Справа № 530/2006/18
Номер провадження 2-о/530/17/19
08.04.2019 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за заявою
ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 заінтересована особа: Зіньківський районний нотаріальний округ приватний нотаріус, юридична адреса: АДРЕСА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник, ОСОБА_1, звернулася в Зіньківський районний суд Полтавської області із заявою заінтересовані особи: Зіньківський районний нотаріальний округ приватний нотаріус про встановлення факту, що має юридичне значення.
В судове засідання заявниця, ОСОБА_1, не з"явилася, але направила заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа, приватний нотаріус Зіньківського районного нотаріального округу, в судове засідання не з"явився, але направив заяву про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як передбачено нормою ст. 3 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об»єктивність і неупередженість: керує ходом судового процессу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз»яснює у випадку необхідності учасникам судового процессу їхні процесуальні права та обов»язки, неслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процессу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процессу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов»язків.
Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер чоловік заявниці, ОСОБА_2, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1
Факт того, що ОСОБА_2 був чоловіком заявниці, ОСОБА_1, підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.7). Однак прізвище спадкодавця у свідоцтві про шлюб вказано "ОСОБА_1".
ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка, але оформити її належним чином не змогла.
Нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину через те, що у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_2, прізвище спадкодавця вказано "ОСОБА_1", а у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_3, ім"я того, кому видано свідоцтво вказано "ОСОБА_2".
Іншим шляхом, окрім звернення до суду заявниця не може вирішити питання про отримання свідоцтва про спадщину.
Стаття 293 Цивільного процесуального кодексу України визначає, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1,2,4,7, 8,12,13,19, 30, 228-229, 258, 263-268, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 заінтересована особа: Зіньківський районний нотаріальний округ приватний нотаріус, юридична адреса: АДРЕСА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.
Встановити факт того, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_3, видане на ім"я ОСОБА_2, та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2, видане 29.01.11964 року, в якому прізвище вказано "ОСОБА_1" дійсно належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлому 12.12.1994 року.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляйного суду.
Написано власноручно.
Суддя Зіньківського
районного суду Полтавської області С.Р.Должко
секретар: Стрілець Л.Г.