Справа № 320/5966/18
08 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Міністерства внутрішніх справ України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 19.09.2018 про стягнення виконавчого збору та постанови від 19.09.2018 року про стягнення витрат виконавчого провадження;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про скасування постанови від 19.09.2018 про стягнення виконавчого збору та постанови від 19.09.2018 року про стягнення витрат виконавчого провадження на підставі п. 1 ч. 4 ст. 4 та ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, апелянтом подано клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із обмеженим фінансуванням.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» передбачено, обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведені в клопотанні причини несплати судового збору суд не може вважати поважними.
Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.
Керуючись частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Бужак Н.П.
Судді Костюк Л.О.
Пилипенко О.Є.