29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" квітня 2019 р. Справа № 924/12/19
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 202 справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн”, м. Шепетівка Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест”, с. Плесна Шепетівського району Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ
про визнання недійсним з моменту укладення у відповідності до ст. 233 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” від 02 березня 2017 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест”,
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - представник згідно ордера;
відповідача: ОСОБА_2 - представник згідно договору;
ОСОБА_3 - згідно ордера ( в режимі відеоконференції)
третьої особи: ОСОБА_4 - представник згідно довіреності;
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.01.2019р. відкрито провадження у справі № 924/12/19 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/12/19 на 30 днів.
Ухвалою суду від 18.03.2019р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 924/12/19 призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” звернулося з позовом до суду про визнання недійсним з моменту укладення у відповідності до ст. 233 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” (третя особа) від 02 березня 2017 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест”.
В обґрунтування позовних вимог вказує, зокрема, що на підставі договору купівлі-продажу від 05.08.2016р. позивачем придбано у ТОВ „ФК „Прибуток” частку в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова” в розмірі 74,5% від загального розміру статутного капіталу за 245500000,00 грн. В подальшому, позивачем укладено із ПАТ АБ „Укргазбанк” договір застави від 15.08.2016р., відповідно до якого зазначену частку останньому передано в заставу. Сторонами передбачено, що заставодержатель (банк) має право достроково вимагати виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При цьому, позивач повинен письмово повідомляти заставодержателя, зокрема, про виключення заставодавця із складу учасників товариства (ТОВ СГП „імені Воловікова”), прийняття до складу учасників товариства інших осіб, пред'явлення позову до заставодавця, якщо його задоволення може призвести до звернення стягнення на частку майна у статутному капіталі товариства, або ж право заставодавця за згодою заставодержателя продавати чи відступати предмет застави.
Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що з огляду на подання позову малим приватним підприємством фірма „Ерідон” про стягнення солідарно з ТОВ „Торгагро Сольюшн” та ТОВ „Сатус” 223281891,10 грн. заборгованості за отриманий товар, учасниками та керівництвом ТОВ СГП „імені Воловікова” задля уникнення блокування господарської діяльності з можливим в подальшому банкрутством товариства вирішено здійснити переміщення частки в статутному капіталі третьої особи з позивача на відповідача. В результаті 02.03.2017р. сторонами підписано договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова” в розмірі 74,5% від загального розміру статутного капіталу за ціною 293117,70 грн., тобто, як відзначає позивач, на невигідних умовах, оскільки вказану частку він придбав за ціною 245500000,00 грн.
Як зазначено у позові, рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2017р. у справі № 911/529/17 стягнуто солідарно з ТОВ „Торгагро Сольюшн” та ТОВ „Сатус” на користь малого приватного підприємства фірма „Ерідон” 183251675,21 грн. основного боргу, 15519445,54 грн. пені, 5278290,74 грн. процентів річних, 5223701,17 грн. інфляційних втрат, 120000,00 грн. судового збору. При цьому, в ході виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти та майно позивача, однак, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.08.2018р. у справі № 2240/2495/18 скасовано постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження. За твердженнями позивача ТОВ „Кварц-Інвест” не здійснено жодних дій щодо сплати на користь позивача балансової вартості частки в статутному капіталі, так і ціни, зазначеної у договорі від 02.03.2017р, який, як вважає позивач з огляду на ст. 233 ЦК України, укладений на невигідних умовах. До того ж відповідачем з корисливих мотивів, як стало відомо позивачу, здійснено відчуження частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова” для ТОВ „Інвестиційна компанія „ОСОБА_5 ЛТД”.
У відповіді на додаткові пояснення від 18.03.2019р. представник позивача звертає увагу на те, що рішенням господарського суду Київської області по справі № 911/529/17 від 04.04.2017р. стягнуто з позивача на користь МПП Фірма "Ерідон" 209393112,66 грн. Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2016р. актив та пасив за балансом становить НОМЕР_1 грн. 10% активу ТОВ "Торгагро Сольюшн" від активу балансу за 2016 рік становить 146614280 грн., де сума зобов'язання перед МПП Фірма "Ерідон" 209393112,66 грн. значно перевищує суму 10% активу балансу. При цьому, як вказує позивач, у п. 5.3.3. Генерального кредитного договору визначено несприятливі події, зокрема, в період дії ГКД на 10% і більше розміру активів позичальника будуть претендувати треті особи, тобто до позичальника будуть пред'явлені позови та/або вимоги, що можуть призвести до відчуження 10% і більше розміру активів позичальника; банку стане відомо про невиконання позичальником зобов'язань перед третіми особами в розмірі, що становить 10% і більше розміру активів позичальника. Також відмічено, що заяви свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не дають відповіді на питання, що спонукало на укладення спірного правочину при наявності обмежень, які пов'язані з виконанням ГКД.
Крім того, як вказано представником позивача у відповіді на додаткові пояснення, причинно-наслідковим зв'язком укладення спірного правочину слугувало те, що ТОВ "Торгагро Сольюшн", маючи невиконане зобов'язання перед МПП Фірма "Ерідон", яке підтверджується рішенням суду, ставило під загрозу учасників за ГКД. Так, АБ "Укргазбанк" мав право звернути стягнення на майно, яке було передано в забезпечення за кредитним договором, звернутися до фінансових поручителів за ГКД, а також була ймовірність, що корпоративні права, якими володіло ТОВ "Торгагро Сольюшн" в процесі виконавчих дій могли б перейти до МПП Фірма "Ерідон" і новий володілець корпоративним правами намагався б вивести із забезпечення майно, яке передано банку в забезпечення за ГКД. Пред'явлення банком вимоги для позичальників та поручителів могло б спричинити неплатоспроможність пов'язаних осіб через ГКД, що в свою чергу дає підстави визнавати їх банкрутами. Невигідність умов спірного правочину обґрунтовується тим, що для придбання корпоративних прав ТОВ "Торгагро Сольюшн" одержало кредит в банку в розмірі 170000000,00 грн., а оплатило для ТОВ "ФК "Прибуток" за придбані корпоративні права 245500000,00 грн., тобто 75500000,00 грн. власними коштами, а решту - кредитними, при цьому реалізацію за спірним правочином здійснено у сумі 293117,70 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 28.01.2019р. звертає увагу суду на те, що позивачем не наведено та не доказано наявність двох умов у сукупності (тяжкі обставини і вкрай невигідні умови вчинення правочину), а також причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладення саме з метою усунення обставин). Крім того, відповідач у відзиві акцентує увагу на те, що приватні інтереси учасника або учасників товариства не можуть вважатися частиною інтересів товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від ступеня контролю учасника або учасників за товариством, а тому твердження позивача про те, що тяжкі обставини, які, на його думку, були у товариства (наявність судового спору з МПП фірма "Ерідон") мають правове значення та можуть бути підставою для визнання договору купівлі-продажу частки недійсним в силу ст. 233 ЦК України, суперечить цій правовій нормі, за якою правові наслідки можуть настати лише у разі наявності на час вчинення правочину тяжкої обставини для особи, яка під впливом цих обставин вчинила правочин на вкрай невигідних для неї умовах.
У додаткових поясненнях представник відповідача не погоджується з позовною заявою та зазначає, що ТОВ "Торгагро Сольюшн" набуває цивільних прав та обов'язків через свої органи - загальні збори учасників та директора. Також зазначено, що відповідно до заяв свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "СП "Імені Воловікова" від 02.03.2017р. був укладений не під впливом тяжкої обставини та не на вкрай невигідних умовах. Свої твердження відповідач обґрунтовує судовою практикою Верховного Суду, а саме: постанова від 02.08.2018р. у справі № 918/341/16, постанова від 10.12.2018р. у справі № 219/6385/16-ц, постанова від 12.06.2018р. у справі № 910/14051/17, постанова від 19.02.2019р. у справі № 904/5934/17.
