проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"02" квітня 2019 р. Справа № 905/1513/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М. , суддя Терещенко О.І. ,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 адвокат за дов.,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №105 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від 19.11.18 (повний текст рішення складений 22.11.2018, суддя Матюхін В.І.) у справі № 905/1513/18
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ, Донецька область,
про стягнення 167 720, 57 грн.
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства « По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 167 720,57 грн., у тому числі:
- 143 417,82 грн. - основний борг за поставлений з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) природний газ;
- 8 972,17 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати переданого (проданого) у квітні - вересні 2017р. природного газу, нарахована за період з 26.05.2017р. по 13.03.2018р. (включно);
- 12 261,26 грн.- інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати переданого (проданого) у квітні - вересні 2017р. природного газу, нараховані за період червень 2017 року лютий 2018 року;
- 3 069, 32 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати переданого (проданого) у квітні - вересні 2017р. природного газу, нараховані за період з 26.05.2017р. по 13.03.2018р. (включно).
Позивач в позовній заяві як на підставу позовних вимог посилається на те, що:
- між сторонами укладений договір купівлі-продажу природного газу № 17-207-РО від 12.04.2017 р., за яким у власність Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз був переданий природний газ на загальну суму 143 417,82 грн.;
- оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1 договору.
19.11.2018 р. Господарським судом Донецької області по справі № 905/1513/18 прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, буд.1, код ЄДРЮОФОПГФ 03361075) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРЮОФОПГФ 20077720) 143 417,82 грн. основного боргу, 8 972,17 грн. пені, 12 261,26 грн. інфляційних, 3 069, 32 грн. 3% річних, 2 515,81 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ « По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.11.2018 р. у справі № 905/1513/18 частково в частині стягнення пені в сумі 8 972 грн 17 коп і ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині стягнення пені відмовити.
Вважає, що рішення по справі, в частині стягнення пені, прийнято без врахування норм матеріального права.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 р. відкрите апеляційне провадження у справі № 905/1513/18.
01.02.2019 р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу. в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 р. розгляд справи призначено на 05.02.2019 р. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 28.01.2019)
Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 р. у зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С. призначено повторний автоматичний розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 р. оголошувалася перерва до 14.03.2018 р.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.04.2019 р.
В судових засіданнях представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача жодного разу у судові засідання не з'явився. Явка сторін не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України).
Заслухавши доповідь головуючого по справі (судді-доповідача), дослідивши матеріали справи справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача по справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено:
12.04.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 17-207-РО.
Як визначено п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати покупцеві у 2017 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і здійснити оплату відповідно до умов цього договору.
Пунктом 1.2. договору передбачено: «Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності)».
Відповідно до п.2.1. договору: «Покупець передає покупцеві з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 60 000,000 куб. метрів:
- квітень 2017р. 35,000 тис. куб. метрів;
- травень 2017р. 6,000 тис. куб. метрів;
- червень 2017р. 3,000 тис. куб. метрів;
- липень 2017р. 3,000 тис. куб. метрів;
- серпень 2017р. 3,000 тис. куб. метрів;
- вересень 2017р. 10,000 тис. куб. метрів.
Розділом 3 договору передбачений порядок та умови передачі природного газу:
« 3.1. Продавець передає покупцеві природний газ у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу.
Право власності на природний газ, переходить від продавця до покупця у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
3.2.Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
3.3.Покупець зобов'язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акту приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість.
3.4.Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі покупцем документів визначених пунктом 3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності). У разі не підписання продавцем акту приймання-передачі природного газу продавець у той же строк письмово повідомляє покупцеві про причини такого не підписання акту та надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту.
3.5.У разі порушення сторонами умов передачі природного газу, визначених пунктами 3.3. та 3.4. цього договору, акт приймання-передачі природного газу вважається підписаним сторонами з обсягами приймання-передачі, встановленими оператором газотранспортної системи за процедурою алокації відповідно до вимог розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. № 2493.
3.6.Коригування обсягів природного газу, які планується передати згідно з цим договором, оформляється покупцем у вигляді заявки».
Відповідно до п.6.1. договору: «Оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Пунктами 7.1. і 7.2.сторони домовились про наступне:
«За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення».
Згідно п.11.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1квітня 2017р., і діє в частині продажу природного газу до 30 вересня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
На виконання умов п.2.1 договору позивачем відповідачу був переданий у квітні - вересні 2017р. (проданий) природний газ, що підтверджується актами приймання-передача природного газу:
- від 30.04.2017 у обсязі 30,496 тис. куб. метрів на суму 90 426,74грн. (з ПДВ);
- від 31.05.2017 у обсязі 6,096 тис. куб. метрів на суму 18 075,86грн. (з ПДВ);
- від 30.06.2017 у обсязі 3,444 тис. куб. метрів на суму 10 212,14грн. (з ПДВ);
- від 31.07.2017 у обсязі 2,381 тис. куб. метрів на суму 7 060,14грн. (з ПДВ);
- від 31.08.2017 у обсязі 2,636 тис. куб. метрів на суму 7 816,27грн. (з ПДВ);
- від 30.09.2017 у обсязі 3,314 тис. куб. метрів на суму 9 826,67грн. (з ПДВ).
Доказів своєчасної оплати отриманого від позивача природного газу відповідачем суду не надано.
Крім того, Відповідач, не заперечуючи факту наявності заборгованості і відсутності оплати за отриманий газ не погоджується з нарахуванням та стягненням пені у сумі 8 972,17 грн
За таких обставин з врахування приписів ст.625 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості , яка була збільшена на індекс інфляції та трьох відсотків річних .
В цій частині відповідач погодився з рішення суду та його не оскаржує.
Як свідчать матеріали справи, причиною подання апеляційної скарги стала незгода відповідача щодо стягнення з нього пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду. яка була висловлена у постанові ВСУ від 18.01.2019 р. по справі №913/66/18.
Верховний Суд прийшов до висновку, що ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону України « Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/ виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» з огляду на таке.
13.01.2015 р. Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян. Які проживають на території проведення антитерористичної операції та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/ виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси.» (далі по тексту Закон)
Статтею 1 Закону визначено, що метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.
Згідно із статтею 2 Закону встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" встановлено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
У пункті 5 статуту Компанії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 (у редакції, яка діяла на момент прийняття Закону) встановлено, що метою діяльності Компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку.
Пунктом 6 статуту Компанії (в зазначеній редакції) встановлено, що предметом діяльності Компанії є, зокрема, постачання природного газу, організація виробництва і постачання електричної та теплової енергії.
Законом України "Про енергозбереження" визначено, що: "енергозбереження" - це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореноїенергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів; "паливно-енергетичні ресурси" - це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.
Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" енергоносії - це кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.
Тобто природний газ як матеріальний об'єкт, різновид палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів.
З урахуванням наведеного, в силу приписів чинного законодавства Компанія є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо; пункт 1 частини першої статті 13 названого Закону в зазначеній редакції).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач здійснює такі види діяльності в тому числі, розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.
Відповідач здійснює постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Серія АЕ № 299065 від 26.06.2015 р.
Відповідач здійснює розподіл природного нафтового газу і газу метану вугільних родовищ на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Серія АЕ № 299064 від 26.06.2015 р.
З огляду на предмет договору, кінцевим споживачем природного газу є релігійній організації. Тобто відповідач є виконавцем комунальних послуг з газопостачання природного газу для релігійних організацій на території ліцензійної діяльності.
Тобто відповідач є виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у місті Краматорськ, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.
Таким чином, встановивши, що позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, судова колегія приходить до висновку, поширення на спірні правовідносини, пов'язані із стягненням пені, мораторію, встановленого частиною другою статті 2 Закону.
Крім того, наведені положення Закону поширюються на правовідносини між енергопостачальними компаніями і виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг і не містять обмежень щодо виду енергетичних ресурсів.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції безпідставно було задоволені позовні вимоги щодо стягнення пені.
Згідно приписів ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Так, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
При цьому, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
В даному випадку, судом першої інстанції при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення по справі скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, та прийняття нового рішення про відмову у задоволені позову в цій частині.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду, -
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м.Краматорськ, Донецька область, на рішення господарського суду Донецької області від 19.11.2018 у справі № 905/1513/18 - задовольнити.
2.Рішення господарського суду Донецької області від 19.11.2018 у справі №905/1513/18 в частині стягнення пені у розмірі 8 972, 17 грн. - скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 03361075) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРЮОФОПГФ 20077720) пені у розмірі 8 972, 17 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 03361075) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРЮОФОПГФ 20077720) судовий збір за позов у сумі 2 381, 39 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2019.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Н.М. Дучал
Суддя О.І. Терещенко