"27" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2738/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.
при секретарі судового засідання Липі Т.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Михальченко Н.А.- по довіреності;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за позовом Фізичної особи-підприємця Комар Павлини Дмитрівни;
до відповідача: Акціонерне товариство "Одесаобленерго"
про зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа-підприємець Комар Павлина Дмитрівна звернувся до господарського суду Одеської області з позовом з урахуванням заяви про зміну предмету позову ( вх. №2-6407/18 від 18.12.2018р.) до Акціонерне товариство "Одесаобленерго", в якому просить господарський суд просить господарський суд визнання недійсним рахунка - фактури №2966/А від 13.11.2018 за недовраховану електроенергію по акту порушення ПРРЕЕ №8002851 від 31.10.2018 на суму 6864.67 грн..
Ухвалою від 17.12.2018р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Фізичної особи-підприємеця Комар Павлина Дмитрівна про визнання недійсним акта про порушення №8002851 від 31.10.2018 року та рахунок-фактура №2966/А від 13.11.2018 року для усунення недоліків щляхом надання до суду відповідно до вимог ч.1 ст.164, ч.1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України: належних документів, які підтверджують надіслання відповідачу копії доповнення до позовної заяви з додатками та з описом вкладення ; правові підстави позову; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
18.12.2018р. до господарського суду надійшла заява від Фізичної особи-підприємця Комар Павлина Дмитрівна про усунення недоліків позовної заяви та зміну предмету позову (про визнання недійсним рахунок-фактура №2966/А від 13.11.2018 року), відповідно до якої позивачем надано суду документи, які підтверджують надіслання відповідачу копії доповнення до позовної заяви з додатками та з описом вкладення ; правові підстави позову; доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2738/18. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче засідання призначене 21.01.2019р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2019р. в ухвалі суду про відкриття провадження у справі № 916/2738/18 виправлено допущену описку де в даті винесення ухвали замість „ 21" грудня 2018р., вказано „26" грудня 2018р.
18.01.2019р. відповідач надав відзив на позовну заяву відповідно якому вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Обґрунтовуючи відзив на позов відповідач зазначає наступне.
06.12.2018р. комісією Південного РЕМ з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, було прийнято рішення прилад обліку ЦЭ №48084053 з пломбами енергопостачальної організації, які були вилучені та упаковані в сейф-пакет №А0028082 під час складання акта про порушення №8002851 від 31.10.2018р. - направити на експертне дослідження (експертизу), що здійснюється спеціалізованими організаціями. До отримання результатів експертного дослідження (експертизи) Методику визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04,05.2006р. №562 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. під №782/12656 - не застосовувати. Після отримання результатів експертного дослідження (експертизи) акт про порушення №8002851 від 31.10.2018 буде повторно розглянуто на комісії Південного РЕМ, про дату та час засідання комісії споживач буде повідомлений додатково. При підтвердженні факту порушення ПРРЕЕ, вартість проведення експертного дослідження (експертизи) споживач компенсує на підставі додаткового рахунку.
Отже, відповідач вважає, що предмет спору, про який вказує позивач відсутній тому на підставі п. 2 ст. 231 ГПК України просить суд закрити провадження у справі.
Суд відмовляє відповідачу у закритті провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Отже, Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предметом спору є визнання недійсним рахунка - фактури №2966/А від 13.11.2018 за недовраховану електроенергію по акту порушення ПРРЕЕ №8002851 від 31.10.2018 на суму 6864.67 грн.
Як вбачається з протоколу засідання комісії Південного РЕМ з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії комісією повторно розглянуті матеріали по акту про порушення №8002851 від 31.10.2018р. та прийнято рішення: дію протоколольного рішення №173/1611 від 13.11.2018 - призупинити.
Тобто, на даний час протокол засідання комісії №173/1611 від 13.11.2018р. на підставі якого виставлено рахунок - фактура №2966/А від 13.11.2018 за недовраховану електроенергію по акту порушення ПРРЕЕ №8002851 від 31.10.2018 на суму 6864.67 грн. є чинним.
Враховуючи, що між сторонами залишилися неврегульовані питання, суд відмовляє відповідачу в закрити провадження у справі.
У зв'язку з тим, що Господарським судом Одеської області 21.01.2019р. у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву, про що було відображено в протоколі судового засідання, суд ухвалою від 22.01.2019р. повідомив Фізичну особу-підприємця Комар Павлину Дмитрівну про дату та час судового засідання.
