Справа № 826/12288/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
02 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Лічевецького І.О., Парінова А.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року
у справі №826/12288/18 (розглянутої у поряду спрощеного провадження)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в місті Києві), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступником якого є ГУ ПФУ в місті Києві) від 15.03.2018 року про перерахунок пенсії позивача;
- зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням премії в середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції у с. Залісся починаючи з 04.05.1986 року по 05.05.1986 року включно, згідно довідки про заробітну плату в населених пунктах зони відчуження (с. Залісся) від 15.07.2008 року № 194, з дня звернення за перерахунком.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем незаконно відмовлено йому в перерахунку пенсії на підставі довідки Комунального підприємства «Київпастранс» Автобусний парк № 4 від 15.07.2008 № 194 про заробітну плату, обґрунтовуючи відмову відсутністю первинних документів, що підтверджують виплату сум, зазначених у довідці.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідачем відзив (заперечення) на апеляційну скаргу подано не було.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідач, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 26.09.2011 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Як зазначено в довідці медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 24.02.2004, Серії КИ - 1 № 078861, позивачу встановлено довічно ІІ групу інвалідності, захворювання пов'язане з роботами на ЧАЕС.
Також, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - посвідчення Серія НОМЕР_2 від 25.05.1998 року (безстрокове), учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - вкладка № НОМЕР_3 (довічно).
Наказом Автотранспортного підприємства 09124 від 05.05.1986 № 197 сформовано автоколону для евакуації населення та зазначено, що ОСОБА_1 04.05.1986 відряджено до с. Залісся.
Відповідно до довідки про заробітну плату від 15.07.2008 року № 194, ОСОБА_1 за роботу, в період з 04.05.1986 - 05.05.1986, у населених пунктах зони відчуження в с. Залісся, визначено розрахункову заробітну плату в розмірі 155,44 крб.
23.02.2018 позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступником якого є ГУ ПФУ в місті Києві) із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату в населених пунктах зони відчуження (с. Залісся) від 15.07.2008 року № 194.
Листом від 15.03.2018 № 714/01/П-540 у задоволенні заяви про перерахунок пенсії позивачу відмовлено, оскільки останнім не додано до заяви первинних документів, яким підтверджується фактичне отримання виплат, зазначених у довідці про заробітну плату від 15.07.2008 № 194.
Також, пенсійним органом зазначено, що після проведеної перевірки достовірності документів позивача встановлено, що відповідно до актів № 334 від 14.07.2014 та № 355 від 18.07.2014 первинні документи, які підтверджують оплату за роботу ОСОБА_1 в зоні відчуження, на підприємстві «Київпастранс» Автобусний парк №5 відсутні.
Не погоджуючись з відмовою відповідача здійснити перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату від 15.07.2008 року № 194, яка видана підприємством «Київпастранс» Автобусний парк № 4, відсутні, оскільки заробітна плата у розмірі, вказаному у цій довідці, позивачу виплачена не була.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон №796) (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин).
Відповідно до статті 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії (пункт «а»), додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію (пункт «б»). Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Згідно з частиною 1 статті 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсії), а також передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Тобто, за змістом наведеної правової норми, розмір пенсії по інвалідності залежить від заробітку фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону № 796 видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
За приписами частини 1 статті 57 Закону № 796 обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
За змістом вищенаведених правових положень, підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержана за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 № 644 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 за №1808/22120.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для перерахунку пенсії надано Правобережному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві (правонаступником якого є ГУ ПФУ в місті Києві) довідку про заробітну плату від 15.07.2008 року № 194 за роботу, в період з 04.05.1986 - 05.05.1986, у населених пунктах зони відчуження в с. Залісся, якою визначено розрахункову заробітну плату в розмірі 155,44 крб.
Проте, листом № 714/01/П-540 від 15.03.2018 відповідач, у задоволенні заяви про перерахунок пенсії позивачу відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не додано до заяви первинних документів, яким підтверджується фактичне отримання виплат, зазначених у довідці про заробітну плату від 15.07.2008 року № 194.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було досліджено довідку про заробітну плату від 15.07.2008 року № 194, видану підприємством «Київпастранс» Автобусний парк № 4 та правомірно встановлено, що розрахунок заробітної плати позивача проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7, а не на підставі фактично отриманих виплат згідно розрахункових листів чи інших первинних документів.
Отже, з урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату від 15.07.2008 року № 194, яка видана підприємством «Київпастранс» Автобусний парк № 4, відсутні, оскільки заробітна плата у розмірі, вказаному у цій довідці, позивачу виплачена не була.
Отже, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17 та у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 368/1262/17.
Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача, що ним було надано всі документи в достатній та допустимій мірі, які потрібно для перерахунку пенсії, оскільки вони спростовуються висновками суду та матеріалами справи.
Колегія суддів зауважує на те, що відповідачем було проведено перевірку достовірності документів, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII . Відповідно до актів перевірки від 14.07.2014 № 334 та від 18.07.20141 № 355, первинні документи, які підтверджують оплату за роботу в зоні відчуження, на підприємстві КП «Київпастранс» Автобусний парк № 5 відсутні.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням премії в середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції у с. Залісся починаючи з 04.05.1986 року по 05.05.1986 року є безпідставними та необгрунтованими, оскільки не всі зазначені в цій довідці дані є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями) та фактично отримані позивачем.
Інші доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: І.О. Лічевецький
А.Б. Парінов
Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2019 року.