вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" березня 2019 р. Справа№ 910/11228/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Зубець Л.П.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників
від позивача: Колосюк В.А. - дов. № 338 від 25.12.2018р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя
оселя"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018р.
у справі № 910/11228/18 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та
Кредит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча
компанія "Моя оселя"
про стягнення 341 112,55 грн.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" про стягнення 341 112,55 грн., з яких: 280 564,24 грн. орендної плати, 853,70 грн. податку на землю, 7.878,80 грн. податку на нерухоме майно, 14 086,93 грн. інфляційних втрат, 3 119,90 грн. 3% річних, 34 609,48 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору оренди № 121 від 01.11.2017р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2018р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 280 564 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 30 889 грн. 11 коп. пені, 3.119 грн. 90 коп. 3% річних, 2 879 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 4 761 грн. 79 коп. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018р. у справі № 910/11228/18 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" у повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018р. справу № 910/11228/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
Ухвалою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018р. у справі № 910/11228/18 залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліку шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду докази надсилання копії скарги сторонам у справі, а саме опис вкладення.
18.02.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" надійшла заява про усунення недоліків, а саме опис вкладення.
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018р. та призначено до розгляду справу № 910/11228/18 на 27.03.2019р.
11.03.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Встановлено, що 27.03.2019р. представник відповідача у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
01.11.2017р. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір оренди житлового приміщення № 121 (далі - Договір), за умовами якого (п.1.1) в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування домоволодіння - триповерховий житловий будинок, загальною площею 255,3 кв.м, житловою площею 91,3 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 0,0433 га, кадастровий номер 8000000000:79:062:0052, (далі - нерухоме майно/майно), та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Адреса нерухомого майна, що орендується: Україна, м. Київ, вул. Раєвського Миколи, буд. 12 (п. 1.2 Договору).
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору передача в оренду і повернення нерухомого майна з оренди здійснюється за Актами прийому-передачі нерухомого майна, які підписуються сторонами та скріплюються печатками Орендодавця та Орендаря з одночасною передачею ключів від орендованого приміщення. В Актах прийому-передачі нерухомого майна сторони фіксують стан орендованого приміщення та зазначають інші необхідні відомості про майно. Датами фактичного прийняття нерухомого майна в оренду Орендарем і повернення його Орендодавцю вважаються дати підписання сторонами відповідних Актів прийому-передачі нерухомого майна.
У відповідності до Акту приймання-передачі від 01.11.17., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, Орендодавець передав Орендарю в оренду майно за Договором.
Згідно з п. 4.1 Договору строк оренди за Договором визначений п. 12.1 Договору.
Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 12.1 з дати його підписання і діє до 15.12.17., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що в разі відсутності протягом 20 днів, які передують зазначеній даті закінчення Договору, письмового повідомлення однієї зі сторін іншій стороні про припинення Договору, то термін його дії продовжується на 6 місяців на тих самих умовах.
Оскільки доказів повідомлення однієї зі сторін іншій стороні про припинення Договору до матеріалів справи не подано, вказаного відповідачем не заперечено, строк дії договору продовжувався автоматично на тих самих умовах до 15.06.2018р.
Розділом 5 Договору сторони погодили наступне.
Орендна плата сплачується за фактичне користування нерухомим майном, що підтверджується складанням Актів прийому-передачі нерухомого майна в оренду та повернення нерухомого майна із оренди. Розмір орендної плати за нерухоме майно становить 30.000,00 грн. з ПДВ за місяць користування нерухомим майном. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. При розрахунку орендної плати за перший місяць строку Договору індекс інфляції дорівнює 100% (сто). Якщо індекс інфляції встановлений Державною службою статистики України дорівнює 100% (сто) чи менше 100% (сто), то індекс інфляції для розрахунку орендної плати за такий місяць не застосовується. Орендна плата за неповний місяць визначається розрахунково, виходячи із ставки орендної плати за один місяць та фактичної кількості днів оренди. У випадку прострочення повернення нерухомого чанна після закінчення терміну дії Договору оренди. Орендар повинен внести орендну плату за весь період користування нерухомим майном по день фактичного повернення приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна. У разі дострокового припинення та/або розірвання Договору орендна плата та інші платежі, передбачені п.п. 5.2, 5.7 Договору, сплачуються по день фактичної передачі Орендарем нерухомого майна Орендодавцю, що посвідчується складанням Акту прийому-передачі нерухомого майна. Сплата Орендарем орендної плати та інших платежів за Договором здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на накопичувальний рахунок Орендодавця за наступними банківськими реквізитами: Адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), буд. 60, Отримувач: АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (в стані припинення), Код ЄДРПОУ: 09807856 Накопичувальний рахунок: 3207 3 104 4010 26, Банк Отримувача: Національний Банк України Код банку (код банку): 300001. Орендар самостійно сплачує орендну плату щомісячно шляхом попередньої оплати в термін до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця, у розмірі, визначеному у пункті 5.2 та 5.3 цього Договору. В орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від підприємств та організацій, які надають комунальні послуги (далі - Послуги), в тому числі: вартість спожитої електроенергії, води, водовідведення, газу, теплопостачання; вартість утримання прибудинкової території:;вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і прибудинкових мереж тощо. Орендар укладає договори про надання вищевказаних Послуг безпосередньо з підприємствами, організаціями, які надають такі послуги. Орендодавець може сприяти Орендарю в укладенні договорів з такими постачальниками послуг. В орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від Орендодавця податок на нерухомість та плата за землю.
Позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті грошових коштів за користування приміщенням за Договором.
06.07.2018р. позивач направив відповідачу вимогу № 3-243000/5248 в якій повідомив відповідача про розірвання Договору з 26.07.18. та вимагав сплатити наявну заборгованість.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своє правовою природою Договір № 121 від 01.11.2017р. є договором оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем нараховано відповідачу:
- з листопада 2017 року по липень 2018 року 280.564,24 грн. орендної плати;
- з листопада 2017 року по липень 2018 року податку на землю в сумі 853,70 грн.;
- з листопада 2017 року по липень 2018 року 7878,80 грн. податку на нерухоме майно.
Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість зі сплати орендної плати за Договором за період з листопада 2017 року по липень 2018 року в сумі 280.564,24 грн.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати за Договором за період з листопада 2017 року по липень 2018 року в сумі 280.564,24 грн.
Щодо вимог про стягнення податку на землю в сумі 853,70 грн. та 7878,80 грн. податку на нерухоме майно, слід зазначити таке.
Пунктом 5.8 Договору в орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від Орендодавця податок на нерухомість та плата за землю.
Відповідно до ст. 49.2. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно до ст.137.4.3. Податкового кодексу України, якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Банк зобов'язаний нараховувати відповідно до п.п.266.8.1, п.266.8, ст.266 Податкового кодексу України та подавати декларацію з податку на нерухоме майно до Офісу великих платників податків ДФС України, починаючи з місяця виникнення права власності у Банка, та протягом всього терміну перебування даної нерухомості у власності Банка.
Податок на землю Банк нараховує відповідно до ст.286.4 Податкового кодексу України та подає податкову декларацію з податку на землю, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на земельну ділянку.
Ставки податків по м. Києву встановлюються Рішенням Київської міської ради. На 2017 рік ставка податку на нерухоме майно 0,75% (24 грн.) та на 2018 рік 1% (37,23 грн.) від мінімальної зарплати, встановленої на початок звітного року, за 1 кв.метр житлової площі нерухомого майна.
На 2017-2018 роки ставка податку на землю 0,03% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, встановленої на основі даних з Державного земельного кадастру.
За період з листопада 2017 року по липень 2018 року згідно декларацій з податку на нерухомість Банком задекларовано та нараховано податкових зобов'язань в сумі 6565 грн. 69 Коп., а до відшкодування виставлена сума, збільшена на 20% ПДВ, а саме 7878 грн. 80 коп., так як Банк є платником ПДВ з надання робіт/послуг.
За період з листопада 2017 року по липень 2018 року згідно декларацій з податку на землю Банком задекларовано та нараховано податкових зобов'язань в сумі 711 грн. 42 коп., а до відшкодування виставлена сума, збільшена на 20% ПДВ, а саме 853 грн. 70 коп., так як Банк є платником ПДВ з надання робіт/послуг.
Такі грошові кошти відповідачем сплачено не було, отже, позивачем витрати по сплаті податку на нерухоме майно та платі за землю фактично станом на день розгляду справи не понесено.
При цьому відшкодування - це повернення вже понесених витрат.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що вимоги позивача про відшкодування йому відповідачем податку на землю в сумі 853,70 грн. та 7878,80 грн. податку на нерухоме майно є передчасними, а тому в цій частині позовних вимог відмовив вірно.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 34.609,48 грн. пені.
Пунктами 10.2.1, 10.2.2 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати орендної плати та вартості Послуг, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Здійснивши перерахунок пені, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що розмір пені за Договором становить 30.889,11 грн., внаслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. А пеню в сумі 3.720,37 грн. нараховано безпідставно, а тому в цій частині вірно відмовлено.
Крім цього, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 14.086,93 грн. інфляційних втрат, 3.119,90 грн. 3% річних.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 р.
Однак, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не враховано від'ємні індекси інфляції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3.119,90 грн. 3% річних та 2.879,55 грн. інфляційних втрат.
Інфляційні втрати в сумі 11.207,38 грн. нараховано безпідставно, у зв»яку з чим суд вірно відмовив в позові в цій частині.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018р. у справі № 910/11228/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018р. у справі № 910/11228/18 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/11228/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Н.Ф. Калатай
Л.П. Зубець