У зв'язку з тим, що Господарським судом Одеської області 06.02.2019р. у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву, про що було відображено в протоколі судового засідання, суд ухвалою від 06.02.2019р. повідомив Фізичну особу-підприємця Комар Павлину Дмитрівну про дату та час судового засідання.
11.02.2019р. позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування у відповідача довідку щодо нарахованих сум позивачу та сплачених коштів за період жовтень-грудень 2018р.
Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе: складнощі їх отримання, тобто об'єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого харак теру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Наприклад, відсутність відповіді на інформаційний запит особи або запит адвоката; необгрунтована відмова надати докази; створення перешкод в одержанні доказів. Заявляючи клопотання про витребування доказів, особа повинна довести причини, з яких вона сама не може одержати цей доказ. До клопотання слід обов'язково долучати відомості (письмові докази), що свідчать про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
Таким чином, саме лише клопотання не може бути визнане достатньою підставою для витребування доказів судом.
Враховуючи, що позивач не надав доказів неможливості самостійно надати довідку щодо нарахованих сум позивачу та сплачених коштів за період жовтень-грудень 2018р., суд відмовляє позивачу в задоволені клопотання про витребування доказів.
11.02.2019р. позивач надав відповідь на відзив відповідно якої з викладеними доводами у відзиві відповідача не згодна, позовні вимоги про визнання недійсним рахунок-фактура №2966/А від 13.11.2018 року підтримує в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.02.2019р. продовжено строк підготовчого засідання по справі №916/2738/18 до 06.03.2019 року.
Ухвалою від 18.02.2019року, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в засідання суду на 04.03.2019р.
У зв'язку з тим, що Господарським судом Одеської області 04.03.2019р. у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву, про що було відображено в протоколі судового засідання, суд ухвалою суду від 04.03.2019р. повідомив позивача про дату та час судового засідання.
21.03.2019р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 81 ГПК України про витребування доказів.
Судом відхилено в прийняті цього клопотання, з підстав того, що це клопотання підписано особою без повноважень представляти інтереси як адвокат.
Позивач в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом.
Представник відповідача проти позову заперечує.
У судовому засіданні 27.03.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Як зазначає позивач, 31.10.2018р. співробітниками АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОДЕСАОБЛЕНЕРГО" складено акт про Порушення №8002851 від 31.10.2018 споживачем ФОП Комар П.Д. у приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 37, та видано рахунок - фактура №2966/А від 113.11.2018 за недораховану електроенергію по акту порушення ПРРЕЕ №8002851 від 31.10.2018 на суму 6864.67 грн. В акті вказано, що співробітники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 нібито виявлено порушення цілісності пломби на електролічильнику № 48084053, встановленого в салоні-магазині. Акт складено у відсутності володільця приміщення, не підписаний жодним представником ФОП Комар П.Д.
Також позивач зазначає, що було знято електролічильник № 48084053, який є приватною власністю ФОП Комар (встановлений за рахунок ФОП Комар П.Д.) та встановлено інший № 11962, старого зразку, який не підлягає сертифікації на даний час. 13.11.2018г. відбулося засідання комісії, де був представник ФОП Комар П.Д., та надано до огляду журнал реєстрації перевірок ФОП Комар П.Д., відповідно якого 25.09.2018 співробітником Відповідача ОСОБА_7 зроблене запис про огляд електролічильника та зняття контрольних показників. Жодних порушень та цілісності пломби встановлено не було. Однак, комісією прийнято рішення щодо наявності порушень та видано рахунок про штраф № 2966/А от 13.11.2018р. У рахунку не вказано період та підстави нарахування 6864,67грн.
