постановленням нової ухвали, якою слід зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 термін його попереднього ув'язнення з 21.06.2017 по 21.09.2017 (день набрання вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2017 законної сили), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 № 838-VIII.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - задовольнити, апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про зарахування терміну попереднього ув'язнення у строк відбутого покарання, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_8 задовольнити.
Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбутого покарання термін його попереднього ув'язнення з 21.06.2017 по 21.09.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :