Справа № 2340/4399/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
08 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 882/Т-10 від 22 серпня 2018 року Головного управління Пенсійного фонду України Черкаської області "Про відмову в перерахунку пенсії";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 12 серпня 2018 року, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_3, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити з 01.08.2018 перерахунок ОСОБА_3 пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги суб'єкт владних повноважень вказує про те, що з системного аналізу ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ та п. 9-1 Порядку № 1210, вбачається, що їх дія поширюється виключно на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) така участь особи відбувалася під час проходження дійсної строкової служби; 3) така участь особи призвела до її інвалідності.
Апелянт наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства обов'язковою умовою для перерахунку пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " є участь особи у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи виключно під час проходження дійсної строкової служби та отримання такою особою внаслідок цього інвалідності.
Разом з цим, відповідач зауважив, що пункт 9-1 Порядку № 1210 може бути застосований виключно до осіб на яких розповсюджується дія частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ, оскільки дана норма була прийнята саме реалізацію частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ.
Апелянт також акцентував увагу суду, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що свідчить чисельна судова практика за 2018-2019 роки, проте судом першої інстанції у порушення вимог КАС України не було враховано відповідних висновків суду касаційної інстанції.
З огляду на зазначене, відповідач стверджує, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні є помилковими.
Позивачем, у свою чергу, було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що він не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби, проте він є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд даної справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, позивач є особою, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та внаслідок цього став особою з інвалідністю.
Згідно з даними військового квитка НОМЕР_1 позивач проходив дійсну строкову військову службу з 26 квітня 1982 року по 07 травня 1984 року.
У період з 13 листопада 1986 року по 12 січня 1987 року ОСОБА_3, як військовозобов'язаного, було призвано на військові збори для виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.
На даний час позивач отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
12 серпня 2018 року позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.
Розглянувши вказане звернення позивача, відповідач листом № 882/Т-10 від 22 серпня 2018 року надав відповідь у якій зазначив, що оскільки він (ОСОБА_3) брав участь у ліквідації наслідків аварії не під час проходження строкової військової служби, то підстави для обчислення його пенсії по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати - відсутні.
Не погоджуючись з наданою відповідачем відповіддю позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що частина 3 статті 59 Закону № 796-XII передбачає призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач, у зв'язку з чим суд вважає, що позивач має право на отримання пенсії у вказаному в зазначеній нормі розмірі. Проте, оскільки судом було встановлено, що відповідачем не приймалось жодного рішення, передбаченого 5 статті 45 Закону № 1058-IV, а лише надіслало позивачу лист № 882/Т-10 від 22.08.2018, який має інформаційний характер, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття відповідного рішення.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ).
Приписами статті 59 вказаного Закону (у редакції від 01.10.2017) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що частина 3 статті 59 (у редакції до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами
Таким чином, колегія суддів зазначає, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).
Разом з цим, частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до положень частини сьомої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з приміткою статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що законодавством визначено декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.
У свою чергу, приписами статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, яка діяла до 01.10.2017, а також у редакції після 01.10.2017 та яка є чинною до теперішнього часу) визначено види пенсій, підстави їх призначення та розмір пенсій, що призначаються військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Так, частиною 1 вказаної норми визначено загальне правило, відповідно до якого пенсія будь-якого військовослужбовця, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, призначається із розміру грошового забезпечення останнього.
В той же час, частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає окрему категорію військовослужбовців, які: брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, об'єднаних фактом того, що відповідна участь здійснювалась у період проходження строкової військової служби.
Отже, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що 15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, зокрема, доповнено пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Таким чином, колегія суддів зазначає, що частина 3 статті 59 Закону України № 796-ХІІ розповсюджується виключно на осіб, які проходили дійсну строкову службу, у той час як до інших військовослужбовців, які приймали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС та у зв'язку з цим стали особами з інвалідністю, поширюються приписи частини 2 вказаної норми, якою передбачено за бажанням цих осіб пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім неодноразово зазначалось у постановах, зокрема від 11 грудня 2018 року у справі № 822/1346/18, від 06 березня 2019 року у справі № 2540/2495/18, та інших.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" передбачається призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби.
Разом з цим, як було встановлено судом та не заперечується позивачем, останній не брав участі участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було правомірно роз'яснено позивачу, у відповіді за результатом його звернення, про відсутність правових підстав для перерахунку йому пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи".
Щодо посилання позивача на те, що він є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то колегія зазначає, що наведена обставина дає йому право на призначення пенсії на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
На підставі викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у той час як доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Наведені обставини відповідно до вимог ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 311,315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 січня 2019 року - скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович