П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4427/18
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВА" до Державної фіскальної служби України, комісії Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну,-
31 серпня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВА" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 612735/40177201 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладу від 04.12.2017 року № 102 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "БУДІВА" у встановленому законодавством порядку, складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну № 102 від 04.12.2017 року, реєстрація якої необґрунтовано зупинена комісією ДФС України. Підставою для зупинення зазначено відповідність податкової накладної п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 564 від 13.06.2017 року. Позивачем надані до Державній фіскальній службі України первинні бухгалтерські документи (договори поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, договори щодо придбання товару, документи щодо транспортування товару), які підтверджують реальність господарської операції з ТОВ «ТЕРМОПАЛ» шляхом направлення повідомлення. Не зважаючи на подані документи, комісією ДФС України винесено необґрунтоване, на думку позивача, рішення № 612735/40177201 від 16.03.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 102 від 04.12.2017 р. з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
ДФС України заперечувала проти позову зазначаючи, що позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв'язку із надання ним копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 612735/40177201 та зобов'язано Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладу від 04.12.2017 року № 102 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погодившись із прийнятим рішенням, ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано до податкової накладної первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції та договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської діяльності, а тому оскаржуване рішення комісії ДФС є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ТОВ "БУДІВА" зареєстровано як юридична особа з 15.12.2015 року та перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
Основним видом господарської діяльності за КВЕД є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічних обладнанням.
16.05.2017 року ТОВ «БУДІВА» (постачальник) уклало з ТОВ «ТЕРМОПАЛ» (покупець) договір поставки № ОД-0517/07. На виконання умов договору позивачем здійснена поставка товару на суму 20 221,96 грн. в тому числі П ДВ - 3370,33 грн., що підтверджується видатковою накладною № ОД-00002480/01 від 04.12.2017 року. Оплата отриманого товару здійснена покупцем за платіжним дорученням № 1197 від 11.04.2018 року. Відвантаження товару покупцеві здійснене зі складів ТОВ «БУДІВА», розташованих в м. Одеса, 1-й Промисловий провулок, 9, на умовах самовивозу товару покупцем, про що наведено в п.4.1 Договору поставки. Реалізований товар придбаний ТОВ «БУДІВА» у постачальника ПП «ІТАЛ КЕРАМІКА» за договором поставки № 1567 від 18.10.2016 року, що підтверджується договором від 18.10.2016 року № 1567, видатковою накладною № 2211170236 від 22.11.2017 року, платіжним дорученням про оплату № 66578542 від 05.12.2017 року та ТТН № ОДН-0000848 від 22.11.2017 року.
Після поставки товару, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 102 від 04.12.2017 року, однак згідно з квитанцією від 28.12.2017 року про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
ТОВ «БУДІВА» 12.03.2018 року на виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України направило на адресу Державної фіскальної служби України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній (договори поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, договори щодо придбання товару, документи щодо транспортування товару).
Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 612735/40177201 ТОВ «БУДІВА» відповідно до пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.12.2017 року № 102 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з «наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування». Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем не зазначено, що саме є підставою відмови у реєстрації - надання документів, складених із порушенням законодавства або надання документів, що не є достатніми для прийняття комісією відповідача рішення про реєстрацію податкової накладної. Також, не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення, оскільки на розгляд відповідачу позивачем надавались необхідні первинні документи, які стосуються поставки товару, що не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зі змісту квитанції від 28 грудня 2017 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 № 567.
Судова колегія вважає вірними доводи ТОВ "БУДІВА", що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним у квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної.
У вказаних квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом № 567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Проте, фіскальним органом у квитанціях зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД, що не відповідає жодному критерію, визначеному п.6 Критерії оцінки ступеня ризиків.
12 березня 2018 року для підтвердження реальності господарської операції, щодо якої складена податкова накладна № 102 від 04.12.2018 року ТОВ "БУДІВА" надано до ДФС України повідомлення з копіями наступних документів: договір № ОД-051707 від 16 травня 2017 року між ТОВ "Будіва" (постачальник) та ТОВ "Термопал" (покупець), додаток № 1 до договору № ОД-0517/07 від 16 травня 2017 року, видаткову накладну №ОД-00002480/01 від 04 грудня 2017 року, платіжне доручення ТОВ "Термопал", договір поставки № 1567 між постачальником "ІТАЛ КЕРАМИКА" та покупцем ТОВ "БУДІВА", видаткову накладну № 2211170236 від 22.11.2017 року, платіжне доручення , ТТН № ОДН-0000848.
Не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом по поставці товарів, що були надані в електронному варіанті відповідачу, 12 березня 2018 року позивачем отримано рішення комісії ДФС України, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної на підставі того, що "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".
Відповідно до абз.1 постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Абзацом 2 зазначеної постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення комісії ДФС України від 16.03.2018 року № 612735/40177201 є такими, що винесено без належних для цього правових підстав, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо його скасування.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для спростування висновків суду.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 03 вересня 2018 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко