вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
08.04.2019м. ДніпроСправа № 904/1096/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-МК..", м. Дніпро
до відповідача-1: Відділу освіти Синельниківської міської ради, м. Синельникове, Дніпропетровська область
відповідача-2: Фізичної особи - підприємця Погрібного Олександра Івановича, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про визнання недійсним рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору про закупівлю
Суддя Петренко Н.Е.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-МК.." (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти Синельниківської міської ради (далі - відповідач-1) та до Фізичної особи - підприємця Погрібного Олександра Івановича (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету Відділу освіти Синельниківської міської ради, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій без зазначення дати та номеру (дата оприлюднення на сайті закупівлі 26.02.2019), щодо відповідності документів тендерної пропозиції ФОП Погрібний Олександр Іванович вимогам тендерної документації на закупівлю товару: Масло вершкове, код Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015-15530000-2 Вершкове масло, (ідентифікатор закупівлі: UA-2019-02-04-003734-b);
- визнати недійсним договір про закупівлю товарів №17/30 від 14.03.2019, укладений між Відділом освіти Синельниківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Погрібним Олександром Іванович на закупівлю товару: "Масло вершкове, код Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015-15530000-2 Вершкове масло", на суму 310365,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями позивача на те, що рішення тендерного комітету відповідача-1 оформлене протоколом без зазначення дати та номера, не містить інформації про визначення саме відповідача-2 переможцем та про намір укласти з ним договір згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", договір укладено на підставі відкритих торгів, проведених із порушенням приписів Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.04.2019.
Разом з позовною заявою, 20.03.2019 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд, заборонити Відділу освіти Синельниківської міської ради та Фізичній особі-підприємцю Погрібному Олександру Івановичу вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору про закупівлю №17/30 від 14.03.2019, укладеного в рамках процедури публічної закупівлі на предмет закупівлі: "Масло вершкове, код Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015-15530000-2 Вершкове масло" на суму 310365,00 грн. (ідентифікатор закупівлі: UA-2019-02-04-003734-b).
Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що 14.03.2019 відповідачі уклали договір про закупівлю №17/30 на суму 310365,00 грн, текст якого 15.03.2019 розміщений на електронній сторінці закупівлі. На думку заявника, зазначений договір підлягає визнанню недійсним з підстав, викладених у позовній заяві.
Позивач зазначає, що виконання сторонами укладеного спірного договору, з урахуванням приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, є обов'язком сторін, проте виконання цього договору сторонами та невжиття судом заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору про закупівлю № 17/30 від 14.03.2019, в разі задоволення позовних вимог позивача, утруднить виконання рішення суду у даній справі.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що в її задоволенні слід відмовити, з таких підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання
За приписами ч. 1, 5 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
У постанові від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17 Верховний Суд України зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України підстав для забезпечення позову, тобто, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що виконання сторонами договору № 17/30 про закупівлю товарів від 14.03.2019 та невжиття судом заходів забезпечення позову, в разі задоволення позовних вимог, утруднить виконання рішення суду у даній справі, оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано яким чином рішення (у разі задоволення позову) буде виконуватись та, відповідно, як вжиті заходи можуть забезпечити його виконання.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Згідно із частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
За таких обставин, саме лише подання позовної заяви про визнання недійсним договору про закупівлю, до ухвалення рішення суду про визнання його недійсним, не свідчить про неправомірність цього правочину і неможливість його виконання сторонами.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-МК.." про забезпечення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ-МК.." (49000, місто Дніпро, вулиця Хотинська, будинок 6; код ЄДРПОУ 40333959) про забезпечення позову у справі №904/1096/19 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (частина 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Е. Петренко