Справа № 564/448/19
08 квітня 2019 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Зберун К.Ф.
за участю
позивача - не з'явився
представника позивача - ОСОБА_1
відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області справу №564/448/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до патрульного поліцейського 2 роти 9 батальйону УПП в Одеській області лейтенанта поліції Сіроштана Артема Валерійовича (м.Одеса, вул.Академіка Корольова 5) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 31.01.2019 року серії НК№021968
31 січня 2019 року у м. Одеса по вул. Тираспольське шосе поліцейським 2 роти 9 батальйону УПП в Одеській області відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винесено постанову серії НК №021968 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої 31.01.2019 о 15:10 у м.Одеса по вул. Тираспольське шосе водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки Renault Kangoo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 не дотримав швидкісного режиму та здійснив проїзд на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим допустив порушення вимог п. 8.7.3«ґ» ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цією ж постановою застосовано до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_2 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області із адміністративним позовом до патрульного поліцейського 2 роти 9 батальйону УПП в Одеській області лейтенанта поліції Сіроштана Артема Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 31.01.2019 року серії НК№021968.
Позов мотивовано тим, що постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, оскільки позивач правил дорожнього руху не порушував, проїхав перехрестя на дозволений зелений сигнал світлофора, а відповідач не надав доказів вчинення ним порушення.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Уточнив прізвище позивача - ОСОБА_2, та прізвище відповідача - Сіроштан. Пояснив, що прізвище позивача "ОСОБА_2" зазначено помилково.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, подав відзив на позов. У відзиві вказав, що під час здійснення ним 31.01.2019 року о 15:10 год. патрулювання по вул. Тираспольське шосе у м.Одеса було виявлено автомобіль Renault Kangoo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який здійснив проїзд на забороняючий жовтий сигнал світлофора, чим допустив порушення вимог п. 8.7.3«ґ» ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який у подальшому було зупинено та відносно водія, яким виявився ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Також у відзиві вказав, що оскаржувана позивачем постанова винесена у відповідності до вимог законодавства. Просив залишити постанову без змін, а позов без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.
Відповідно до постанови серії НК №021968 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 31.01.2019 о 15:10 у м. Одеса по вул. Тираспольське шосе водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки Renault Kangoo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, здійснив проїзд на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим допустив порушення вимог п. 8.7.3«ґ» ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З наданого відповідачем суду відзива на позов вбачається, що 31.01.2019 року о 15:10, під час патрулювання і виконання відповідачем своїх службових обов'язків, виявив автомобіль Renault Kangoo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який здійснив проїзд на забороняючий жовтий сигнал світлофора, чим допустив порушення вимог п. 8.7.3«ґ» ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому почав його переслідування та у подальшому зупинив казаний транспортний засіб, яким, як виявилось під час перевірки документів, керував ОСОБА_2. Після цього відповідач пояснив позивачу суть порушення та розпочав розгляд справи, роз'яснивши позивачу положення ст.63 Конституції України та ст.ст.268, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення і за наслідками розгляду справи на місці виніс постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії НК№021968 за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосувавши до позивача стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Під час розгляду справи позивач пояснень на надав.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, сигнали світлофора мають такі значення, зокрема: ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову
Аналогічною є правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17, адміністративне провадження №К/9901/1018/17.
Суд звертає увагу, що покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не є безумовною підставою для звільнення позивача від обов'язку доведення своїх вимог відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами факт проїзду останнім на заборонний сигнал світлофора 31.01.2019 року о 15:10 у м.Одеса по вул. Тираспольське шосе, а, відповідно і факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суд також враховує, що відповідач є посадовою особою і відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак суд вважає правомірними дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд дійшов переконливого висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 241-246, 251, 252, 255, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до патрульного поліцейського 2 роти 9 батальйону УПП в Одеській області лейтенанта поліції Сіроштана Артема Валерійовича (м.Одеса, вул.Академіка Корольова 5) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 31.01.2019 року серії НК №021968 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 08.04.2019.
СуддяВ. В. Левчук