Справа № 759/14475/18 Суддя першої інстанції: Величко Т.О.
08 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Бужак Н.П. та Костюк Л.О.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Поліцейського роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Донцова Андрія Анатолійовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У вересні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив:
- визнати дії сержанта Департаменту патрульної поліції УПП у Київській області батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Донцова А.А. протиправними та скасувати постанову серії ЕАВ № 537750 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу транспортний засіб належить до категорії легкових автомобілів, доказів його використання позивачем в комерційних цілях (в режимі таксі, для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку) відповідач не надав, а тому, на переконання суду, постанова серії ЕАВ № 537750 від 07 вересня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції, необґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до постанови серії ЕАВ № 537750 від 15 серпня 2018 року, яка винесена поліцейським роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Донцовим А.А., ОСОБА_2 керував транспортним засобом ГАЗ 2705, д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: Березань, Київ-Харків, 76 км не пройшовши обов'язкового технічного контролю, чим порушив вимоги п.31.3б ПДР України.
Цією ж постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Також, ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», яка кореспондується із Порядком проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137, визначено періодичність проходження обов'язкового технічного контролю, яка становить для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Так, із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_2 зазначено марку автомобіля та модель - ГАЗ 2705, тип - фургон малотоннажний В, рік випуску - 2010.
Відповідно ст..1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобіль вантажний - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Тип транспортного засобу - фургон малотоннажний - призначений для перевезення вантажу, а тому даний транспортний засіб, на переконання колегії суддів, належить до вантажних автомобілів згідно чинного законодавства та реєстраційних документів.
З урахуванням викладеного, вказаний автомобіль є вантажним, має строк експлуатації більше двох років, відтак, підлягає обов'язковому технічному контролю кожні два роки, що позивачем зроблено не було, а тому постанова серії ЕАВ № 537750 від 15.08.2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена поліцейським роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Донцовим Андрієм Анатолійовичем є законною та обґрунтованою.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Поліцейського роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Донцова Андрія Анатолійовича - задовольнити, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити повністю.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 311, 317, 321, 322, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Поліцейського роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Донцова Андрія Анатолійовича - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Н.П.Бужак
Л.О.Костюк