Справа № 826/14853/18
про залишення апеляційної скарги без руху
08 квітня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Собків Я.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу на додержання вимог процесуального законодавства, що діють після набрання чинності новою редакцією КАС України згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС.
Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою в редакції Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги щодо вимог немайнового характеру становить 1057 грн. 20 коп. ( 704,8х150%=1057,2)
Реквізити Шостого апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору за подання апеляційних скарг: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
При цьому, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що стаття 133 КАС регулює питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру всіх належних до оплати видів судових витрат. Питання ж звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору регулюється спеціальними нормами Закону України «Про судовий збір», до яких, зокрема, і відсилає частина друга статті 132 КАС.
Таким чином, загальні норми статті 133 КАС не підлягають застосуванню при вирішенні питання звільнення, відстрочення, розстрочення та зменшення розміру судового збору, позаяк зазначене питання регулюються спеціальними нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір», що дозволяють звільняти, відстрочувати, розстрочувати та/або зменшувати розмір судового збору виключно у встановлених випадках.
За таких обставин, оскільки скаржником є юридична особа - суб'єкт владних повноважень, то на нього не розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію у питаннях звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11 січня 2018 року по справі № 809/1045/16, від 16 серпня 2018 року по справі № 813/1524/18 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10 січня 2018 року по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.
При цьому, скаржником не дано належних доказів незадовільного майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору.
Суд у даному випадку приймає до уваги висловлену Верховним Судом позицію, що у питаннях сплати судового збору держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж (постанови від 15 травня 2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 822/276/17).
Якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (ухвали Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № №826/9798/17, від 04 жовтня 2018 року по справі №820/287/18 та ін.).
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч.ч. 3, 6, 8 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. При цьому оригінал такої довіреності, її копія, засвідчена суддею, або її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Системний аналіз викладених законодавчих приписів надає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник або представник на підставі довіреності.
При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку, з підтвердженням повноважень особи, яка засвідчила копію.
Аналогічний правовий висновок наведено в ухвалі Верхового Суду від 18.07.2018 р. у справі № 359/6340/15-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковим для колегії суддів при вирішення питання щодо прийняття даної апеляційної скарги до розгляду.
Разом з тим, судова колегія встановила, що апеляційна скарга підписана представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві-Колодій К.Г.
Водночас, оригіналу або належним чином завіреної копії довіреності на підтвердження повноважень вказаної особи до апеляційної скарги не додано та в матеріалах справи не міститься, а долучена копія довіреності від 02.05.2018 року, № 29, ніким не засвідчена.
У свою чергу, відповідно до пунктів 6, 7 глави 3 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємства, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року №1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.
Згідно з пунктом 8 глави 10 розділу ІІ вказаних Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Крім того, до матеріалів апеляційної скарги додано довіреність, підписану В.о. начальником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_4,однак, жодних визначених законом документів щодо підтвердження повноважень В.о. начальником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_4 на підписання довіреності суду не надано.
Таким чином, додана до апеляційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_5 на підписання апеляційної скарги, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС, останній є неналежним представником у даній справі.
Такої позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 14.06.2018 у справі № 826/11314/17, від 11.06.2018 у справі № 804/4063/17 та ін.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 296, 298 КАС, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без руху.
Встановити десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Собків Я.М.