27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 826/10549/17
Провадження № 11-1400апп18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Євробанк» (далі - уповноважена особа, Фонд, ПАТ «КБ «Євробанк» відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 826/10549/17 за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Кононця Вадима Валерійовича та Фонду про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та
У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи та Фонду, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи в частині, що стосується позивача;
- зобов'язати уповноважену особу надати Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 152 тис. 520 грн за вкладом (рахунком) у ПАТ «КБ «Євробанк» за рахунок Фонду;
- зобов'язати Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 24 листопада 2017 року позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи про нікчемність правочину (операції) перерахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1, яке оформлене наказом від 12 грудня 2016 року № 237-ОД «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями»; зобов'язав уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, зокрема, відповідно до правочину від 15 червня 2016 року щодо перерахування грошових коштів у сумі 152 тис. 520 грн на рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ «КБ «Євробанк» на підставі договору від 15 червня 2016 року № 2620.9.07505.001/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування; зобов'язав уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів відповідно до правочину від 15 червня 2016 року щодо перерахування грошових коштів у сумі 152 тис. 520 грн на рахунок № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ КБ «Євробанк» на підставі договору від 15 червня 2016 року № 2620.9.07505.001/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу уповноваженої особи задовольнив частково. Суд скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняв нову постанову про часткове задоволення позову: визнав протиправними дії уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в частині невключення ОСОБА_3 до цього переліку; зобов'язав уповноважену особу включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, зокрема й згідно з договором про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування від 15 червня 2016 року № 2620.9.07505.001/ЄВРО КБ, укладеним між ОСОБА_3 і ПАТ «КБ «Євробанк». У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. У решті рішення суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, уповноважена особа в касаційній скарзі зазначила, що ці рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 27, 38, 54 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ), що призвело до необґрунтованого задоволення частини заявлених ОСОБА_3 позовних вимог. Крім того, скаржник зазначив про те, що спір щодо дійсності правочину, відсутності підстав його нікчемності та застосування наслідків його нікчемності охоплюється питаннями цивільної, а не адміністративної юрисдикції. У зв'язку з викладеним уповноважена особа просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 30 листопада 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини щодо доцільності розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для повернення справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суди першої та апеляційної інстанцій виходили, зокрема, з того, що цей спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог, скаржник зазначив лише про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 27, 38, 54 Закону № 4452-VІ, при цьому не вказав на порушення цими судами правил предметної юрисдикції при розгляді цієї частини позовних вимог. Водночас скаржник просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, тобто розглянути справу в цій частині по суті заявлених позовних вимог за нормами КАС України.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в касаційній скарзі не ставиться під сумнів належність спору в частині задоволених судом апеляційної інстанції позовних вимог ОСОБА_3 до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому на цей час існує усталена практика Великої Палати Верховного Суду щодо розгляду за правилами адміністративного судочинствасправ за позовами фізичних осіб до уповноваженої особи та Фонду про визнання протиправними дій (бездіяльності) уповноваженої особи щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобов'язання уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на таке відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18) та від 30 січня 2019 року у справі № 820/4270/16 (провадження № 11-1351апп18).
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення цієї справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що в цій справі позивач не заявляв позовних вимог щодо визнання дійсності правочину, відсутності підстав його нікчемності та застосування наслідків його нікчемності, а тому посилання в касаційній скарзі на можливість вирішення цих питань виключно за правилами цивільного судочинства саме собою не свідчить про оскарження учасником справи
судового рішення з питань порушення правил предметної юрисдикції за відсутності до того ж прохання в касаційній скарзі про закриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 346, 347, 355, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
1. Справу за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Євробанк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, у якій уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Євробанк» подано касаційну скаргу напостанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, - повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
2. Копію цієї ухвали надіслати скаржнику та іншим учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима І. В. Саприкіна
В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська
В. С. Князєв