Справа № 524/8536/18
Провадження № 2/524/631/19
28.03.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання Крижановської Я.О.,
за участі ОСОБА_1,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.05.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на її користь 163 600 грн., понесені судові витрати в розмірі 2 894 грн. 60 коп. На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 524/9314/13-ц, який перебуває на виконанні в Автозаводському ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області. Посилаючись на ст. 625 ЦК України, просила стягнути з ОСОБА_2 за період з 12.08.2014 року по 01.02.2019 року суму інфляційних втрат у розмірі 213 832 грн. 48 коп., суму трьох відсотків річних у розмірі 22 749 грн. 00 коп., відшкодувати понесені нею витрати.
Позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позов суду не направив.
Ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвалою судді від 23.11.2018 року відкрито провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.05.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на її користь 163 600 грн., понесені судові витрати в розмірі 2 894 грн. 60 коп., а всього 166 496 грн. 60 коп. Рішення суду набрало законної сили.
12.08.2014 року Автозаводським районний судом м. Кременчука на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист № 524/9314/13-ц, який перебуває на виконанні в Автозаводському ВДВС м. Кременчука ГТУЮ в Полтавській області.
Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 12.08.2014 року по 01.02.2019 року за невиконання грошового зобов'язання за рішенням суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання встановлює завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно із ч. 2 статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, оскільки чинним законодавством не передбачено припинення зобов'язання ухваленням такого рішення. В цих випадках діє загальне правило про припинення зобов'язання проведенням належного виконання.
Таким чином, зобов'язання за виконавчим листом не припинилися, стягнення з відповідача коштів за рішенняи суду не проведено, у зв'язку з чим позивач не позбавлений права на отримання інфляційних витрат та трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відповідач має грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджує рішення суду від 20.05.2014 року, яке набрало законної сили.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та матеріалів справи вбачається, що позивачем, вказані суми нараховувалися за пероід з 12.08.2014 року по 01.02.2019 року на суму заборгованості 169 389 грн. 20 коп.
Проте, позивач помилково визначила загальну суму боргу, посилаючись на довідку державного виконавця. Як вбачається з рішення Автозаводського районного суду від 20.05.2014 року та виконавчого листа загальна сума заборгованості становить 166 496 грн. 60 коп. (163 600 грн. 00 коп. + 2 894 грн. 60 коп.).
Розраховуючи 3% річних та втрати від інфляції суд, виходить з наступного.
Вихідні дані:
Дата виникнення заборгованостіДата розрахункуСума боргуРозмір пеніКількість днів прострочення
12.08.201401.02.2019166494.00 грн.Подвійна облікова ставка НБУ1634
Розрахунок 3% річних
Період розрахункуСума боргу3% річних, грн.
12.08.2014 - 01.02.2019166494.0022360.00 грн.
Втрати від інфляції
Місяць року за період розрахункуІндекс інфляції, %
серпень місяць 2014100.8
вересень місяць 2014102.9
жовтень місяць 2014102.4
листопад місяць 2014101.9
грудень місяць 2014103.0
січень місяць 2015103.1
лютий місяць 2015105.3
березень місяць 2015110.8
квітень місяць 2015114.0
травень місяць 2015102.2
червень місяць 2015100.4
липень місяць 201599.0
серпень місяць 201599.2
вересень місяць 2015102.3
жовтень місяць 201598.7
листопад місяць 2015102.0
грудень місяць 2015100.7
січень місяць 2016100.9
лютий місяць 201699.6
березень місяць 2016101.0
квітень місяць 2016103.5
травень місяць 2016100.1
червень місяць 201699.8
липень місяць 201699.9
серпень місяць 201699.7
вересень місяць 2016101.8
жовтень місяць 2016102.8
листопад місяць 2016101.8
грудень місяць 2016100.9
січень місяць 2017101.1
лютий місяць 2017101.0
березень місяць 2017101.8
квітень місяць 2017100.9
травень місяць 2017101.3
червень місяць 2017101.6
липень місяць 2017100.2
серпень місяць 201799.9
вересень місяць 2017102.0
жовтень місяць 2017101.2
листопад місяць 2017100.9
грудень місяць 2017101.0
січень місяць 2018101.5
лютий місяць 2018100.9
березень місяць 2018101.1
квітень місяць 2018100.8
травень місяць 2018100.0
червень місяць 2018100.0
липень місяць 201899.3
серпень місяць 2018100.0
вересень місяць 2018101.9
жовтень місяць 2018101.7
листопад місяць 2018101.4
грудень місяць 2018100.8
січень місяць 2019101.0
Результати розрахунку
Період розрахункуСума боргу, грн.Сума боргу з інфляцією, грн.Інфляційне збільшення боргу, грн.
12.08.2014 - 01.02.2019166494.00376671.66210177.66
Аналізуючи досліджені докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за період з 12.08.2014 року по 01.02.2019 року інфляційних втрат у розмірі 210 177 грн. 66 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 22 360 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) за період з 12.08.2014 року по 01.02.2019 року суму інфляційних втрат у розмірі 210 177 грн. 66 коп., суму трьох відсотків річних у розмірі 22 360 грн. 00 коп., а всього 232 537 грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) сплачений нею судовий збір 2 325 грн. 38 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення буде виготовлено - 02.04.2019 року
Суддя