Справа № 826/17296/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
02 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу громадянина Грузії ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом громадянина Грузії ОСОБА_1 до Управління ДМС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Громадянин Грузії ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Управління ДМС України у м.Києві та Київській області про зобов'язання територіального відділу ДМС України у м.Києві та Київській області здійснити дії щодо реєстрації заяви-анкети ОСОБА_1 відповідно до порядку, визначеного пунктом 3.1 наказу МВС України від 07.09.2011.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує про помилковість прийняття судом першої інстанції судового рішення яким завершено розгляд справи, оскільки, на думку апелянта, наявні умови для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 є громадянином Грузії. Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 17.11.2017 у справі №344/15341/17 стосовно нього застосовано екстрадиційний арешт строком до 18.11.2018, до вирішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу до Республіки Грузія, а також визначено його місце утримання у відділі забезпечення досудового слідства СБУ України за адресою: м.Київ, Аскольдів провулок, 3а.
Перебуваючи під вартою у відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України, 07.12.2017 позивач, через засоби поштового зв'язку, звернувся до ГУ ДМС України в Київській області із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Вказану заяву отримано та зареєстровано в ДМС України 13.12.2017.
Станом на час подання до суду позовної заяви 26.12.2017 інформація про прийняття рішення щодо реєстрації відповідачем згаданої заяви до позивача не надходила.
Вважаючи, що така протиправна бездіяльність відповідача порушує його права на своєчасний розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано визначений законодавством обов'язок щодо прийняття та реєстрації заяви позивача від 07.12.2017 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до чч. 1,12 ст. 7 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться на підставі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява особисто подається іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту:
- реєструє заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та подані документи;
- ознайомлює заявника або його законного представника під їх власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами та обов'язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- проводить дактилоскопію особи, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- у разі потреби направляє особу на обстеження для встановлення віку у порядку, встановленому законодавством України;
- заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та членів її сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, або на дитину, розлучену із сім'єю, від імені якої заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подав її законний представник;
-заповнює інші необхідні документи;
- оформлює особову справу;
- роз'яснює порядок звернення про надання безоплатної правової допомоги відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги;
- заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи.
Процедуру розгляду в Україні заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату, позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, визначено Правилами розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 №649.
Відповідно до пункту 2.1 Правил уповноважена посадова особа територіального органу ДМС, до якого особисто звернулась особа, яка має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, або її законний представник у випадках, передбачених Законом:
а) встановлює особу заявника;
б) реєструє заявника в журналі реєстрації осіб, які бажають подати заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 1) (далі - журнал реєстрації осіб);
в) інформує заявника мовою, яку він/вона розуміє, про умови, за яких в Україні особа може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про її права та обов'язки, а також про наслідки невиконання обов'язків;
г) забезпечує надання заявнику послуг перекладача, у тому числі через систему відеоконференц-зв'язку;
ґ) перевіряє дотримання заявником передбаченого статтею 5 Закону порядку звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
д) з'ясовує місце тимчасового перебування (проживання) заявника (фактичну адресу проживання в Україні);
е) протягом одного робочого дня здійснює перевірку наявності підстав, за яких заявнику може бути відмовлено в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Перевірка здійснюється в тому числі з урахуванням оновленої інформації по країні походження заявника на момент подачі заяви;
є) проводить дактилоскопію заявника;
ж) заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи;
з) роз'яснює порядок звернення за безоплатною правовою допомогою мовою, яку розуміє заявник.
Пунктом 2.2 Правил встановлено, що рішення щодо прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається територіальним органом ДМС протягом робочого дня, в який до нього звернулась відповідна особа.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, листом ГУ ДМС України в Київській області від 27.12.2017 №3201.4.1-5906/32.2-17 підтверджується прийняття відповідачем 26.12.2017 заяви позивача від 07.12.2017 та видача йому довідки про звернення за захистом в Україні від 26.12.2017 №007744, що свідчить про виконання відповідачем визначеного законодавством обов'язку щодо прийняття та реєстрації заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, хоча й з порушенням установленого для цього одноденного строку.
Однак, у позовній заяві вимога позивача про визнання судом протиправними дій чи бездіяльності відповідача щодо недотримання згаданого одноденного строку для реєстрації його заяви відсутня.
Враховуючи, що після звернення позивача до суду з позовом, відповідачем фактично виконано вимогу щодо реєстрації вищевказаної заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що обставинам виправлення порушень, які в повному обсязі відновили законні права та інтереси позивача, в даному випадку, суд першої інстанції мав надати оцінку при прийнятті рішення по суті, а тому закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України є передчасним.
Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу громадянина Грузії ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 08.04.2019 року.