ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
08.04.2019Справа №910/4202/19
Господарський суд міста Києва у складі судді О.Є. Блажівської, розглянувши
позовну заяву Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВБР» Міхно С.С.
про визнання дій неправомірними щодо включення до 8-ої черги кредиторів та зобов'язання вчинити дії,-
Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва 3 квітня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВБР» Міхно С.С. про визнання протиправними дії відповідача щодо перенесення позивача з 7-ої до 8-ої черги Реєстру акцентованих вимог та зобов'язання включити позивача до 7-ої черги Реєстру акцентованих вимог.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із вимогами п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Як встановлено судом, позивачем не зазначено жодних відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відтак останнім не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Враховуючи викладене, позивачем не дотримано вимог п.9 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю в додатках до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладання.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно з п.2 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2012 №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Таким чином належним доказом відправлення позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Проте, як встановлено судом, до чеку не було додано описів вкладень в поштовий конверт, відтак, позивачем не надано належних доказів направлення учасникам справи доданих до позовної заяви документів всупереч вимогам ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено судом, позивач у позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору до розгляду позову по суті, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на сплату судового збору. Окрім цього, позивачем також зазначено, що Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва є бюджетною, неприбутковою установою та кошторисні призначення на початок бюджетного року за відповідним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) на жаль не передбачені.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, обов'язковою умовою для відстрочення сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривні.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як встановлено судом, Управлінням Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва заявлено наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВБР» Міхно С.С. щодо перенесення позивача з 7-ої до 8-ої черги Реєстру акцентованих вимог;
- включити Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва до 7-ої черги Реєстру акцентованих вимог.
Отже, позивачем, при поданні вказаної позовної заяви мало бути сплачено 3 842,00 грн судового збору.
Натомість, всупереч наведеним вимогам закону позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
П.26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВБР» Міхно С.С. про визнання дій неправомірними щодо включення до 8-ої черги кредиторів та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали.
4. Встановити Управлінню Державної казначейської служби України у Дарницькому районі міста Києва спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- здійснення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- подання до суду документів, які підтверджують відправлення учасникам справи копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів;
- доплати до Державного бюджету України за належними реквізитами судового збору в сумі 3 842,00 грн та подання суду відповідного розрахункового документу в оригіналі;
- подання доказів зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
5. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя О.Є.Блажівська