03 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги з доповненнями представників ТОВ «Дельта Актив Груп» - адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року у кримінальному провадженні № 32018100000000053, -
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу розслідування особливо важливих кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме «газ природній», який надійшов на адресуТОВ «Дельта Актив Груп» (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) в об'ємі 1 986,426 тис.куб.м.
В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, оскільки майно має ознаки такого, що було здобуте кримінально протиправним шляхом, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та є речовим доказом у кримінальному провадженні № 32018100000000053.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно ТОВ «Дельта Актив Груп».
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що орган досудового розслідування жодним чином не довів, що природній газ є предметом злочинної діяльності. Також апелянт вказує на те, що: доказів того, що майно містить сліди злочину та було знаряддям його вчинення або було набуте кримінально протиправним шляхом матеріали провадження не містять, на що увагу слідчий суддя не звернув та прийшов помилкового висновку про те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Додає, що накладення арешту на майно товариства призвело до зупинення їх законної господарської діяльності та є грубим порушенням інтересів власника майна.
Адвокат ОСОБА_6 не погоджуючись з прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, так як рішення прийнято з порушенням вимог статті 170 КПК України. Зазначає, що майно на яке накладено арешт - «газ природній», не є доказом злочину, а від так фізично не може зберегти на собі сліди злочину або містити відомості про злочин. Дане майно не є об'єктом кримінально протиправних дій в тому числі набутим від вчинене незаконної діяльності, не несе будь-які ознаки злочину і не може бути речовим доказом у справі;
Оскаржувана ухвала постановлена без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження, має ознаки необ'єктивність судового розгляду, істотно порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням КПК України та кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження СУ ФР ГУДФС У м. Києві перебуває кримінальне провадження №32018100000000053 від 19 квітня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме «газ природній», який надійшов на адресуТОВ «Дельта Актив Груп» (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) в об'ємі 1 986,426 тис.куб.м.
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, майно є доказом розслідування злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, здобуте злочинним шляхом та є речовими доказом і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні№ 32018100000000053. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2019року задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на майно з метою збереження речового доказу, з метою забезпечення можливої конфіскації, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ).
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини
другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
Разом з тим на переконання колегії суддів зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеної норми права, матеріальні об'єкти, які на переконання органу досудового розслідування мають одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України можуть набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності матеріального об'єкту тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт на майно, зокрема; а саме «газ природній», який надійшов на адресуТОВ «Дельта Актив Груп» (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) в об'ємі 1 986,426 тис.куб.м. з метою забезпечити збереження речового доказу, орган досудового розслідування першочергово мав визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій мав зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте, таких дій органом досудового розслідування вчинено не було, в матеріалах по розгляду клопотання відсутня постанова про визнання речовими доказами вищезазначеного майна, а згідно положень ст. 171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, які слідчий додає до свого клопотання.
Разом з тим, розглядаючи клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя не звернув уваги на відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, не надано такої постанови прокурором і під час апеляційного перегляду справи. Дана обставина свідчить про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, так як без відповідної постанови слідчого майно не може набути статусу речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено.
За наведеного, колегія суддів вважає, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечити збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених вище порушень органами досудового розслідування норм КПК України, є передчасними, з огляду на вищенаведені обставини.
Враховуючи викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню за недоведеності необхідності арешту майна, який явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування як такого, що внесене до суду із порушенням вимог ст. 171 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 110,117 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407,422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги представників ТОВ «Дельта Актив Груп» - адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу розслідування особливо важливих кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме «газ природній», який надійшов на адресуТОВ «Дельта Актив Груп» (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) о об'ємі 1 986,426 тис.куб.м. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу розслідування особливо важливих кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме «газ природній», який надійшов на адресуТОВ «Дельта Актив Груп» (код ЄДРПОУ 40437756) та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) ПАТ «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) о об'ємі 1 986,426 тис.куб.м.- відмовити
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа №11-сс/824/1149/2019
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1