29 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 815/378/16
Провадження № 11-256апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (далі - Уповноважена особа, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», Фонд відповідно) Чернявської Олени Степанівни на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов'язати Уповноважену особу включити ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 29 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобов'язав Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» за рахунок Фонду згідно з картковими рахунками в межах встановленої гарантованої суми відшкодування; в задоволенні решти вимог відмовив.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та закрити провадження у справі.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою від 13 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав цю справу до Великої Палати Верховного Суду, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
При цьому ВеликаПалата Верховного Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру проваджень у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року(далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право керуватися міркуваннями ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 815/378/16 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
З огляду на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін і що учасники справи надали пояснення у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, незважаючи на клопотання Уповноваженої особи про розгляд справи за участю її представника, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 340, 344 і 346 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
1. Прийняти до розгляду справу № 815/378/16 за позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на26 червня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук І. В. Саприкіна
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич
В. С. Князєв О. Г. Яновська
Н. П. Лященко