Справа № 826/10168/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
02 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Головне правління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання відповідному органу державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік на суму 22535,16 грн. та 2015 рік на суму 32905,04 грн. на рахунок позивача;
- зобов'язання відповідача підготувати та подати до відповідного органу державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку доходи за 2014 та 2015 рік на рахунок позивача, іп НОМЕР_1, відкритого в ПАТ «КБ Приватбанк» № 294482550911 МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, ІПН7702070139 номер картки 4731217106383027, або номер картки 5168742328785674.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В апеляційній скарзі вказував на неправомірність дій відповідача стосовно відмови повернення податку, сплаченого його податковим агентом - ТОВ «Драгон капітал» з інвестиційного прибутку за 2014 та 2015 роки, оскільки відповідними довідками ТОВ «Драгон капітал» та платіжними дорученнями підтверджено перерахунок коштів з інвестиційного прибутку на рахунок державної казначейської служби.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, податковим агентом позивача в особі спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Драгон Капітал», згідно з платіжними дорученнями від 15 січня 2015 року № 1692 та від 28 січня 2015 року № 1754 було перераховано на рахунок УДКСУ у Голосіївському районі міста Києва прибутковий податок з інвестиційного прибутку за 2014 рік, всього в сумі 22 535,16 грн., а згідно з платіжними дорученнями від 09 липня 2015 року № 2150, від 18 березня 2015 року № 1917 та від 25 травня 2015 року № 2046 було перераховано на рахунок УДКСУ у Голосіївському районі міста Києва прибутковий податок з інвестиційного прибутку за березень, травень та липень 2015 року всього в сумі 46 430,33 грн.
При цьому, позивач зазначає, що зважаючи на від'ємне значення прибутку вказана вище сплачена сума податку вважається переплатою податків.
З метою повернення суми переплаченого податку, позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві.
Листом від 02 червня 2017 року № 5875/К/26-15-07-02-23 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача про те, що в ІС «Податковий блок» відсутня будь-яка інформація щодо нарахування та сплати податків позивачем, також зазначивши, що нормами Податкового кодексу України не передбачено повернення податку, сплаченого податковим агентом з інвестиційного прибутку звітного року.
Вважаючи, такі дії неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав на повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з інвестиційного прибутку, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження переплати податкового зобов'язання за 2014 рік на суму 22535,16 грн. та за 2015 рік на суму 32905,04 грн., а також доказів про корегування (перерахування) податковим агентом - ТОВ «Драгон капітал» суми податку з інвестиційного прибутку до бюджету.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України встановлено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та вартістю останнього, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4, 170.2.6 цього пункту.
Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст.170 ПК України, при застосуванні платником податку норм пп. 170.2.9 п. 170.2 ст.170 ПК України податковий агент - професійний торговець цінними паперами, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у пп. 170.2.8 п. 170.2 ст.170 ПК України.
Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (пункт 43.4 статті 43 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тобто, для повернення надміру сплачених суми грошового зобов'язання інвестиційного прибутку необхідно обов'язкове декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані податкові декларації про майновий стан і доходи за 2014 та за 2015 роки разом із відповідними розрахунками податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами, в яких зазначено, що сума податку на доходи фізичних осіб складає 0,00 грн., у т.ч. утриманого (сплаченого) податковий агентом.
Отже, з урахуванням відсутності обов'язкової умови, а саме доказів поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік із відомостями про операції з купівлі та продажу інвестиційних активів здійснених протягом звітного (податкового) року, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права на повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з інвестиційного прибутку.
При цьому, згідно з приписами пункту 18.1 статті 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків (пункт 18.2 статті 18 Податкового кодексу України).
Тому, самостійний розрахунок позивача яким визначено суму переплати у вказаному розмірі за 2014 рік на суму 22535,16 грн. та 2015 рік на суму 32905,04 грн. не є підставою для повернення сум грошового зобов'язання, оскільки, як вбачається з податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2014 та за 2015 роки платник податку - позивач не задекларував результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів здійснених протягом звітного (податкового) року.
Разом з тим позивачем не було надано належної первинної документації по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Драгон Капітал», у т.ч. належних та достатніх доказів на підтвердження суми отриманих доходів.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 08.04.2019 року.