П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 квітня 2019 р. м. ОдесаСправа № 497/1925/18
Категорія:3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Кодінцева С.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Болград 27 лютого 2019 року о 17:32 год.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Поліщука Дмитра Вадимовича на рішення Болградського районного суду Одеської області від 27 лютого 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, за участі третьої особи - інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Поліщука Дмитра Вадимовича скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії НК №771239 від 30 жовтня 2018 року.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 27 лютого 2019 року задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням третьою особою подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як позивачем порушено вимоги ПДР України, внаслідок чого його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, апелянт вказує на те, що факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом з нагрудного відео-реєстратора працівника поліції, який належним чином не досліджено судом першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 жовтня 2018 року позивач керуючи транспортним засобом DAF 95ХF480 (номерний знак НОМЕР_1) з напівпричепом SCHMITZ SKO 24 (номерний знак НОМЕР_2), на 160 км а/д М-07, рухався в темну пору доби з непрацюючим габаритним верхнім вогнем кабіни, не освітленим заднім державним номерним знаком, а також з відсутнім грязезахисним пристроєм на напівпричепі, чим порушив пп. «а» п. 31.4.3 та пп. «е» п. 31.4.7 ПДР України.
В свою чергу, інспектором Управління патрульної поліції в Житомирській області Поліщуком Дмитром Вадимовичем 30 жовтня 2018 року, за наслідком виявлення вищевказаних обставин, а також розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, прийнято постанову НК № 771239 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, на суму 340 грн.
Не погоджуючись з отриманою постановою про накладення адміністративного стягнення позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як поліцейськими не доведено факт вчинення спірного правопорушення належними доказами, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
При цьому, пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно абз. 2 та абз. 3 п. 30.2 Правил дорожнього руху, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.
Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Крім того, згідно пп. «а» п. 31.4.3 та пп. «е» п. 31.4.7 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Колегією суддів встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР за наслідком встановлення факту здійснення останнім керування автомобілем у темну пору року без належним чином освітленого державного номерного знаку, непрацюючим зовнішнім світловим приладом (габаритом на кабіні), без грязезахисного фартуху або бризковиків на напівпричепі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, на виконання вказаного обов'язку та з метою доведення правомірності прийняття оскаржуваного рішення відповідачем надано до суду відеозапис з відеореєстраторів поліцейських, з якого вбачається момент зупинки транспортного засобу позивача поліцейськими та процес розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, з оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що ним не взято до уваги наданий відповідачем відеозапис, як належний доказ, який на його думку підтверджує факт вчинення позивачем спірного правопорушення.
Між тим, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1.ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так, з вищевказаних положень вбачається обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову належними доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
В свою чергу, з метою встановлення всіх обставин справи та дослідження зібраних судом доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією досліджено наданий апелянтом відеозапис.
В даному випадку, із наданого відеозапису підтверджується факт здійснення позивачем керування автомобілем у темну пору року без належним чином освітленого державного номерного знаку та без грязезахисного фартуху або бризковиків на напівпричепі.
Більш того, під час розгляду справи та спілкуванні з поліцейськими позивачем підтверджено факт несправності світлових приладів на його транспортному засобі.
Крім того, колегія суддів вважає, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу, а саме безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення зафіксовані постановою про накладення адміністративного стягнення та підтверджені відповідними поясненнями суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, враховуючи надані сторонами пояснення та зібрані у справі докази, колегія суддів вважає підтвердженим факт вчинення позивачем спірних адміністративних правопорушень, а як наслідок вважає правомірною оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, судом першої інстанції безпідставно зроблено посилання на матеріали технічного огляду автомобіля позивача, так як останні проведено у лютому 2018 року та у лютому 2019 року, а тому з них неможливо достовірно встановити технічний стан автомобіля позивача у день вчинення спірних правопорушень.
Тому, колегія суддів вважає, що внаслідок виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейським правомірно винесено оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Поліщука Дмитра Вадимовича - задовольнити.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 27 лютого 2019 року - скасувати, прийнявши у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, за участі третьої особи - інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Поліщука Дмитра Вадимовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: Ю.М. Градовський
А.В. Крусян