Представником публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" надано суду письмові пояснення, де наголошено, що 07.11.2017р. рішенням ОСОБА_10 Ради АБ "Укргазбанк" № 196/13 було погоджено відчуження ТОВ "Торгагро Сольюшн" 74,5% в статутному фонді ТОВ СПГ "імені Воловікова" на користь ТОВ "Кварц-Інвест", та прийнято рішення про не застосування до ТОВ "Торгагро Сольюшн" заходів у тому числі штрафні санкції, що передбачені Генеральним кредитним договором та договором застави (частки у статутному капіталі) № 14/2016-З/10 від 15.08.2016р. Також вказаним рішенням ОСОБА_10 Радою АБ "Укргазбанк" було надано дозвіл ТОВ "Кварц-Інвест" на відчуження 74,5% в статутному фонді ТОВ СПГ "імені Воловікова" на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "ОСОБА_11 груп ЛТД", надано дозвіл ТОВ "Інвестиційна компанія "ОСОБА_11 груп ЛТД" на відчуження 24,5% в статутному фонді ТОВ СПГ "імені Воловікова" на користь ТОВ "Молінвест" за умови укладання відповідних договорів застави відповідних часток в статутному капіталі ТОВ СПГ "імені Воловікова". Такі договори застави, як стверджує представник третьої особи, укладено з банком 30.01.2018р. Разом з тим, протокольним рішенням ОСОБА_10 заборгованість позивача у справі перед банком за Генеральним кредитним договором переуступлено ТОВ СПГ "імені Воловікова" (шляхом зміни боржника). 28.12.2017р. між банком та позивачем укладено договір про розірвання договору застави № 14/2016-З/10 від 15.08.2016р.
В задоволенні усного клопотання позивача про виклик свідків вказаних у заявах свідків суд відмовив, оскільки обставини даної справи, викладені свідком у заяві не викликають у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. При цьому враховується зміст ст. 77 ГПК України, щодо того, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, так спірний правочин вчинявся не фізичними, а юридичними особами, а стаття 233 ЦК України передбачає можливість визнання недійсним правочину під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах саме особою яка його вчинила.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
11.07.2016р. між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (банк), товариством з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" (позичальник 1) та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське "імені Воловікова" (позичальник 2) укладено генеральний кредитний договір № 14/2016, п. 1.1. якого передбачено, що даний генеральний кредитний договір визначає загальні умови та порядок здійснення банком на користь позичальника кредитних операцій у межах загального ліміту, визначеного п. 1.3. цього генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність сторін та інші умови, які визнаються сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі генерального кредитного договору та додаткових договорів, укладених в рамках генерального кредитного договору, які зазначені в додатку 1 до цього генерального кредитного договору.
Відповідно до п. 1.3. договору загальний ліміт за цим генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 208000000,00 грн.
Згідно п. 1.5. договору строк кредитування та проведення кредитних операцій за даним генеральним кредитним договором встановлюється з 11.07.2016р. по 09.07.2021р. (включно). Строки кредитування та проведення кредитних операцій за додатковими договорами встановлюються в додаткових договорах, але в будь-якому разі не можуть перевищувати строк кредитування, що встановлений даним пунктом генерального кредитного договору.
У відповідності до умов п. 1.7. договору позичальник гарантує, що для укладення даного генерального кредитного договору є всі належні повноваження його представника та необхідні дозволи відповідних органів управління позичальника, а також те, що на момент підписання даного генерального кредитного договору не існує подій, що створюють загрозу належному виконанню позичальником своїх зобов'язань за даним генеральним кредитним договором (судові спори, майнові вимоги третіх осіб тощо), про які він не повідомив банк.
Пунктом 2.1. договору визначено, що у забезпечення зобов'язань за даним генеральним кредитним договором прийнято: поруку СТОВ "Довіра" (пп. 2.1.1.1.); поруку ТОВ "Сварог-Дністер" (пп. 2.1.1.2.); поруку ТОВ "Серединецьке" (пп. 2.1.1.3.); поруку ТОВ "Агрофірма "Оршівська" (пп. 2.1.1.4.); поруку ТОВ "Дністрові Роси" (пп. 2.1.1.5.); поруку ТОВ "Сварог Буковина" (пп. 2.1.1.6.); поруку ТОВ "Прибуток" (пп. 2.1.1.7.); поруку ОСОБА_11 (пп. 2.1.1.8.).
Пунктом 2.1.2. договору встановлено, що у забезпечення зобов'язань за даним генеральним кредитним договором буде надано, а банком буде прийнято, зокрема, в заставу корпоративні права на 74,5% частки в статутному капіталі позичальника 2, що належатимуть позичальнику 1 (оформлення в заставу частки в статутному капіталі має бути здійснено не пізніше 15.08.2016р.) (пп. 2.1.2.26).
Як встановлено п. 5.2. договору, позичальник зобов'язується, зокрема, не приймати рішення з купівлі-продажу часток у статутних капіталах інших юридичних осіб (акцій) і пов'язаних з ними корпоративних прав, більш ніж 10% їх статутного капіталу, а також не укладати пов'язані з цим договори купівлі-продажу без письмового погодження банку (пп. 5.2.8.9. договору); не відчужувати необоротні активи на суму більше 10% від валюти балансу третім особам без письмового погодження банку (пп. 5.2.8.10); на вимогу банку у випадках, передбачених даним генеральним кредитним договором та/або договорами забезпечення, зазначеними в п. 2.1. даного генерального кредитного договору, достроково повернути основну заборгованість позичальника та здійснити погашення заборгованості (пп. 5.2.13.).
Відповідно до п. 5.3. договору банк має право, зокрема, відмовитися від здійснення кредитних операцій на користь позичальника частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому генеральному кредитному договору, та погашення заборгованості позичальника у разі настання будь-яких несприятливих подій, зазначених в п. 5.3.3. цього генерального кредитного договору.
Згідно п. 5.3.3. договору кожна з перелічених нижче подій вважається несприятливою подією, зокрема, в період дії договору на 10% процентів і більше розміру активів позичальника будуть претендувати треті особи, тобто до позичальника будуть пред'явлені позови та/або вимоги, що можуть призвести до відчуження 10% процентів і більше розміру активів позичальника; банку стане відомо про невиконання позичальником зобов'язань перед третіми особами в розмірі, що становить 10% процентів і більше розміру активів позичальника; забезпечення зобов'язань позичальника за генеральним кредитним договором втрачене та/або його умови погіршились, та/або воно не відповідає умовам генерального кредитного договору та/або договорів забезпечення, в тому числі вчинення дій позичальником/ поручителем/ заставодавцем/ іпотекодавцем, які є сторонами договорів забезпечення, та/або третіми особами, які мають або можуть мати наслідки, зазначені в цьому пункті генерального кредитного договору. Під втратою забезпечення розуміється будь-яка з таких обставин, в тому числі але не виключно: припинення права власності на заставлене майно внаслідок його відчуження, реалізації, конфіскації, реквізиції, реприватизації, примусового викупу або з інших підстав, що виникли без згоди банку.
