Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/595/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Одеський авіаційний завод", м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Укрінтех", м. Харків
про стягнення коштів в сумі 101460,00 грн.
без виклику представників сторін
Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Укрінтех" (відповідач) про стягнення пені в сумі 39160,00 грн. та штрафу в сумі 62300,00 грн., мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем строків поставки продукції за договором №434/ДКБ-17 від 29.11.2017 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/595/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Ухвала господарського суду Харківської області від 27.08.2018 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву), направлена на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/595/19 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
28.07.2016 року між Державним підприємством "Одеський авіаційний завод" (далі - позивач) та Міністерством оборони України в особі Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України укладено Державний контракт №403/2/16-5 (далі - Контракт) на виконання Державного оборонного замовлення.
Календарним планом (гриф "таємно"), який є Додатком № 1 до Контракту визначено строки та етапи виконання Контракту, і зокрема серед етапів є етап 3 дослідно-конструкторської роботи (далі - ДКР) з періодом виконання (таємно) під назвою "Виготовлення дослідного зразка та проведення попередніх випробувань".
Перелік діагностичних приладів та засобів вимірювальної техніки загального призначення, що встановлюється в лабораторію затверджено Департаментом у 2017 році (дату не зазначено), погоджено з Повітряними Силами ЗСУ 24.06.2017 та позивачем 14.04.2017 року, серед яких п.14 визначено постачальником "Аналізатора сірки у нафті та нафтопродуктах EDX3200S PLUS" Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРІНТЕХ" (далі - відповідач).
На виконання контракту, 29.11.2017 року між позивачем (Покупець) та відповідачем (Продавець) укладено договір №434/ДКБ-17 (далі - Договір), на підставі п.1.1. якого Продавець зобов'язався в порядку та па умовах, визначених Договором, передати продукцію, вказану у Специфікації (Додаток №1 до цього Договору), далі - товар, а Покупець прийняти та оплатити такий товар.
На підставі Додатку №1 до Договору (Специфікації), відповідач зобов'язувався поставити позивачу наступний Товар:
Аналізатор сірки у нафті та нафтопродуктах EDX3200S PLUS (1 к-т). у тому числі:
- гелієва герметична камера для зразка (1 од.);
- кремнієвий SDD детектор (1 од.);
- електроніка виявлення сигналу електричного ланцюга (1 од.);
- джерело живлення високої та низької напруги (1 од.);
- рентгенівська трубка (1 од.);
- програмне забезпечення (1 од.);
- керівництво по експлуатації (1 од.);
- транспортувальний кейс (1 од.);
- свідоцтво якості виробника (паспорт) (1 од.) (далі - продукція, товар).
Вартість товару, згідно з п.2.1. Договору, становить 890000,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п.2.3.1. Договору, Покупець на підставі рахунку отриманого від Продавця перераховує аванс в сумі до 70% від загальної вартості Продукції з ПДВ впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.
Відповідно до п. 3.2. Договору, Продавець (відповідач) зобов'язується виконати постачання продукції не пізніше 60 календарних днів з моменту виконання Покупцем п.2.3.1. Договору..
15.01.2018 року відповідач виставив позивачу рахунок №УК9 на суму 623000,00 грн. (70% від вартості договору).
25.01.2018 року позивач здійснив 70% оплату за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 1134 на суму 623000,00 грн.
Отже, відповідач мав здійснити поставку продукції до 27.03.2018 року.
17.04.2018 року відповідач звернувся до позивача з листом №П-У0393, в якому зазначив про затримання поставки продукції, вказав, що плановані строки поставки товару 27.04.2018 року, та просив не нараховувати штрафні санкції.
07.04.2018 року складом позивача оприбутковано 100% поставленого відповідачем товару за накладною №УК45 від 04.05.18 на суму 890000,00 грн.
Згідно з п.3.8. Договору, після проведення пусконалагоджувальних робіт сторони впродовж 3 (трьох) робочих днів складають та підписують акт приймання-передачі товару на умовах визначених п.3.7. даного Договору.
11.05.2018 року сторонами підписано акт приймання-передачі товару.
На підставі п.3.9 Договору, датою постачання товару продавцем та датою отримання товару Покупцем є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару на умовах визначених п.3.7 даного Договору.
03.05.2018 року відповідач надав позивачу рахунок №УК152 на суму 267000,00 грн. (оплата залишку (30%) вартості Товару).
Відповідно до п.2.3.2. Договору, остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару.
30.05.2018 року позивач платіжним дорученням №1688 на суму 276000,00 грн. здійснив остаточний розрахунок з відповідачем, сплативши йому залишок вартості товару - 30%.
У зв'язку з простроченням відповідачем поставки товару на суму 890000,00 грн. з 27.03.2018 року по 10.05.2018 року (44 дні), позивачем нараховано пеню в сумі 39160,00 грн. та штраф в сумі 62300,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 та ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між тим, всупереч умовам Договору, відповідач виконав свої зобов'язання з простроченням, чим припустився порушення господарського зобов'язання.
Щодо листа №П-У0393, в якому відповідач зазначив про затримання поставки продукції, вказав, що плановані строки поставки товару 27.04.2018 року, та просив не нараховувати штрафні санкції, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10.6. Договору, будь-які зміни та доповнення до цього Договору мають бути оформленні в письмовій формі обома сторонами та скріплені печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, жодні додаткові угоди щодо зміни строків поставки товару між сторонами не укладались.
Крім того, суд враховує, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.
Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011 року та Верховним Судом України у постанові від 22.11.2010 року по справі №14/80-09-2056.
Пунктом 6.1 Договору обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України та умовами Договору.
Водночас у п.6.3. Договору закріплено, що за порушення строків виконання зобов'язання з Продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 39160,00 грн. та штрафу в сумі 62300,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.
На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове виробниче підприємство "Укрінтех" (61064, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37461045) на користь Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, 32А, код ЄДРПОУ 07756801) пеню в сумі 39160,00 грн., штраф в сумі 62300,00 грн. та 1921,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.04.2019 року.
Суддя ОСОБА_1