Рішення від 08.04.2019 по справі 530/290/19

Справа № 530/290/19

2-о/530/25/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАІНИ

08.04.2019 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Дем'янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І. розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Зіньківський РС УДМС України в Полтавській області про встановлення факту проживання на території України,-

ВСТАНОВИВ:

З заяви ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Зіньків Зіньківського району Полтавської області. До цього часу паспорта громадянина України він не отримував. В 2018 році звернувшись до Зіньківського РС УДМС України в Полтавській області з заявою про отримання паспорта громадина України, на що йому надали письмове повідомлення № 5323-4355/5323-19 від 06.02.2019 року, відповідно до якого заява та матеріали справи про встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про громадянство» ретельно розглянуто. Наразі прийняти позитивне рішення не вбачається за можливе, оскільки відповідно до п. 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.01.2001 року №215/2001, для встановлення належності до громадянства України особою, яка за станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом з батьками (одним із них), особа подає судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; або судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року. Згідно довідки Зіньківського РС УДМС України в Полтавській області встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Полтавської області, Зіньківського району, міста Зіньків, станом на 24 серпня 1991 рік перебував в громадянстві колишнього СРСР та був неповнолітнім. Також встановлено, що його батькові ОСОБА_2 був виданий паспорт колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_1, від 22.06.1981 року Зіньківським РВВС Полтавської області. Паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року отримувала також і його мати - ОСОБА_3, а саме серії НОМЕР_2, від 19.05.1978 року Зіньківським РВВС Полтавської області. Дані обставини підтверджують факт перебування його батьків у громадянстві колишнього СРСР та висновка про встановлення особи. Відповідно до довідок Зіньківської міської ради Полтавської області №296 від 17.09.2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області, з 10.03.1985 року по 22.03.2002 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. Згідно довідки Зіньківської міської ради № 329 від 02.10.2018 року з 25.12.2002 року по теперішній час він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Дані довідки в своїй сукупності підтверджують факт безперервного проживання на території України з 10.03.1985 року по даний час. Даний факт також підтверджується свідоцтвом про 9-річну освіту Зіньківської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яку ОСОБА_1 закінчив в 2000 році, атестатом про повну загальну середню освіту та додатком до нього, а також дипломом кваліфікованого робітника, Зіньківського професійно-технічного училища №41, який закінчив у 2003 році та дипломом кваліфікованого робітника, виданого професійно-технічним училищем №25 міста Зіньків Полтавської області від 30.06.2005 року. В зв'язку з вище викладеним, заявник звернувся з заявою до суду і просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області проживання у неповнолітньому віці разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент проголошення незалежності України станом на 24 серпня 1991 року, будучи громадянином колишнього СРСР , в АДРЕСА_2.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Зінченко О.Г. заяву підтримали, послалися на обставини викладені в заяві, представник заінтересованої особи Зіньківського РС УДМС України в Полтавській області Писаренко Ю.М. заяву визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 11 вересня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Зіньків Полтавської області і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.6). Відповідно до довідки Зіньківської міської ради Полтавської області №296 від 17.09.2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області, з 10.03.1985 року по 22.03.2002 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.8). Згідно довідки Зіньківської міської ради № 329 від 02.10.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області з 25.12.2002 року по теперішній час він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9). З атестату про повну загальну середню освіту вбачається, що ОСОБА_1 закінчив у 2003 році Зіньківське професійно-технічне училище №41 і здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування водія автомобіля ( а.с.12-14). З диплому кваліфікованого робітника вбачається, що ОСОБА_1 закінчив у 2005 році професійно - технічне училище № 25 м. Зіньків Полтавської області і здобув професію взуттьовика з індивідуального пошиву ( а.с.15).

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року.

Без встановлення факту проживання на території України, заявник позбавлений можливості отримати підтвердження того, що він є громадянином України, отримати паспорт громадянина України, мати права та обов'язки громадянина України. На підставі зазначеного, змушений звернутися до суду для встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно до положень п.п. 1,2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, передбачає принцип набуття громадянства України за територіальним принципом, зокрема, якщо особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Згідно до п.25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року № 215 25. Для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 цього ж Порядку передбачено, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Тобто, відсутність документу, що підтверджує факт постійного його проживання на території УРСР та України на дату проголошення державної незалежності України позбавляє права заявника звернутись за оформленням набуття громадянства України за територіальним походженням особи, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території колишньої УРСР, що стала територією України.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили, що заявник з 1985 року проживав у неповнолітньому віці разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент проголошення незалежності України станом на 24 серпня 1991 року в АДРЕСА_2

Згідно до ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи в порядку окремого провадження в т.ч. про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на отримання паспорта громадянина України.

Враховуючи викладене, необхідно встановити факт постійного проживання на території колишньої УРСР та України на момент проголошення державної незалежності України (24 серпня 1991 року) - ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 81, 89, 263, 265 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про громадянство України», ст.ст. 315 - 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Зіньківський РС УДМС України в Полтавській області про встановлення факту проживання на території України- задовольнити .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Зіньків, Зіньківського району, Полтавської області на території України на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року разом з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Суддя -

Попередній документ
80993293
Наступний документ
80993295
Інформація про рішення:
№ рішення: 80993294
№ справи: 530/290/19
Дата рішення: 08.04.2019
Дата публікації: 10.04.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зіньківський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження