04 квітня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/637/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скорика С.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Герсдорф О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання відповідача внести зміни до актових записів:
- про шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18.11.2000 (актовий запис №918 від 18.11.2000), орган державної реєстрації - Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, шляхом доповнення актового запису інформацією про національність нареченої ОСОБА_4 - "німкеня";
- про народження ОСОБА_6, народженого 14.10.2002 (актовий запис №499 від 05.11.2002) орган державної реєстрації - Крюківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, шляхом доповнення актового запису інформацією про національність матері ОСОБА_1 - "німкеня".
Ухвалою суду від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
15.03.2019 від Кременчуцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.11.2018 у справі №425/2737/17, вказує про відсутність підстав для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на це, в судовому засіданні 04.04.2019 судом ініційовано питання про закриття провадження у даній справі у зв'язку з непідсудністю даної справи адміністративному суду.
Позивач, його представник та представник відповідача в судовому засіданні 04.04.2019 при вирішенні вказаного питання поклалися на розсуд суду.
З'ясовуючи питання підсудності адміністративному суду заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1, звертаючись із позовною заявою до Кременчуцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області бажає внести доповнення до актових записів: - про шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18.11.2000, орган державної реєстрації - Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, шляхом зазначення інформації про національність нареченої ОСОБА_4 - "німкеня"; - про народження дитини ОСОБА_6 (актовий запис від 05.11.2002 №499), орган державної реєстрації - Крюківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, шляхом зазначення інформації про національність матері ОСОБА_1 - "німкеня".
Отже, спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести доповнення до актових записів в частині зазначення факту належності позивача ОСОБА_1 до німецької національності.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України від 01.07.2010 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон №2398-VI).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина 1 статті 9 Закону №2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.1. розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
У даній справі позивач звернулась до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина 1 статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення у актових записах про її шлюб та про народження її дитини записів відносно національності останньої - "німкеня", а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести доповнення до актового запису цивільного стану.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.11.2018 у справі №425/2737/17 та постанові від 23.01.2019 у справі №807/45/17, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що пред'являючи даний позов ОСОБА_1 не просить суд визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у доповненні актових записів про шлюб та про народження дитини, а заявляє лише вимоги про зобов'язання внести зміни до вказаних актових записів шляхом їх доповнення інформацією про національність нареченої та національність матері дитини - "німкеня", суд доходить висновку, що даний спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Закрити провадження у справі №440/637/19 за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Повний текст ухвали складено 09 квітня 2019 року.
Суддя О.В. Гіглава