Справа №11-кп/824/1299/2019 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
04 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ "Київський слідчий ізолятор" матеріали кримінального провадження №12018100090011021 за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2019 року щодо обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого двох малолітніх дітей, працюючого неофіційно, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23.11.1989 року вироком Арцизького районного суду Одеської обл. за ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 141 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 10.08.1993 року вироком Татарбунарського районного суду Одеської обл. за ч. 3 ст. 215-3, ч. 3 ст. 81 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 29.05.2001 року вироком Саратського районного суду Одеської обл. за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 06.11.2003 року вироком Арцизького районного суду Одеської обл. за ч. 2 ст. 185, ст. 71 до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 9 міс 25 днів; 03.02.2011 року вироком Арцизького районного суду Одеської обл. за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 23.07.2013 року вироком Татарбунарського районного суду Одеської обл. за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 міс; 01.11.2013 року вироком Татарбунарського районного суду Одеської обл. за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 міс;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2019 року ОСОБА_7 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 вказано обчислювати з 25.09.2018 року.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою залишено без змін.
Вирішено долю речових доказів.
Вироком суду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 , будучи раніше судимим, 25.09.2018, приблизно о 07.50 год., знаходячись в приміщенні АЗС по пр-т. Повітрофлотському, 77-а у м. Києві, реалізовуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до службового приміщення АЗС, де, з сумки ОСОБА_9 дістав гаманець останньої, з якого повторно таємно викрав гроші в сумі 2 515 грн. Заволодівши грошима ОСОБА_9 , ОСОБА_7 направився до виходу з приміщення, проте не довів свої дії до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий потерпілою ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі прокурор Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення і правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого,просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2019 відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання, призначене ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України повинно мати на меті не тільки кару для засудженого, а запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим так і іншими особами, чого не буде досягнуто в даному випадку, шляхом призначення мінімального покарання. Прокурор вважає, що призначення такого мінімального покарання лише при наявності однієї обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття є необґрунтованим, адже судом не враховано сукупність фактичних даних (обставин), які надають уявлення не тільки про вчинений злочин, а й про вину особу, зокрема тяжкість вчиненого злочину, характеризуючі дані обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, відсутність у ОСОБА_7 постійної роботи, наявність судимостей, а також суспільну небезпечність та суспільний інтерес.
Прокурор стверджує, що внаслідок такої помилки, обвинуваченому призначено явно несправедливе, невиправдано м'яке покарання, яке передбачено найнижчою межею санкції статті. Під час призначення міри покарання судом недостатньо враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого.
Апелянт зазначає, що згідно ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів. ОСОБА_7 розлучений, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «психічні і поведінкові розлади внаслідок зловживання алкогольними напоями, синдром залежності», раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, та має не зняті та не погашені судимості за умисні корисливі злочини.
На думку прокурора, вищевказані обставини свідчать про високу суспільну небезпечність обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки останній маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повністю усвідомлював всю суспільну небезпечність своїх дій та продовжив свою злочинну діяльність, проте вказані обставини повною мірою не враховано судом під час призначення міри покарання, що призвело до призначення мінімального покарання строком 3 роки позбавлення волі, яке передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
До початку розгляду провадження в суді апеляційної інстанції прокурор Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_6 подала заяву про відмову від своєї апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, яка просила закрити апеляційне провадження, у зв'язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги, думку обвинуваченого який не заперечував проти відмови прокурора від апеляційної скарги та закриття на підставі цього апеляційного провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Так, у відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитись від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Враховуючи, що особа, котра подала апеляційну скаргу відмовилась від неї, а від інших осіб, які мають право на апеляційне оскарження апеляційні скарги не надходили, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 376, 403 КПК України, колегія суддів,-
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2019 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку з відмовою прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_6 від апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4