В подальшому сторонами укладено додаткові угоди до генерального кредитного договору № 14/2016 від 11.07.2016р., у яких сторони домовились внести зміни до п. 2.1. генерального кредитного договору та викласти його у новій редакції наступного змісту, зокрема, щодо прийняття в заставу корпоративних прав на 74,5% частки в статутному капіталі позичальника 2, що належатимуть позичальнику 1 (оформлення в заставу частки в статутному капіталі має бути здійснено не пізніше 15.08.2016р.): у додатковій угоді № 1 від 12.07.2016р. - пп. 2.1.2.12 договору; у додатковій угоді № 2 від 14.07.2016р. - пп. 2.1.2.11 договору; у додатковій угоді № 3 від 26.07.2016р. - пп. 2.1.2.8 договору; у додатковій угоді № 4 від 15.08.2016р. - пп. 2.1.2.28. договору.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 8 від 28.12.2017р. до генерального кредитного договору № 14/2016 від 11.07.2016р. публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (банк) та позичальники - ТОВ "Торгагро Сольюшн" (позичальник 1), ТОВ СГП "імені Воловікова" (позичальник 2) домовились виключити зі складу позичальників позичальника 1 та внести відповідні зміни до Генерального кредитного договору, а саме виключити усі посилання на позичальника 1 по тексту Генерального кредитного договору.
Як встановлено у п. 2.1.2. додаткової угоди № 8 від 28.12.2017р. до генерального кредитного договору № 14/2016 від 11.07.2016р., у забезпечення зобов'язань за даним генеральним кредитним договором буде надано, а банком буде прийнято: в заставу майнові права на частку 50% в статутному капіталі позичальника, що буде належати заставодавцю, ТОВ "Інвестиційна компанія "ОСОБА_11 груп ЛТД", згідно з відповідним договором застави, що повинен бути укладений між заставодавцем та банком в строк до 20.12.2017р. (пп. 2.1.2.1); в заставу майнові права на частку 24,5% в статутному капіталі позичальника, що буде належати заставодавцю, ТОВ "Молінвест" згідно з відповідним договором застави, що повинен бути укладений між заставодавцем та банком в строк до 20.12.2017р. (пп. 2.1.2.2.).
Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" (позичальник) укладено додаткові договори про відкриття невідновлювальної кредитної лінії до генерального кредитного договору № 14/2016 від 11.07.2016р., у яких п. 1. договору викладено у наступній редакції:
у додатковому договорі № 1 від 14.07.2016р. - банк на умовах генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 127500000,00 грн. в межах встановленого загального ліміту за генеральним кредитним договором договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 2 цього договору. Цільове використання (мета) кредиту: на фінансування придбання 74,5% корпоративних прав ТОВ СПГ "ім. Воловікова";
у додатковому договорі № 2 від 14.07.2016р. - банк на умовах генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 42500000,00 грн. в межах встановленого загального ліміту за генеральним кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 2 цього договору. Цільове використання (мета) кредиту: на фінансування придбання 74,5% корпоративних прав ТОВ СПГ "ім. Воловікова";
Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "імені Воловікова" (позичальник) укладено додаткові договори про відкриття невідновлювальної кредитної лінії до генерального кредитного договору № 14/2016 від 11.07.2016р., у яких п. 1. договору викладено у наступній редакції:
у додатковому договорі № 3 від 14.07.2016р. - банк на умовах генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 25000000,00 грн. в межах встановленого загального ліміту за генеральним кредитним договором договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 2 цього договору. Цільове використання (мета) кредиту: рефінансування діючої заборгованості перед АТ "ОТП-Банк";
у додатковому договорі № 4 від 14.07.2016р. - банк на умовах генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 10000000,00 грн. в межах встановленого загального ліміту за генеральним кредитним договором договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 2 цього договору. Цільове використання (мета) кредиту: рефінансування діючої заборгованості перед АТ "ОТП-Банк";
у додатковому договорі № 5 від 14.07.2016р. - банк на умовах генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 3000000,00 грн. в межах встановленого загального ліміту за генеральним кредитним договором договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 2 цього договору. Цільове використання (мета) кредиту: рефінансування діючої заборгованості перед ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "УніКредит Лізинг".
Як вбачається з фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2016р., баланс активів товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" на початок звітного року становив 1047744,3 грн., а на кінець звітного періоду - 1466142,8 грн.; баланс пасивів товариства на початок звітного року становив - 1047744,3 грн., а на кінець звітного періоду - 1466142,8 грн. Згідно розділу 2 звіту про фінансові результати за 2016 рік чистий прибуток товариства на початок звітного періоду становив 1485,6 грн., а за аналогічний період попереднього року - 239,8 грн.
Відповідно до ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_2 станом на 07.12.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Засновниками (учасниками) юридичної особи є: ОСОБА_6 - розмір внеску до статутного капіталу 100328,88 грн.; ТОВ „Інвестиційна компанія „ОСОБА_12 ЛТД” - розмір внеску до статутного фонду 196723,29 грн.; ТОВ „Молінвест” - розмір внеску до статутного фонду 96394,41 грн.
01.04.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Прибуток” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова”, відповідно до п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди № 2 від 12.04.2016р. до попереднього договору) сторони зобов'язуються укласти в майбутньому договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” (основний договір), за яким продавець продасть, а покупець купить на умовах, викладених у цьому договорі частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” (товариство), номінальною вартістю 393446,58 грн., що становить 74,5% статутного капіталу товариства за договірною ціною 245500000,00 грн.
Відповідно до п. 1.2. попереднього договору істотними умовами основного договору є наступні умови: предметом договору повинна бути частка у розмірі 74,5% статутного капіталу товариства, яка повинна належати продавцеві (п. 1); частка в статутному капіталі повинна бути оплачена повністю, що повинно бути підтверджено відповідними документами (п. 2); продавець повинен виконати усі свої зобов'язання щодо осіб, у яких він придбав частку (чи її частину) (п. 3); ціна продажу частки становитиме суму 245500000,00 грн. При цьому сторони домовилися, що покупець зобов'язаний сплатити суму в розмірі 245500000,00 грн. протягом 130 днів з моменту укладення цього договору. Сума сплачена за цим договором вважається сумою, сплаченою за основним договором, тобто сумою сплати за частку в статутному капіталі товариства в розмірі 74,5%. Сторони домовилися, що вказана сума не вважається завдатком та на неї не розповсюджується положення законодавства України про завдаток. Дана сума є забезпечувальним платежем, що зараховується в якості сплати за частку в статутному капіталі за основним договором (п. 4 в редакції додаткової угоди № 2 від 12.04.2016р. до попереднього договору).
Як вбачається з протоколу № 04/08-2016/ТАС загальних зборів учасників ТОВ „Торгагро Сольюшн” від 04.08.2016р., у присутності ОСОБА_6 (частка в статутному капіталі товариства становить 50% від загального розміру), ОСОБА_8 (частка в статутному капіталі товариства становить 50% від загального розміру) вирішено, зокрема, підтвердити намір ТОВ „Торгагро Сольюшн” придбати частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” та укласти з ТОВ „Фінансова компанія „Прибуток” договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” в розмірі 74,5%.
05.08.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Прибуток” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова”, відповідно до п. 1.1. якого цей договір укладений на умовах, встановлених попереднім договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” від 01.04.2016р. (попередній договір).
Відповідно до п. 1.2. договору за цим договором продавець передає у власність покупця належну йому частку, в розмірі 74,5% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” (товариство), а покупець приймає і оплачує її вартість на умовах, встановлених цим договором та попереднім договором.
Згідно пп. 1.3.4. договору розмір статутного капіталу товариства: 393446,58 грн.
Як встановлено у пп.пп. 1.4.1., 1.4.2., 1.4.3. договору, розмір частки продавця в статутному капіталі товариства складає 74,5%, а саме, в грошовому виразі 293117,70 грн. Розмір частки продавця в статутному капіталі товариства, що є об'єктом продажу (частка), складає 74,5%, а саме, в грошовому виразі 293117,70 грн. Частка продавця на момент укладення цього договору сплачена (внесена) продавцем в повному обсязі.
П. 2.1. договору передбачено, що за домовленістю сторін ціна продажу частки продавця, вказаної в п.п. 1.4.2. цього договору, складає 245500000,00 грн.