Отже, позивач посилається на ст. 20 ГК України та вважає, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси ФОП Комар П.Д., позивач звернувся до суду з позовною заявою з урахуванням заяви про зміну предмету позову, згідно якої просить суд про визнання недійсним рахунка - фактури №2966/А від 13.11.2018 за недовраховану електроенергію по акту порушення ПРРЕЕ №8002851 від 31.10.2018 на суму 6864.67 грн. .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено судом, 31.10.2018 р. під час проведення перевірки об'єкта «магазин-салон» за адресою Одеська обл., вул. Лип Івана та Юрія (Гайдара), будинок 37 уповноваженими представниками АТ «Одесаобленерго» було виявлено порушення (мовою тексту): «нарушены пломбы №С20458886 и №С20458887 энергоснабжающей организации, ранее установлены на закрутом комплексе учета электроэнергии (видны следы технических повреждений на корпусе пломб, нарушена целостность пломб) Нарушены пломбы кожуха прибора учета (микротрещины по углам кожуха). Счетный механизм прибора учета имеет технические повреждения, третья цифра слева на право - смещена. Индикатор «МАГНЕТ» №М9002144 наполовину отклеен», на підставі чого у відповідності до вимог пп.8 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії був складений Акт про порушення № 8002851 від 31.10.2018р..
13.11.2018 р. комісією АТ «Одесаобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в присутності представника споживача (що не заперечується позивачем в позові) розглянутий Акт № 8002851 та видано рахунок - фактура №2966/А від 13.11.2018 за недораховану електроенергію на суму 6864,67 грн.
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент винекнення правовідносин), зокрема, передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією. Частиною 1 статті 27 цього ж закону передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є пошкодження приладів обліку та порушення правил користування енергією (абз. 4, 8 ч.2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику"(в редакції чинній на момент винекнення правовідносин)).
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910).
Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п.1.3. Правил користування електричною енергією).
Відповідно до п.3.1 Правил користування електричною енергією, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (п. 3.2 Правил користування електричною енергією).
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 Правил користування електричною енергією).
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку (ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України).
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (ч. 1 ст. 237 Господарського кодексу України).
Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.
Згідно п.6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 Правил користування електричною енергією).
Пункти 3.16 та 3.17 Правил користування електричною енергією передбачають, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку, та завіряється печатками.
Пунктом 10.2.26 Правил користування електричною енергією встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Розрахунок вартості не облікованої електроенергії здійснюється у відповідності до затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією застосовується розділ 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії.
Відповідно ч. 3 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.
Відповідно до п. 3.33 Правил користування електричною енергією, електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Тобто, відповідно до положення Правил користування електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, під час проведення енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача участь споживача є обов'язковою.
Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України визначено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 Господарського кодексу України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України, у разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції.
Аналогічна позиція викладена в пункті 6.42 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого якщо споживач не згоден з самим фактом порушення, він має право заявити вимоги щодо скасування відповідного рішення комісії енергопостачальника, яким нараховується сума до сплати.
Так, ч. 2 ст. 20 ГК України, яка кореспондується з положенням ст. 16 ЦК України, встановлює, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язків характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Враховуючи, що належним способом захисту права споживача є оскарження саме рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, яке і є оперативно-господарською санкцією, при цьому рахунок-фактура №2966/А від 13.11.2018р. не є актом в розумінні ст. 20 ГК України, оскільки лише фіксує виявлені порушення і відповідно до п.6.42 ПКЕЕ є визначенням обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків комісією енергопостачальника, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним рахунка - фактури №2966/А від 13.11.2018р. за недовраховану електроенергію по акту порушення ПРРЕЕ №8002851 від 31.21.2018 на суму 6864.67 грн. не відповідає встановленим способам захисту прав, що виключає підстави для задоволення позову в цій частині.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762грн. покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.
Що стосується клопотання позивача про повернення надмірно сплачених коштів судового збору в розмірі 1057,20грн. суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи своє клопотання позивач посилається на ч. 1 ст. 4 Закону України „про судовий збір та вказує, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року складав 1762 грн. (1762*0,4=704,80). Таким чином, сума судового збору повинна складати 704 грн. 80 коп., а не як було сплачено 1762грн.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України „про судовий збір" Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп.2.,п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду: позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривень.
Отже, враховуючи що позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом немайнового характеру то і сплатив судовий збір в розмірі 1762грн.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволені клопотання про повернення надмірно сплачених коштів судового збору в розмірі 1057,20грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволені позову Фізичної особи-підприємця Комар Павлини Дмитрівни до Акціонерне товариство "Одесаобленерго про визнання недійсним рахунка - фактури №2966/А від 13.11.2018р. за недовраховану електроенергію по акту порушення ПРРЕЕ №8002851 від 31.21.2018 на суму 6864.67 грн.- відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Повне рішення складено 08 квітня 2019 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов