20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 171/1574/16-а
Провадження № 11-1254апп18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжхарчоторг» до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор», про скасування рішень
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжхарчоторг» на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року (суддя Чумак Т. А.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року (судді Баранник Н. П., Малиш Н. І., Щербак А. А.),
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжхарчоторг» (далі - ТОВ «Криворіжхарчоторг») звернулося до суду з позовом до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Колор» (далі - ТОВ «СП «Колор»), у якому просило скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13680069 та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 5,860 га, кадастровий номер НОМЕР_1, здійснену державним реєстратором 07 жовтня 2014 року, номер запису про інше речове право 7285964, за договором оренди земельної ділянки від 25 вересня 2014 року, укладеним між ТОВ «СП «Колор» та ОСОБА_3
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Криворіжхарчоторг» послалося на те, що державний реєстратор, ухвалюючи оскаржуване рішення, здійснив реєстрацію права оренди земельної ділянки, щодо якої вже було зареєстровано право оренди за іншим суб'єктом, право землекористування якого не було припинено.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Апостолівський районний суд Дніпропетровської області ухвалою від 10 листопада 2017 року закрив провадження в адміністративній справі, зазначивши, що спір у ній стосується виконання умов договорів оренди землі, тобто виник із договірних правовідносин, має приватноправовий характер, тому повинен розглядатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
4. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 грудня 2017 року залишив це рішення без змін, погодившись із висновком місцевого суду щодо предметної юрисдикції цієї справи. Апеляційний суд також зауважив, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між орендарями земельної ділянки та її власником про право оренди на конкретну земельну ділянку, який повинен вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
6. Скаржник вважає, що спір у цій справі повинен розглядатися судом адміністративної юрисдикції, оскільки предметом оскарження є рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, внаслідок яких виникла подвійна державна реєстрація права оренди однієї і тієї ж земельної ділянки за різними особами.
Позиція інших учасників справи
7. Представник третьої особи ТОВ «СП «Колор» подав відзив на касаційну скаргу ТОВ «Криворіжхарчоторг», у якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає, що суди правильно визначили характер спірних правовідносин та дійшли обґрунтованого висновку про те, що ця справа не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.
Рух касаційної скарги
8. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження за скаргою ТОВ «Криворіжхарчоторг», а ухвалою від 23 жовтня 2018 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме у зв'язку з тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 листопада 2018 року прийняла та призначила цю справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Установлені обставини справи
10. 05 червня 2008 року ТОВ «Криворіжхарчоторг» (орендар) уклало із ОСОБА_3 (власник) договір оренди земельної ділянки площею 5,830 га, кадастровий номер НОМЕР_1, строком на 10 років.
11. Указаний договір був зареєстрований в Апостолівському відділі Держкомзему 29 липня 2010 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 041011701402.
12. 25 вересня 2014 року між ОСОБА_3 (власник) і ТОВ «СП «Колор» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,830 га, кадастровий номер НОМЕР_1, строком на 10 років.
13. 07 жовтня 2014 року державний реєстратор реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Денисенко В. Г. на підставі цього договору здійснив державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ «СП «Колор».
14. Посилаючись на те, що у спірних правовідносинах відбулась подвійна реєстрація права оренди на ту саму земельну ділянку, ТОВ «Криворіжхарчоторг» звернулося з цим позовом до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
16. Згідно із частиною другою статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та закриття провадження в адміністративній справі) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
17. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Відповідно до частини другої статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
19. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
20. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
21. За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та закриття провадження в адміністративній справі; далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
22. Отже, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб'єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
24. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи
25. ВеликаПалата Верховного Суду вже вирішувала питання стосовно визначення предметної юрисдикції справ, предметом спору в яких є оскарження дій та/або рішень державного реєстратора, за результатом вчинення (прийняття) яких виникла подвійна реєстрація права оренди на одну земельну ділянку за різними суб'єктами (постанови від 11 грудня 2018 року, 16 січня, 13 лютого 2019 року в справах № 814/1697/17, № 823/692/17, № 822/1360/18 відповідно).
26. Так, у зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
27. Визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.
28. У справі, яка переглядається, позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди та відсутністю такого права у ТОВ «СП «Колор» і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
29. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер.
30. ВеликаПалата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від наведеної вище правової позиції.
31. Ураховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин у цій справі та, враховуючи суб'єктний склад, дійшли обґрунтованого висновку, що її не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
32. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він може вирішуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від того, чи буде залучатися до участі у справі орендодавець (фізична особа) як відповідач, а тому цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Викладені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
35. Згідно із частиною першою статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а правових висновків судів попередніх інстанцій скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Висновки щодо розподілу судових витрат
37. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
38. ОскількиВелика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжхарчоторг» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. С. Князєв
Судді:
Н. О. Антонюк О. Б. Прокопенко
С. В. Бакуліна Л. І. Рогач
В. В. Британчук І. В. Саприкіна
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко О. Г. Яновська
Н. П. Лященко