Зазначена в п. 2.1. цього договору сума, а саме 245500000,00 грн. сплачена за попереднім договором або сплачується в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання даного договору (п. 2.2. договору).
Як передбачено у п. 2.3. договору, сума сплачена за попереднім договором вважається сумою, сплаченою за цим договором, тобто сумою сплати за частку в статутному капіталі товариства в розмірі 74,5%. Сторони домовилися, що вказана сума не вважається завдатком та на неї не розповсюджується положення законодавства України про завдаток. Дана сума є забезпечувальним платежем, що зараховується в якості сплати за частку в статутному капіталі за основним договором.
У відповідності до умов п.п. 3.1., 3.2. договору продавець та покупець після укладення цього договору скликають загальні збори учасників товариства, які приймають рішення про затвердження розподілу часток між учасниками. Відступлення (продаж) частки за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним власником частки товариства з моменту прийняття рішення зборами учасників товариства про затвердження розподілу часток між учасниками.
Згідно п. 4.1. договору за настанням обставин, зазначених в розділі 3 цього договору та оплати покупцем в повному обсязі, зазначеної в розділі 2 цього договору, мають місце наступні юридично-значимі наслідки: всі права та обов'язки учасника товариства переходять від продавця до покупця (в межах придбаної останнім частки); продавець втрачає усі права та обов'язки, які були обумовлені його статусом як учасника товариства (у випадку продажу належної йому частки), а покупець набуває відповідних прав та обов'язків (в межах придбаної останнім частки); покупець в повному обсязі набуває правосуб'єктності, що випливає з цього.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Згідно протоколу № 05/08-2016 позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” від 25.08.2016р. у присутності ОСОБА_6 (частка в статутному капіталі товариства становить 25,5% від загального розміру), ТОВ „Фінансова компанія „Прибуток” (частка в статутному капіталі товариства становить 74,5% від загального розміру) вирішено, зокрема, виключити із числа учасників ТОВ СГП „імені Воловікова” ТОВ „Фінансова компанія „Прибуток”, включити до складу ТОВ СГП „імені Воловікова” ТОВ „Торгагро Сольюшн”; затвердити перерозподіл часток учасників товариства: ОСОБА_6, сума внеску - 100328,88 грн., розмір частки - 25,5%, ТОВ „Торгагро Сольюшн”, сума внеску - 293117,70 грн., розмір частки - 74,5%, всього, сума внеску - 393446,58 грн., розмір частки - 100%.
Статутом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „імені Воловікова” (в редакції 2016 року), затвердженого протоколом № 05/08-2016 загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „імені Воловікова”, передбачено, зокрема п. 1.3., що учасниками товариства є наступні особи: ОСОБА_6, ТОВ „Торгагро Сольюшн”.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Статуту розмір статутного капіталу товариства складає 393446,58 грн. Статутний капітал товариства формується за рахунок грошових та майнових вкладів учасників товариства у наступному співвідношенні: ОСОБА_6 - 25,5%, ТОВ „Торгагро Сольюшн” - 74,5%.
Згідно розділу 25 Статуту учасник товариства має право відступити свою частку третім особам на тих же умовах та за ціною, на яких частка (її частина) пропонувалася для придбання учасникам товариства, якщо учасники товариства не висловили бажання придбати частку (її частину) або всі учасники відмовилися від її придбання (п. 25.1). Учасник не має права відступати частку (її частину) третім особам до повної її сплати учасником.
15.08.2016р. між публічним акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” (заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” (заставодавець) укладено договір застави № 14/2016-З/10 (частки у статутному капіталі), відповідно до п. 1.1. якого цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з генерального кредитного договору № 14/2016 від 11.07.2016р. (а також додаткових договорів про внесення змін до нього), надалі - генеральний кредитний договір, укладеного між заставодержателем та ТОВ „Торгагро Сольюшн” далі - позичальник 1 та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” далі - позичальник 2, (надалі - позичальник 1, 2 - разом та кожен окремо позичальник), згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених в генеральному кредитному договорі (а також додаткових договорах, договорах про внесення змін до нього) повернути кредит, загальний ліміт якого встановлений у розмірі 208000000,00 грн. (з встановленням ліміту(-ів) кредитування за кожним додатковим договором до генерального кредитного договору окремо, в тому числі, з урахуванням встановлених графіків зменшення ліміту(-ів) кредитування), строком по 09 липня 2021 (з встановленням окремих строків повернення кредитних коштів за кожним додатковим договором до генерального кредитного договору окремо, а також в інші строки, передбачені умовами генерального кредитного договору та/або додатковими договорами до нього), зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, наданими у відповідності до укладених додаткових договорів до генерального кредитного договору, виходячи з 22,0 % річних, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені додатковим(-и) договором(-ами) до генерального кредитного договору (прострочена заборгованість), виходячи з 27,0 % річних, комісій, а також штрафів та пень у розмірі і випадках, передбачених генеральним кредитним договором, додатковим(-и) договором(-ами) до генерального кредитного договору та цим договором, з відшкодуванням заставодержателю всіх збитків, понесених ним внаслідок невиконання позичальником умов генерального кредитного договору/додаткового(-их) договору(-ів) до генерального кредитного договору у розмірі і випадках, передбачених генеральним кредитним договором та додатковим(-и) договором(-ами) до генерального кредитного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за генеральним кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” (товариство) на загальну суму 293117,70 грн., що складає 74,50% від розміру статутного капіталу цього товариства (предмет застави).
Предмет застави належить заставодавцю на підставі, зокрема, статуту товариства (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників товариства (протокол № 05/08-2016) та зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 05.08.2016р. за № 117636240428), та сплачений повністю, що підтверджується свідоцтвом № 7 про повний внесок вкладу до Статутного капіталу товариства від 05.08.2016р. (надалі - Свідоцтво).
Згідно п. 2.2. договору предмет застави оцінено сторонами в 1 (одну) гривню без ПДВ (надалі - заставна вартість).
Пунктом 2.4. договору передбачено, що у разі припинення участі заставодавця в товаристві внаслідок виходу, виключення з товариства, реорганізації/ліквідації заставодавця, якщо жоден із правонаступників не став учасником товариства, частина вартості майна товариства, пропорційна частці заставодавця у статутному капіталі, що підлягає виплаті заставодавцю стає предметом застави за цим договором.
Як встановлено пп.пп. 2.5.1., 2.5.2., 2.5.3, 2.5.9., 2.5.10 договору, заставодавець засвідчує, зокрема, що на підставах, передбачених чинним законодавством України, він має право відчужувати предмет застави; предмет застави належить заставодавцю на праві власності, яке отримано ним на правомірних підставах; на підставах, передбачених чинним законодавством України, на предмет застави може бути звернене стягнення; без письмової згоди заставодержателя наступні застави предмета застави не допускаються; на час дії цього договору заставодавець користується предметом застави відповідно до чинного законодавства та положень статуту товариства, за винятком обмежень, встановлених цим договором.
Згідно п. 2.5.14 договору у разі відступлення заставодавцем частки (або її частини) у статутному капіталі товариства іншій особі, застава є дійсною для набувача такої частки (частини частки), який набуває статус заставодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права на предмет застави. При цьому, заставодавець має дотримуватись вимог п. 3.4.2 цього договору.
Особа, яка набула право на предмет застави набуває статус заставодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права на предмет застави (пп. 2.5.15 договору).
Як визначено пп. 3.1.4. договору, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у випадку наявності обставин, що зазначені в п.п. 3.3.6. цього договору.
Розділом 3 договору, зокрема пп. 3.3.3., передбачено, що заставодавець зобов'язаний при використанні предмету застави дотримуватись обмежень, визначених п.п. 3.4.2., 3.4.3. цього договору.
Заставодавець повинен належним чином утримувати та забезпечувати захист предмета застави від незаконних посягань та вимог інших осіб, зокрема, не допускати вчинення дій, які б призводили до формування ознак неплатоспроможності товариства (пп. 3.3.4. договору).
Як передбачено пп. 3.3.6. договору, заставодавець зобов'язаний у дводенний строк письмово повідомляти заставодержателя про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права заставодержателя за цим договором, зокрема, про: включення до порядку денного загальних зборів учасників товариства питання про виключення заставодавця зі складу учасників товариства; включення до порядку денного загальних зборів учасників товариства питання про прийняття до складу учасників товариства інших осіб; пред'явлення позову до заставодавця, якщо його задоволення може призвести до того, що у зв'язку з недостатністю іншого майна заставодавця, відбудеться звернення стягнення на частку майна у статутному капіталі товариства.
Таке повідомлення здійснюється шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Відповідно до пп. 3.4.1. договору заставодавець має право володіти та користуватись предметом застави відповідно до його функціонального призначення та умов цього договору.
Згідно пп. 3.4.2. договору заставодавець має право виключно за наявності письмової згоди заставодержателя: а) продавати, дарувати, обмінювати, вносити як вклад до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб чи іншим чином відступати предмет застави (його частину); б) передавати предмет застави (його частину) в наступну заставу, спільну діяльність; в) приймати рішення про вихід з товариства; г) приймати рішення про відчуження, передачу в заставу майна товариства, що становить 50 і більше відсотків майна товариства; д) приймати рішення про припинення, виділ товариства; е) приймати рішення про зменшення статутного капіталу товариства, за винятком випадків, коли обов'язок зменшити розмір статутного капіталу, передбачений законом.
Така письмова згода надається заставодавцю шляхом направлення заставодержателем рекомендованого листа з повідомленням про вручення.
Згідно до п. 6.1. договору договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором.У випадку продовження строків виконання зобов'язань за Генеральним кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод/договорів про внесення змін до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.
Відповідно до п.п. 6.2., 6.3. договору зміни та доповнення до цього договору приймаються в письмовій формі. Всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
У відповідності до протоколу № 01/03-2017/ТАС загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” від 01.03.2017р. у присутності ОСОБА_6 (частка в статутному капіталі дорівнює 50%), ОСОБА_8 (частка в статутному капіталі дорівнює 50%) вирішено, зокрема, надати згоду ТОВ „Торгагро Сольюшн” на відчуження (продаж) ТОВ „Кварц-Інвест” частку в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова” в розмірі 74,5% за вартістю 293117,70 грн. У зв'язку з цим надано згоду на укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова”.
Як передбачено протоколом № 01/03-2017 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест” від 01.03.2017р., у присутності ОСОБА_8 (частка в статутному капіталі товариства становить 90%) ОСОБА_14 (частка в статутному капіталі товариства становить 10%) вирішено, зокрема, надати згоду ТОВ „Кварц-Інвест” на придбання в ТОВ „Торгагро Сольюшн” частку в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова” в розмірі 74,5%. У зв'язку з цим погоджено укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова”.
02.03.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест” (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” відповідно до п. 1.1. якого за цим договором продавець передає у власність покупця належну йому частку, в розмірі 74,5% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” (товариство), а покупець приймає та сплачує її вартість на умовах, встановлених цим договором.
Підпунктом 1.2.4. договору визначено, що розмір статутного капіталу товариства: 393446,58 грн.
Відповідно до п. 1.3. договору відомості про частку продавця в статутному капіталі товариства: розмір частки продавця в статутному капіталі товариства складає 74,5%, а саме, в грошовому виразі 293117,70 грн. (пп. 1.3.1); розмір частки продавця в статутному капіталі товариства, що є об'єктом продажу (надалі - частка), складає 74,5%, а саме, в грошовому виразі 293117,70 грн. (1.3.2.); частка продавця на момент укладення цього договору сплачена (внесена) продавцем в повному обсязі.
Згідно з п. 2.1. договору за домовленістю сторін ціна продажу частки продавця вказаної в п.п. 1.3.2. цього договору, складає: 293117,70 грн.
Зазначена в п. 2.1. цього договору сума, а саме 293117,70 грн. сплачується в безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту підписання даного договору (п. 2.2. договору).
Розділом 3 договору сторонами узгоджено порядок оформлення відступлення (продажу) частки. Так, продавець та покупець після укладення цього договору скликають загальні збори учасників товариства, які приймають рішення про затвердження розподілу часток між учасниками (п. 3.1. договору). Відступлення (продаж) частки за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним власником частки товариства з моменту прийняття рішення загальними зборами учасників товариства про затвердження розподілу часток між учасниками (п. 3.2. договору).
Як передбачено п. 4.1. договору, за настання обставин, зазначених в розділі 3 цього договору та оплати покупцем в повному обсязі, зазначеної в п. 2 цього договору, мають місце наступні юридично-значимі наслідки: всі права та обов'язки учасника товариства переходять від продавця до покупця (в межах придбаної останнім частки); продавець втрачає усі права та обов'язки, які були обумовлені його статусом як учасника товариства (у випадку продажу належної йому частки), а покупець набуває відповідних прав та обов'язків (в межах придбаної останнім частки); покупець в повному обсязі набуває правосуб'єктності, що випливає з цього.
Пунктом 5.4. договору встановлено, що продавець гарантує, що предмет його договору до його укладення нікому іншому не відчужений, в спорі та під заставою не перебуває, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжений, а також відсутні інші обставини, що можуть перешкодити укладенню цього договору.
Підтвердженням відмови інших учасників (власників) товариства, а саме ОСОБА_6, від переважного права купівлі частки є заява від 02.03.2017р. (п. 5.6. договору).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Згідно протоколу № 02/03-2017 позачергових загальних зборів учасників ТОВ СГП „імені Воловікова” від 02.03.2017р. у присутності ОСОБА_6 (частка в статутному капіталі товариства становить 25,5%) та ТОВ „Торгагро Сольюшн” (частка в статутному капіталі товариства становить 74,5%) вирішено, зокрема, виключити із числа учасників ТОВ СГП „імені Воловікова” ТОВ „Торгагро Сольюшн” , включити до складу ТОВ СГП „імені Воловікова” ТОВ „Кварц-Інвест”; затверджено перерозподіл часток учасників товариства: ОСОБА_6 - 25,5% частка у статутному капіталі, ТОВ „Кварц-Інвест” - 74,5% частка у статутному капіталі.
Згідно протоколу реєстрації на участь у позачергових загальних зборів учасників ТОВ СГП „імені Воловікова” від 02.03.2017р. зареєстровано ОСОБА_6 та ТОВ „Торгагро Сольюшн”, що володіють у сукупності 100% голосів.
Статутом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „імені Воловікова” (в редакції 2017 року), затвердженого протоколом № 02/03-2017 від 02.03.2017р. загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „імені Воловікова”, передбачено, зокрема п. 1.3., що учасниками товариства є наступні особи: ОСОБА_6, ТОВ „Кварц-Інвест”.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Статуту розмір статутного капіталу товариства складає 393446,58 грн. Статутний капітал товариства формується за рахунок грошових та майнових вкладів учасників товариства у наступному співвідношенні: ОСОБА_6 - 25,5%, ТОВ „Кварц-Інвест” - 74,5%.
Згідно розділу 25 Статуту учасник товариства має право відступити свою частку третім особам на тих же умовах та за ціною, на яких частка (її частина) пропонувалася для придбання учасникам товариства, якщо учасники товариства не висловили бажання придбати частку (її частину) або всі учасники відмовилися від її придбання (п. 25.1). Учасник не має права відступати частку (її частину) третім особам до повної її сплати учасником.
У заяві від 02.03.2017р. ОСОБА_6 (учасником товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова”) зазначено, що йому відомо про продаж іншим учасником вказаного товариства, а саме товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” належної йому частки в статутному капіталі вказаного товариства в розмірі 74,50% за ціною 293117,70 грн. Крім того, ОСОБА_6 зазначено про відмову від переважного права купівлі у вказаного вище учасника належної йому та вказаної вище частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова”.
При цьому, не заперечує проти продажу ТОВ „Торгагро Сольюшн” належної йому частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова” в розмірі 74,50% для ТОВ „Кварц-Інвест” за ціною 293117,70 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 04.04.2017р. по справі № 911/529/17 стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариства з обмеженою відповідальністю „Сатус” на користь малого приватного підприємства фірма „Ерідон” 183 251 675,21 грн. (сто вісімдесят три мільйони двісті п'ятдесят одну тисячу шістсот сімдесят п'ять гривень двадцять одну копійку) основного боргу, 15 519 445,54 грн. (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) пені, 5 278 290,74 грн. (п'ять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто гривень сімдесят чотири копійки) процентів річних, 5 223 701,17 грн. (п'ять мільйонів двісті двадцять три тисячі сімсот одну гривню сімнадцять копійок) інфляційних втрат та 120000,00 грн. судового збору.
Постановою ВП № 54198752 від 23.06.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження по наказу № 911/529/17, виданого 15.06.2017р. господарським судом Київської області про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариства з обмеженою відповідальністю „Сатус” на користь малого приватного підприємства фірма „Ерідон” 183 251 675,21 грн. (сто вісімдесят три мільйони двісті п'ятдесят одну тисячу шістсот сімдесят п'ять гривень двадцять одну копійку) основного боргу, 15 519 445,54 грн. (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) пені, 5 278 290,74 грн. (п'ять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто гривень сімдесят чотири копійки) процентів річних, 5 223 701,17 грн. (п'ять мільйонів двісті двадцять три тисячі сімсот одну гривню сімнадцять копійок) інфляційних втрат.
Постановою ВП № 54198752 від 23.06.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на грошові кошти, що містять на рахунках боржника згідно переліку, зазначеного у постанові у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Постановою ВП № 54198752 від 23.06.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ „Торгагро Сольюшн” у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Постановою ВП № 54198752 від 17.07.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника (зазначених у постанові) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику - ТОВ „Торгагро Сольюшн” у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Постановою ВП № 54198752 від 07.08.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника (зазначених у постанові) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику - ТОВ „Торгагро Сольюшн” у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Постановою ВП № 54198752 від 21.08.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника (зазначених у постанові) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику - ТОВ „Торгагро Сольюшн” у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Постановою ВП № 54198752 від 20.09.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника (зазначених у постанові) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику - ТОВ „Торгагро Сольюшн” у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Постановою ВП № 54198752 від 21.03.2018р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановлено стягнути з боржника - ТОВ „Торгагро Сольюшн” виконавчий збір у розмірі 20927311,26 грн.
Згідно постанови ВП № 54198752 від 21.03.2018р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчий документ, наказ № 911/529/17 від 15.06.2017р., та авансовий внесок у розмірі 32000,00 грн. повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника, знято арешт з коштів та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Постановою ВП № 56640210 від 21.06.2018р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 54198752 від 21.03.2018р., виданого ВПВР ДДВС МЮУ про стягнення з боржника ТОВ „Торгагро Сольюшн” виконавчого збору у розмірі 20927311,26 грн.
Постановою ВП № 56640210 від 19.07.2018р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у банківських установах (згідно переліку, зазначеного у постанові) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику - ТОВ „Торгагро Сольюшн” у межах суми звернення стягнення у розмірі 20927311,26 грн.
У заяві від 28.02.2019р. свідком ОСОБА_6 відзначено, що ним було прийнято рішення про надання згоди товариству на укладення договору купівлі-продажу з ТОВ "Кварц-Інвест" частки в статутному капіталі ТОВ "імені Воловікова" в розмірі 74,5% за вартістю 293117,70 грн. не під впливом тяжких для нього та/або товариства обставин та не на вкрай невигідних умовах.
ОСОБА_9 у заяві свідка від 28.02.2019р. зазначено, що ним, як директором ТОВ "Торгагро Сольюшн", був підписаний (укладений) договір купівлі-продажу з ТОВ "Кварц-Інвест" частки в статутному капіталі ТОВ "імені Воловікова" від 02.03.2017р. в розмірі 74,5% за вартістю 293117,70 грн. не під впливом тяжких для нього та/або товариства обставин та не на вкрай невигідних умовах.
У заяві свідка ОСОБА_8 вказано, що ним прийнято рішення про надання згоди товариству на укладення договору купівлі-продажу з ТОВ "Кварц-Інвест" частки в статутному капіталі ТОВ СП "імені Воловікова" в розмірі 74,5 % за вартістю 293117,70 грн. не під впливом тяжких для нього та/або товариства обставин та не на вкрай невигідних умовах.
Згідно листа № 501/2303/2017 від 14.12.2017р. акціонерним банком "Укргазбанк" повідомлено ТОВ "Торгагро Сольюшн" та ТОВ СГП "імені Воловікова", що колегіальним органом АБ "Укргазбанк" прийнято рішення щодо внесення змін до умов кредитування ТОВ "Торгагро Сольюшн" та ТОВ СГП "імені Воловікова" згідно з Генеральним кредитним договором № 14/2016 від 11.07.2016р., а саме:
1.1. Погодити відчуження ТОВ "Торгагро Сольюшн" 74,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" ТОВ "Кварц-Інвест" та не застосовувати до ТОВ "Торгагро Сольюшн" заходів впливу, в т.ч. штрафні санкції, що передбачені Генеральним кредитним договором та договором застави (частки в статутному капіталі) № 14/2016-З/10 від 15.08.2016р.
1.2. Припинити дію договору застави (частки в статутному капіталі) № 14/2016-З/10 від 15.08.2016р., що укладено АБ "Укргазбанк" з ТОВ "Торгагро Сольюшн".
1.3. Надати дозвіл ТОВ "Кварц-Інвест" на відчуження 74,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" ТОВ "Інвестиційна компанія "ОСОБА_11 груп ЛТД" та надати дозвіл ТОВ "Інвестиційна компанія "ОСОБА_11 груп ЛТД" на відчуження 24,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" ТОВ "Молінвест" за умови укладання договорів застави відповідних часток в статутному капіталі ТОВ СГП "імені Воловікова" в строк не пізніше 20.12.2017р.
Крім того, у вказаному листі зазначено, що заставна вартість 24,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" встановлюється за домовленістю сторін в розмірі 0,24 грн. без урахування ПДВ. Заставна вартість 50% в статутному капіталі ТОВ СГП "імені Воловікова" встановлюється за домовленістю сторін в розмірі 0,50 грн. без урахування ПДВ.
Відповідно до ОСОБА_4 з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 50698520 від 07.11.2016р. (запис 25) зареєстровано об'єкт обтяження - частка у статутному капіталі ТОВ СПГ "імені Воловікова" на загальну суму 293117,70 грн., що складає 74,50% від розміру статутного капіталу цього товариства. Підставою обтяження є договір застави (частки у статутному капіталі) № 14/2016-З/10 від 15.08.2016р. Обтяжувач: публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк". Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "імені Воловікова" (позичальник 2). Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" (заставодавець, позичальник 1). Розмір основного зобов'язання - 208000000,00 грн. Строк виконання зобов'язання - 09.07.2021р. Термін дії - 15.08.2021р.
