Справа №538/416/19
Провадження по справі №2/538/228/19
08 квітня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши упідготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом, позовні вимоги мотивує тим, що вона являється власником 7/10 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори 07.05.1991 року, реєстровий № 453.
3/10 частини вказаного домоволодіння належало ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого Лохвицькою державною нотаріальною конторою 16.03.1965 року за № 429.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 помер в м. Александровськ-Сахалінський Сахалінської області, Росія, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, видане Відділом актів громадянського стану Александровськ-Сахалінського району агента запису актів громадянського стану Сахалінської області19.04.2012 року.
Спадкоємців у померлого ОСОБА_2 немає.
30.03.2010 року Червонозаводською міською радою було подано оголошення до Лохвицької районної газети "Зоря" щодо розшуку спадкоємців та власників майна, що знаходиться на території Заводської міської ради, а саме 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на 7/10 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори 07.05.1991 року, реєстровий № 453 відкрито та безперервно володіє і 3/10 частинами цього будинку, провела ремонт. Власників будинку ніколи не бачила.
Крім того, 15.12.2009 року на сороковій сесії Червонозаводської міської ради п"ятого скликання ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1, площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Станом на 15.01.2019 року на ім"я ОСОБА_1 ПП "Бюро послуг та консультацій" виготовлено технічну документацію на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1
Враховуючи викладене, позивач просить суд винести рішення, яким визнати за нею право власності на житловий будинок (літ.А-1) з господарськими будівлями та спорудами: прибудова (літ.а). сіни (літ.а1), тамбур (літ.а2), сарай (літ.Б), погріб (літ.В), сарай (літ.Г), сарай (літ.Д), прибудова (літ.б), огорожа (№1), колодязь (№2), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач не з"явилася, подала заяву про підтримання позовних вимог, справу просить розглядати без її участі.
Відповідач, Заводська міська рада Лохвицького району, в судове засідання не направила представника, подавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, проти позову не заперечують.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 являється власником 7/10 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори 07.05.1991 року, реєстровий № 453.
3/10 частини вказаного домоволодіння належало ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого Лохвицькою державною нотаріальною конторою 16.03.1965 року за № 429, що підтверджується довідкою КП "Лубенське МБТІ" від 17.01.2019 року № 1.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 помер в м. Александровськ-Сахалінський Сахалінської області, Росія, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, видане Відділом актів громадянського стану Александровськ-Сахалінського району агента запису актів громадянського стану Сахалінської області19.04.2012 року.
Спадкоємців у померлого ОСОБА_2 немає.
30.03.2010 року Червонозаводською міською радою було подано оголошення до Лохвицької районної газети "Зоря" щодо розшуку спадкоємців та власників майна, що знаходиться на території Заводської міської ради, а саме 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на 7/10 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори 07.05.1991 року, реєстровий № 453 відкрито та безперервно володіє і 3/10 частинами цього будинку, провела ремонт. Власників будинку ніколи не бачила.
Крім того, 15.12.2009 року на сороковій сесії Червонозаводської міської ради п"ятого скликання ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1, площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Станом на 15.01.2019 року на ім"я ОСОБА_1 ПП "Бюро послуг та консультацій" виготовлено технічну документацію на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1
Відповідно до довідки Червонозаводської ради від 28.02.2008 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1, з 03.03.1975 року по 28.11.1976 року.
Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіла чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п"яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. У розумінні цієї статті володілець має бути визнаний таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном, якщо не буде доведено, що він, набуваючи майно у володіння, знав або повинен був знати про незаконність такого набуття, зокрема про те, що особа, у якої він придбав майно, не мала права його відчужувати: тобто якщо не спростовується факт його добросовісності як обов'язкової умови володіння з метою набуття права власності.
Частиною 4 ст. 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року можливість пред"явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв"язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник . У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
З огляду на вказані обставини, а саме факт добросовісного і відкритого користування ОСОБА_1 нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1, а також на те, що визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси осіб, є всі підстави для визнання права приватної власності за набувальною давністю за ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 328, 344, 397 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 206, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок (літ.А-1) з господарськими будівлями та спорудами: прибудова (літ.а). сіни (літ.а1), тамбур (літ.а2), сарай (літ.Б), погріб (літ.В), сарай (літ.Г), сарай (літ.Д), прибудова (літ.б), огорожа (№1), колодязь (№2), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь