11.03.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4157/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Мудрак О.М.
представники сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 15.02.2019 р., представник;
інші представники сторін не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2018 року у справі № 904/4157/16 ( суддя Назаренко Н.Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ", м. Дніпро
про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення (повернення) 999 271,76 грн. за договором купівлі - продажу,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2018 року у справі №904/4157/16 відмовлено ТОВ "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" у поновленні строку на подання скарги на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2.
Скаргу ТОВ "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ"на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску ним строку на оскарження дій державного виконавця, не доведено, що саме 06.11.2018 року заявник, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, дізнався про постанову про стягнення виконавчого збору від 17.10.2017 року по виконавчому провадженню № 53484838.
Суд зазначив, що доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень є вільним.
Крім того, суд, з посиланням на Закон України "Про виконавче провадження", зазначив на спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає на фактичні обставини справи, на те, що відповідно до ст.ст.339, 343 ГПК України передбачено право сторони виконавчого провадження звернутися до господарського суду з скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
В зв'язку з наведеним скаржник вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Також апелянт спростовує доводи суду про порушення ним строку на оскарження. Зазначає, що оскаржувана постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 17.10.2017 року по виконавчому провадженню №53484838 не була направлена боржнику. Невиконання державним виконавцем вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" позбавило боржника можливості подати скаргу в межах передбаченого законом строку.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2018 року у справі №904/4157/16, направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" та державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь у судовому засіданні повноважних представників не забезпечили.
Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 ГПК України).
Враховуючи, що сторони, представники яких не з'явилися у судове засідання, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, строк розгляду скарги закінчується 17.03.2019 року, матеріали справи дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції за відсутності сторін, що не з'явилися, колегія суддів вирішила розглянути справу за відсутності представників ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" та державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії державного виконавця, в якій скаржник просив:
-поновити строк на подання скарги;
-визнати діі державного виконавця Григорчук Катерини Вікторівни Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області неправомірними;
-визнати недійсною постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 17.10.2017 року про стягнення виконавчого збору, винесену в межах виконавчого провадження № 53484838.
Можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців є гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ст. 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3 ст. 119 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 119 ГПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Скаржник у скарзі просив поновити строк подання скарги та посилався на те, що про винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 17.10.2017 року по виконавчому провадженню № 53484838 він дізнався лише 06.11.2018 року, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження.
Колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що такі обставини заявником не доведені.
Апелянт зазначав в апеляційній скарзі, що державним виконавцем оскаржувана постанова йому не була направлена.
Однак докази цього відсутні, такі обставини можливо встановити лише при розгляді скарги по суті.
Згідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заявник скарги є боржником у виконавчому провадженні. Наказ про стягнення з нього на користь Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" 535 840,00 грн. сплачених за товар, 250,00 грн. сплачених за встановлення датчику GPS та 9 419,35 грн. витрат по сплаті судового збору видано господарським судом Дніпропетровської області 03.02.2017 року.
Відповідно до наданих заявником доказів виконавчий збір в розмірі 54 550,93 грн. стягнуто з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" згідно постанови державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 27.02.2017 року про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2017 року (а.с.125).
Згідно п.4 зазначеної постанови копія її направляється сторонам виконавчого провадження.
Також заявником до скарги до суду першої інстанції надана постанова державного виконавця від 17.10.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Пунктом п. 2 зазначеної постанови постанова про стягнення виконавчого збору ВП №53484838, видана державним виконавцем Індустріального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, виділена в окреме виконавче провадження (а.с.137-138).
Оскаржувана апелянтом постанова державного виконавця від 17.10.2017 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 54 550,93 грн. є похідною від постанови державного виконавця від 27.02.2017 року.
Як зазначено вище, скарга на вказану постанову подана ТОВ "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" до суду 22.11.2018 року, тобто більше ніж 1 рік.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень є вільним і заявник, як сторона виконавчого провадження, мав змогу ознайомитися з оскаржуваною постановою та встановити інші дії державного виконавця щодо виконання вказаного наказу господарського суду.
Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд обґрунтовано відмовив відповідачу у даній справі в поновленні строку на подання скарги на дії державного виконавця.
Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) встановлені відповідні спеціальні норми порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Згідно з ч.1 ст.74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас, ч.2 ст.74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суд в оскаржуваній ухвалі звернув увагу на вказані положення Закону і доводи суду першої інстанції щодо адміністративної юрисдикції даного спору узгоджуються з правовою позицією ОСОБА_3 Верховного Суду у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18).
Таким чином, суд встановив відсутність підстав для поновлення скаржнику процесуального строку на подачу скарги та встановив, що такий спір підлягає розгляду адміністративним судом.
За змістом п. 1 ч.1 ст. 175 і п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
У даній справі суд першої інстанції залишив подану скаргу без розгляду та в мотивувальній частині ухвали зазначив, що після усунення допущеного порушення скаржник не позбавлений права повторного звернення до суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби.
Відповідно до такої позиції господарського суду, за наявності у скаржника інших підстав для поновлення строку на оскарження дій державного виконавця, він має право звернутися до господарського суду повторно.
Між тим, заявлений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і суду потрібно було визначитися з наявністю чи відсутністю підстав для відкриття провадження у справі за поданою скаргою.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено норми процесуального права, колегія вважає обґрунтованими.
Підстав для направлення справи для продовження розгляду по суті, як то вимагає апелянт, колегія суддів не вбачає, оскільки питання прийняття скарги до розгляду не вирішено.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 280 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2018 року у справі №904/4157/16 скасувати.
Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо прийняття чи відмови в прийнятті скарги ТОВ "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" на постанову державного виконавця Григорчук Катерини Вікторівни Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.А. Коваль
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Повний текст складено 08.04.2019 року.