Також в матеріалах справи наявні копії: платіжних доручень № 123 від 18.07.2016р., № 31 від 29.07.2016р., № 1078 від 01.08.2016р., № 1141 від 05.08.2016р.
Враховуючи вищевикладене, позивач на підставі ст. 233 ЦК України звернувся з даним позовом до суду з вимогою визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” від 02 березня 2017 року.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Матеріалами справи стверджується, що 02.03.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест” (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” відповідно до п. 1.1. якого за цим договором продавець передає у власність покупця належну йому частку, в розмірі 74,5% в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” (товариство), а покупець приймає та сплачує її вартість на умовах, встановлених цим договором.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб без зауважень.
02.03.2017р. на позачергових загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова”, на якому були присутні учасники товариства ОСОБА_6 та ТОВ „Торгагро Сольюшн”, прийнято рішення, оформлене протоколом № 02/03-2017, про виключення із числа учасників ТОВ СГП „імені Воловікова” ТОВ „Торгагро Сольюшн”, включення (вступ) до складу учасників ТОВ СГП „імені Воловікова” ТОВ „Кварц-Інвест”; про затвердження перерозподілу часток учасників ТОВ СГП „імені Воловікова”, а саме: ОСОБА_6 належить 25,5% частки в статутному капіталі товариства, ТОВ „Кварц-Інвест” - 74,5% частки в статутному капіталі товариства; про внесення та затвердження змін до статуту ТОВ СГП „імені Воловікова”, шляхом викладення його в новій редакції.
Окрім того, як встановлено судом, до Статуту ТОВ СГП „імені Воловікова”, зареєстрованого в реєстрі за № 55, 56, внесено зміни та викладено його в новій редакції, відповідно до п. 3.2. якої статутний капітал товариства формується за рахунок грошових та майнових вкладів учасників товариства у наступному співвідношенні: ОСОБА_6 - 25,5%, ТОВ „Кварц-Інвест” - 74,5%.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Так, укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” від 02 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест” позивач обґрунтовує наявністю тяжкої обставини, що змусила його вчинити правочин, а саме існування загрози банкрутства як ТОВ „Торгагро Сольюшн”, так і ТОВ СГП „імені Воловікова” через кредитний договір, який укладено з ПАТ „Укргазбанк”. Тому, на підставі ст. 233 Цивільного кодексу України позивач був змушений звернутися до суду для визнання правочину недійсним.
Згідно з ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину; при визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу; сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася; тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин; особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки; особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Сторона, яка оскаржує правочин, повинна довести, що за відсутності тяжких обставин вона взагалі, або на зазначених умовах не укладала би правочин. При цьому, визнання правочину недійсним не може пов'язуватися з тим, чи усвідомлювала сторона користь, яку матиме від нього.
Правочини, який вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини.
Тобто, в таких випадках немає обману або помилки. При цьому, невигідною умовою може бути низька плата за реалізацію коштовного майна, а тяжкою обставиною - виплата боргів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 22.08.2012р. Вищого господарського суду України у справі № 5020-183/2012.
Необхідним критерієм для визнання правочину недійсним є доведення у судовому засіданні нерозривного причинно-наслідкового зв'язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину, який вчиняється виключно для усунення та/або зменшення тяжких обставин, тобто основний акцент необхідно зробити на об'єктивній та суб'єктивній стороні.
По-перше, невигідні умови безпосередньо мають бути пов'язані з обставинами вчинення правочину. Тобто внаслідок вчинення такого правочину особа отримує можливість вирішити ту проблему (усунути тяжку обставину), яка змусила її це зробити.
По-друге, умови правочину повинні бути не просто невигідними, а вкрай невигідними. Тобто такі умови мають бути явно кабальними для особи.
По-третє, хоча ЦК України і не встановлює, чого саме мають стосуватися умови правочину, однак з аналізу цієї норми випливає, що це насамперед ціна або інші обтяжливі чи невигідні для особи обов'язки та умови.
Для доведення вкрай невигідних умов вчинення правочину особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Тяжка обставина є оціночною категорією і має визнаватися судом з урахуванням всіх обставин справи.
Таку правову позицію надано Верховним Судом у постанові від 10.12.2018р. у справі № 219/6385/16-ц.
Однак, суду не надано жодного належного доказу того, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства „імені Воловікова” був вчинений під впливом тяжкої обставини для позивача. Натомість, представник позивача вказував на ймовірність банкрутства товариства через укладення кредитного договору із ПАТ „Укргазбанк”, а також на звернення МПП фірма „Ерідон” до господарського суду Київської області про стягнення з позивача 223281891,10 грн. заборгованості.
Наведені позивачем обставини передусім є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу будь-яких обставин. Самі по собі посилання на вплив тяжких обставин та вкрай невигідні умови договору не є достатнім доказом наявності виняткових тяжких обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним за ст. 233 ЦК України.
Так, відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Позивач не надав суду жодних належних, допустимих, достатніх доказів того, що оспорюваний договір містить будь-які вкрай невигідні умови, і що за відсутності тяжких обставин, він мав би реальну можливість укласти такий договір на більш вигідних умовах та вільно обрати контрагента за власним розсудом.
Ризики (в тому числі, й ризик банкрутства) при збитковій (нерентабельній) підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, і, відповідно, нерентабельність та неприбутковість діяльності особи стосується виключно діяльності такої особи. Обрання способів та шляхів покращення фінансових показників діяльності підприємства (в тому числі за допомогою залучення кредитних коштів), є внутрішньою компетенцію керівних органів підприємства в зв'язку з чим наведені позивачем підстави в обґрунтування необхідності укладення спірного договору, не може розцінюватися як обставина, яка спонукала позивача до укладення цього договору на невигідних для нього умовах, та відповідно, не може бути підставою для визнання оспорюваного договору недійсним (такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011р. у справі № 9/219-09).
Судом враховується, що згідно з приписами ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо порушення справи про банкрутство (можливого банкрутства) позивача. Навпаки в матеріалах справи наявна постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.03.2018р. ВП № 54198752, а саме наказу господарського суду Київської області № 911/529/17 від 15.06.2017р. про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариства з обмеженою відповідальністю „Сатус” на користь малого приватного підприємства фірма „Ерідон” 183 251 675,21 грн. (сто вісімдесят три мільйони двісті п'ятдесят одну тисячу шістсот сімдесят п'ять гривень двадцять одну копійку) основного боргу, 15 519 445,54 грн. (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) пені, 5 278 290,74 грн. (п'ять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто гривень сімдесят чотири копійки) процентів річних, 5 223 701,17 грн. (п'ять мільйонів двісті двадцять три тисячі сімсот одну гривню сімнадцять копійок) інфляційних втрат. Крім того, припинено чинність арешту майна боржника, що накладений постановою від 23.06.2017р., знято арешт з коштів, який накладений постановами від 23.06.2017р., 17.07.2017р., 07.08.2017р., 21.08.2017р, 20.09.2017р. та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Також, як зазначено позивачем у позові та встановлено у рішенні господарського суду Київської області від 04.04.2017р. у справі № 911/529/17, ТОВ „Торгагро Сольюшн” на виконання умов договору поставки № 1151/16/139 від 15.07.2015р. частково оплатив МПП фірма ”Ерідон” суму заборгованості. Вказані обставини в сукупності свідчать про платоспроможність товариства „Торгагро Сольюшн”, а також здійснення ним господарської діяльності.
Позиція позивача щодо несприятливих подій, у разі настання яких банк у відповідності до умов генерального кредитного договору матиме право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань, зокрема, невиконання позичальником зобов'язань перед третіми особами в розмірі, що становить 10% і більше розміру активів позичальника, судом оцінюється критично, оскільки будь-яких належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як це передбачено ст.ст. 76-79 ГПК України, звернення ПАТ АБ "Укргазбанк" із такою вимогою до ТОВ „Торгагро Сольюшн” (позичальника) про дострокове повернення кредиту, позивачем не надано.
