Постанова від 27.03.2019 по справі 911/2119/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2119/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

Арбітражний керуючий Баскаков О.В.

ТОВ "Соліситер" - адвокат Кучерявий Д.В.

Боржника - адвокат Ткаченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 15.01.2019

у складі колегії суддів: Верховця А.А. (головуючого), Сотнікова С.В., Доманської М.Л.

та на ухвалу Господарського суду Київської області

від 20.02.2018

у складі судді: Яреми В.А.

у справі № 911/2119/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер"

до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" порушено Господарським судом Київської області ухвалою від 23.12.2016.

2. 26.12.2016 до Господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство (змінило тип акціонерного товариства з публічного на приватне) "Сталь" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 3 057 489,12 грн., з яких: 1 449 600,00 грн. сума основного боргу, 156 623,04 грн. - 3% річних та 1 451 266,08 грн. - інфляційні втрати.

3. Вимоги ПрАТ "Сталь" боржником та розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Баскаковим О.В. не визнано з огляду на пропуск кредитором строку позовної давності.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.02.2018 у справі № 911/2119/16 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", до якого включено вимоги: Приватного акціонерного товариства "Сталь" у розмірі: 2 756,00 грн - 1 черга, 1 908 696,25 грн - 4 черга; Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" у розмірі: 16 400,33 грн - 1 черга; 1 939 719,29 грн - 4 черга; Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаа транс" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга , 153 075,96 грн - 4 черга, 7 423,80 грн - 6 черга; Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга , 218 644,17 грн - 4 черга, 10 415,30 грн - 6 черга; Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга; 9 161,53 грн - 4 черга; Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент групп" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 60 787,72 грн - 4 черга; Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 2 225 133,73 грн - 2 черга; Європейського банку реконструкції та розвитку у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 4 316 092,80 доларів США, що становить 117 969 602,14 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Трассант" (ідентифікаційний код 40087878) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 3 000 000,00 доларів США, що становить 81 997 497,00 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга, 31 890 594,31 грн - 4 черга; Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод» у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 2 630 227,43 грн - 4 черга; Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 2 805 649,43 грн - 2 черга; Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 1 041,00 грн - 4 черга; Фізичної особи-підприємця Кірносової Ірини Володимирівни у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 82 935,96 грн. - 6 черга в ліквідаційній процедурі; Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрус" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 170 410,89 грн - 6 черга в ліквідаційній процедурі; Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив групп" у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга, 189 778,01 грн - 6 черга в ліквідаційній процедурі; окремо включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у розмірі 310 004,51 грн, як забезпечені заставою майна Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" і підлягають задоволенню позачергово.

5. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, до суду апеляційної інстанції також звернувся розпорядник майна боржника з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.02.2018 в частині визнання ПрАТ "Сталь" та ФОП Кірносової І.В. кредиторами боржника і прийняти нове судове рішення про відмову у визнанні ПрАТ "Сталь" та ФОП Кірносової І.В. кредиторами ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"; змінити ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2018 в частині визнання вимог Європейського банку реконструкції та розвитку частково, а саме, викласти п. 8 ухвали суду в наступній редакції: "8. Заяву Європейського банку реконструкції та розвитку про грошові вимоги до боржника задовольнити. Визнати грошові вимоги Європейського банку реконструкції та розвитку до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (ідентифікаційний код 13392898) у розмірі: 3 200,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 9 268 473,78 доларів США, що становить 253 330 550,32 грн. за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Трассант" (ідентифікаційний код 40087878) у розмірі 3 000 000,00 доларів США, що становить 81 997 497,00 грн за курсом, встановленим Національним банком України станом на дату подання кредитором відповідної заяви - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяву відхилити".

6. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.02.2018 в частині визнання ПрАТ "Сталь", Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Могилів-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України кредиторами боржника і прийняти нове судове рішення про відмову у визнанні грошових вимог вказаних кредиторів до боржника.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у даній справі вказану апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 11.02.2019 Приватне акціонерне товариство "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2018 у справі № 911/2119/16, в частині розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Сталь" до ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 911/2119/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -Білоуса В.В., судді -Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.02.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2119/16 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 11.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2018, в частині розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Сталь" до ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"; призначено розгляд касаційної скарги на 27.03.2019 об 11 год. 45 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

11. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, боржником подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти в цій частині нове рішення яким заяву ПрАТ "Сталь" про грошові вимоги до боржника задовольнити частково. Визнати грошові вимоги ПрАТ "Сталь" до ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у розмірі: 2 756 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 158 203,36 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині заяву відхилити. Затвердити реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" до якого включити вказані вимоги.

12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

12.1 ПрАТ "Сталь" звернулося в межах строку позовної давності щодо основного боргу тільки з вимогами, що стосується видаткової накладної № 1079 від 30.05.2013 та рахунку № 493 від 30.05.2013, за якою борг становить 57 600 грн, інші вимоги ПрАТ "Сталь" заявлені з пропуском строку позовної давності.

12.2 У представників ПрАТ "Сталь" була можливість безперешкодно здійснити перетин лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та звернутися до суду для захистом своїх прав.

12.3 Згідно витягу з ЄДР відносно ПрАТ "Сталь" були проведені реєстраційні дії 13.06.2014 та 11.02.2015.

12.4 ПрАТ "Сталь" не було надано жодного допустимого та належного доказу яки би підтвердив існування для нього підстав для зупинення перебігу строку позовної давності.

13. Представник скаржника (боржника) в судовому засіданні 27.03.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. ПрАТ "Сталь" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

15. Арбітражний керуючий Баскаков О.В. в судовому засіданні 27.03.2019 касаційну скаргу залишив на розсуд суду.

16. Представник ТОВ "Соліситер" в судовому засіданні 27.03.2019 підтримав касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення арбітражного керуючого, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Як вже було зазначено, провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" порушено Господарським судом Київської області ухвалою від 23.12.2016.

21. 26.12.2016 на сайті ВГСУ опубліковано оголошення №38810 про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".

22. За змістом статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

23. Згідно частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

24. За наведеного останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів до ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" є 25.01.2017.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

25.1 26.12.2016 до Господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство (змінило тип акціонерного товариства з публічного на приватне) "Сталь" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 3 057 489,12 грн., з яких: 1 449 600,00 грн. сума основного боргу, 156 623,04 грн. - 3% річних та 1 451 266,08 грн. - інфляційні втрати.

25.2 Обґрунтовуючи грошові вимоги ПрАТ "Сталь" зазначає, що 03.11.2011 між Публічним акціонерним товариством "Сталь" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" (покупець) укладено Договір №75 на поставку продукції, згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, а саме сталеве лиття відповідно до Специфікації. Розрахунок за поставлену продукцію проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в порядку: попередня оплата 100% за партію продукції, що поставляється після виставлення рахунку.

25.3 На підставі зазначеного договору з урахуванням укладених до нього специфікацій (17 шт.) кредитор поставив, а боржник прийняв продукцію загальною вартістю 1 659 600,00 грн, що підтверджується наданими суду копіями видаткових накладних:

- №14 від 11.01.2013 на суму 198 000,00 грн., щодо якої виставлено рахунок №10 від 11.01.2013;

- №820 від 30.04.2013 на суму 208 800,00 грн., щодо якої виставлено рахунок №410 від 30.04.2013;

- №1074 від 29.05.2013 на суму 208 800,00 грн., щодо якої виставлено рахунок №485 від 29.05.2013;

- №1079 від 30.05.2013 на суму 208 800,00 грн., щодо якої виставлено рахунок №493 від 30.05.2013;

- №1177 від 12.06.2013 на суму 208 800,00 грн., щодо якої виставлено рахунок №548 від 12.06.2013;

- №1376 від 16.07.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №667 від 16.07.2013;

- №1391 від 17.07.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №700 від 17.07.2013;

- №1398 від 18.07.2013 на суму 208 800,00 грн, щодо якої виставлено рахунок №704 від 18.07.2013. Відповідні видаткові накладі скріплені підписами представників сторін договору.

25.4 Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки ПАТ "Укрексімбанк" №164-1/329 від 14.02.2018 (наданої кредитором на виконання вимог ухвали суду (а.с. 238-240, т.17) "Реєстр зарахувань від ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" за період від 15.08.2012 по 08.07.2014" боржником по оплаті товару за Договором №75 здійснено наступні платежі:

- 20.08.2013 - 60 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №10 від 11.01.2013;

- 29.08.2013 - 150 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №1227 від 27.12.2012, №10 від

- 10.09.2.013 - 50 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №10 від 11.01.2013, №29 від 21.01.2013;

- 30.10.2013 - 229 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахуноком №394 від 29.04.2013, №410 від 30.04.2013;

- 02.12.2013 - 100 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №485 від 29.05.2013;

- 08.07.2014 - 260 000,00 грн з призначенням платежу: згідно з рахунком №485 від 29.05.2013, №493 від 30.05.2013.

26. Відтак враховуючи, що кредитором належним чином не було спростовано часткову оплату товару боржником за вказаними вище рахунками, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за заявленими кредитором у заяві видатковими накладним та рахунками.

27. З урахуванням наведеного, судами встановлено, що загальна сума заборгованості боржника перед кредитором становить 892 800, 00 грн та складається із 57 600,00 грн заборгованості за видатковою накладною №1079 від 30.05.2013, а також 835 200,00 грн заборгованості за видатковими накладними: №1177 від 12.06.2013, №1376 від 16.07.2013, №1391 від 17.07.2013, №1398 від 18.07.2013.

28. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що грошова вимога кредитора до боржника у розмірі - 1 449 600,00 грн основного боргу є частково обґрунтованою у розмірі 892 800, 00 грн.

29. Перевіривши арифметичні розрахунки розміру інфляційних втрат та 3% річних, здійснені з урахуванням встановлених обставин часткових розрахунків боржника за отриманий товар в межах заявлених кредитором періодів, суд першої інстанції (з яким погодився і суд апеляційної інстанції) правомірно визнав грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 1 451 266,08 грн. інфляційних втрат та 156 623,04 грн. 3% річних частково обґрунтованими лише у розмірі 906 217,66 грн та 109 678,59 грн відповідно.

30. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, боржником було здійснено часткові розрахунки за поставлений товар, а відтак боржником вчинені дії, що свідчать про визнання свого боргу: за видатковою накладною №14 від 11.01.2013 згідно рахунку №10 від 11.01.2013-20.08.2013, 29.08.2013 та 10.09.2013; за видатковою накладною №820 від 30.04.2013 згідно рахунку №410 від 30.04.2013-30.10.2013; за видатковою накладною №1074 від 29.05.2013 згідно рахунку №485 від 29.05.2013 - 02.12.2013 та 08.07.2014; за видатковою накладною№1079 від 30.05.2013 згідно рахунку №493 від 30.05.2013 - 08.07.2014.

31. Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що строк позовної давності переривався та почався заново для грошових вимог за видатковими накладними №14, №820, №1074, №1079.

32. Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, кредитор повідомив, що з моменту державної реєстрації до 22.07.2015 був зареєстрований в м. Луганську, що входить до території на якій здійснюється антитерористична операція, а тому з квітня 2014 по 22.07.2015 ПрАТ "Сталь" не могло звернутись з відповідним позовом до боржника щодо заявлених грошових вимог в силу дії обставин непереборної сили, що свідчить про зупинення строку позовної давності з 14.04.2014 по 22.07.2015.

33. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).

34. Згідно частин 2, 3 статті 263 Цивільного кодексу України, у разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

35. Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

36. Згідно з абз. 2 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

37. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" від 07.11.2014 №1085-Р місто Луганськ було віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

38. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" від 02.12.2015 №1275-Р місто Луганськ було віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція у відповідності до вище цитованого Указу Президента України №405/2014 від 14.04.2014.

39. Як встановлено судами попередніх інстанцій ПрАТ "Сталь" з моменту державної реєстрації до 22.07.2015 було зареєстроване в м. Луганську, тобто на території де здійснювалася антитерористична операція.

40. Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи судами, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, не закінчилась.

41. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, врахувавши положення зазначених нормативних актів дійшли правильного висновку, що строк позовної давності за заявленими кредитором грошовими вимогами з 14.04.2014 до 22.07.2015 було зупинено, а з 22.07.2015 перебіг відповідного строку продовжився.

42. Крім того, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відповідно до абз. 4 частини 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перебіг строку позовної давності зупиняється на період дії мораторію, з чого слідує, що з 23.12.2016 перебіг позовної давності за заявленими кредитором грошовими вимогами зупинився.

43. Враховуючи викладене та той факт, що ПрАТ "Сталь" звернулось з грошовими вимогами до боржника 29.12.2016, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що кредитором не було пропущено строку позовної давності на пред'явлення вимог до боржника, що були заявлені згідно заяви про грошові вимоги.

44. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 12.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

45. Доводи скаржника (пункти 12.2, 12.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що припущення скаржника щодо можливості представників ПрАТ "Сталь" як фізичних осіб безперешкодно здійснити перетин лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та звернутися до суду, та факт проведення відносно ПрАТ "Сталь" реєстраційних дій 13.06.2014 та 11.02.2015 самі по собі не можуть свідчити про можливість ПрАТ "Сталь" як юридичної особи користуватися правами в повному обсязі та здійснювати повноцінну діяльність як суб'єкта господарювання до 22.07.2015 в силу дії обставин непереборної сили про які вказано вище.

46. Доводи скаржника (пункт 12.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

46.1 З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

46.2 При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі (пункт 12.4), зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та наданою оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

47. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

49. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

50. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

51. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

53. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

54. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

55. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та ухвали були дотримані.

56. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" від 11.02.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2018, в частині розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Сталь" до ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у справі № 911/2119/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2018, в частині розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Сталь" до ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у справі № 911/2119/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко

Попередній документ
80987224
Наступний документ
80987226
Інформація про рішення:
№ рішення: 80987225
№ справи: 911/2119/16
Дата рішення: 27.03.2019
Дата публікації: 09.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; грошові вимоги кредиторів до боржника (СК5: п.43)