Отже, за висновком суду позивачем не доведено, що укладення оспорюваного правочину надало позивачу можливість вирішити проблему (усунути тяжку обставину), а саме вирішити судовий спір із МПП фірма "Ерідон", як і не доведено факт того що укладення спірного договору виключило можливість звернення ПАТ АБ "Укргазбанк" вимогою до позичальника про дострокове повернення кредиту. Отже, в процесі розгляду справи не встановлено, що за відсутності спору при розгляді господарським судом Київської області справи № 911/529/17, позивач не вчинив би правочин щодо відчуження частки в статутному капіталі ТОВ СП "імені Воловікова".
Також позивачем не обгрутовано, що умови оспорюваного правочину, з посиланням на оплату вартості розміру частки, дійсно є вкрай невигідними або кабальними для позивача, оскільки договором застави від 15.08.2016 р., який укладений по даті раніше спірного договору та умови якого позивачем не ставляться під сумнів, визначено погоджена, в тому числі товариством з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшин", вартість предмета застави саме в сумі 293117,70 грн. Щодо розбіжностей ціни купівлі-продажу за договором від 05.08.2016 р. та договором від 02.03.2017 р., судом враховуються приписи ст. 189 ГК України, згідно з якими суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні ціни, при цьому державою не врегульовані ціни купівлі-продажу часток товариств з обмеженою відповідальністю.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, доводи позивача із посиланням на ст. 233 ЦК України, щодо укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова” під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах є необгрутованими, не доведеними, а тому не беруться судом до уваги.
Позиція ТОВ „Торгагро Сольюшн” щодо відсутності згоди заставодержателя (ПАТ „Укргазбанк”) на відчуження частки в статутному капіталі ТОВ СГП „імені Воловікова”, яка перебуває під заставою банку, не може бути підставою для задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Приписи цивільного законодавства та постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику про визнання угод недійсними" передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 06.07.2016 у справі № 910/1891/14, від 21.09.2016 у справі № 902/841/15).
Стаття 546 ЦК України визначає, що договір застави є одним зі способів забезпечення виконання зобов'язання. За його змістом, відповідно до статті 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 586 ЦК України заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічні положення відносно права заставодавця передавати у користування, відчужувати предмет застави тільки за згодою заставодержателя закріплені в ст. 17 Закону України "Про заставу".
Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що правом контролю за предметом застави наділений за законом та належним чином укладеним договором застави лише заставодержатель. У разі відчуження предмета застави, передачі його у користування іншій особі або іншого розпорядження цим предметом у інший спосіб саме право заставодержателя є порушеним. Тому саме заставодержателю належить право на звернення до суду щодо оспорення дій, вчинених із предметом застави без його згоди, з підстав, передбачених статтями 203 та 215 ЦК України. Отже, вимога про визнання правочину недійсним із застосуванням статей 203 та 215 ЦК України з підстав недотримання вимог частини 2 статті 586 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України "Про заставу" може бути заявлена заставодержателем (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у справах № 922/3131/14, постанова від 04.11.2015р. та № 922/5223/14, постанова від 21.10.2015р.).
В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи, з вимогою про визнання недійсним з моменту укладення у відповідності до ст. 233 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” від 02 березня 2017 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест” і яка (частка) перебувала у заставі ПАТ "Укргазбанк" за договором, укладеним з ТОВ „Торгагро Сольюшн”, з підстав порушення цим договором ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" та ч. 2 ст. 586 ЦК України, звернувся не заставодержатель (банк), а заставодавець (ТОВ „Торгагро Сольюшн”). При цьому, зазначає, що укладеним ним договором, порушуються права заставодержателя, оскільки останній згоди на відчуження предмету застави не надавав.
Виходячи з вищенаведеної позиції Верховного Суду України, ТОВ „Торгагро Сольюшн” не є суб'єктом оскарження договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” переданого в заставу, оскільки є не заставодержателем цього майна, а є його заставодавцем, сам же заставодержатель не оспорює відповідний договір купівлі-продажу, і в матеріалах справи відсутні будь-які докази на уповноваження ТОВ „Торгагро Сольюшн” від імені банку здійснювати представництво його інтересів, в тому числі, й оскаржувати в судовому порядку договір купівлі-продажу заставленої частки в статутному капіталі товариства.
Разом з тим, 14.12.2017 заставодержатель листом №501/2303/2017 погодив відчуження ТОВ "Торгагро Сольюшн" 74,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" ТОВ "Кварц-Інвест" та вирішив не застосовувати до ТОВ "Торгагро Сольюшн" заходів впливу, в т.ч. штрафні санкції, що передбачені Генеральним кредитним договором та договором застави (частки в статутному капіталі) № 14/2016-З/10 від 15.08.2016 р. Окрім того, згідно даного листа припинено дію договору застави (частки в статутному капіталі) № 14/2016-З/10 від 15.08.2016р., що укладено АБ "Укргазбанк" з ТОВ "Торгагро Сольюшн", що не суперечить п.4 ч.1 ст. 593 ЦК України щодо припинення права застави у разі реалізації предмета застави.
При цьому, з врахуванням надання дозволу ТОВ "Кварц-Інвест" на відчуження 74,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" ТОВ "Інвестиційна компанія "ОСОБА_11 груп ЛТД" та надання дозволу ТОВ "Інвестиційна компанія "ОСОБА_11 груп ЛТД" на відчуження 24,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" ТОВ "Молінвест", внесено зміни в генеральний кредитний договір додатковою угодою №8 від 28.12.2017 р., якою змінено забезпечення зобов'язань щодо застави майнових прав на дану частку та виключено усі посилання на позичальника 1 (ТОВ "Торгагро Сольюшин") по тексту Генерального кредитного договору.
За змістом ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 вказаного вище кодексу).
Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
Зі змісту спірного правочину вбачається, що позивач, укладаючи даний договір, сам гарантував відповідачу, що розмір частки продавця (ТзОВ "Торгагро Солюшн") під заставою не перебуває, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжений (п. 5.4 угоди).
З огляду на викладене, враховуючи припинення договору застави укладеного з позивачем, зважаючи, що третя особа не оспорює відповідний договір купівлі-продажу, приймаючи до уваги зміну позичальника у кредитному договорі та в частині застави майнових прав, а також виконання новим позичальником зобов'язань за кредитним договором, позивачем не доведено яким чином спірна угода порушує права та законні інтереси позивача саме з підстав відсутності письмової згоди банку на час укладення договору.
Отже, зважаючи на погодження третьою особою відчуження позивачем 74,5% в статутному фонді ТОВ СГП "імені Воловікова" відповідача, позиція товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" щодо відсутності згоди банку на укладення договору купівлі-продажу не може вважатися безумовною підставою для задоволення позовних вимог.
Інших підстав для визнання недійсним договору заявником не наведено, а судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
При прийнятті рішення враховується позиція Вищого господарського суду України, викладена в мотивувальній частині постанови від 15.03.2017р. по справі № 911/1411/16.
Розподіл судових витрат між сторонами.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн”, м. Шепетівка Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест”, с. Плесна Шепетівського району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ про визнання недійсним з моменту укладення у відповідності до ст. 233 Цивільного кодексу України договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „імені Воловікова” від 02 березня 2017 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Торгагро Сольюшн” та товариством з обмеженою відповідальністю „Кварц-Інвест”, відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08.04.2019 р.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи;
2 - позивачу (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, провул. Подільський, буд. 20);
3 - відповідачу (30421, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плесна);
4- третій особі (м. Київ, вул. Єреванська, 1). Всім рекомендованим з повідомленням.