03.04.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3858/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г. - доповідач,
суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.
секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018р., суддя Кеся Н.Б., повний текст рішення складений 22.12.2018р., у справі № 904/3858/18
за позовом Фізичної особи-підприємця Донбай Миколи Івановича (РНОКПП НОМЕР_1), АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" (код ЄДРПОУ 32410394), м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 1 071 359,41 грн.
Фізична особа-підприємець Донбай Микола Іванович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг у розмірі 861 800,00 грн., пеню в розмірі 132 756,00 грн., 3% річних в розмірі 19 602,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 57 201,41 грн., судовий збір в розмірі 16 070,39 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі фактичних витрат на час винесення рішення суду по суті позову. В обґрунтування позову Донбай М.І. посилається на невиконання ТОВ «КРОСТ» грошових зобов'язань за Договором про надання послуг №03/02-1 від 03.02.2017 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено в повному об'ємі. В обгрунтування прийнятого рішення суд, посилаючись на норми діючого законодавства України, прийшов до висновку, що матеріалами справи доведено факт надання позивачем послуг техніки та їх неоплату відповідачем. Позовні вимоги про стягнення сум суд визнав правомірними, обґрунтованими і правильно розрахованими. Також суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують обґрунтованість його витрат на адвоката, у зв'язку з чим суд задовольняє вимоги щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у заявленому в позові розмірі.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обгрунтування апеляційний вимог ТОВ «КРОСТ» зазначило, що:
- між позивачем і відповідачем дійсно було укладено договір про надання послуг № 03/02-1 від 03.02.2017 року, але в подальшому господарські взаємовідносини між сторонами здійснювалися без належного документального оформлення;
- послуги позивача мали місце одного разу - був наданий автокран, за що позивачу було переведено на його банківський рахунок 85 000 грн. Жодних інших послуг для відповідача ФОП Донбай М.І. не надавав;
- позивачем не надано доказів надання послуг для ТОВ «КРОСТ»;
- директор підприємства ОСОБА_2 не міг фізично підписувати акти приймання-передачі наданих послуг у жовтні 2017 року - березні 2018 року, осекільки в цей час перебував за кордоном;
- ряд наданих позивачем документів не містить підписів директора ОСОБА_2, а виконані невстановленою особою;
- акти виконаних робіт від імені ТОВ «Крост» підписані не особами, які мали право на їх підписання, а ОСОБА_3, який не мав жодних повноважень;
- договір від імені ТОВ «Крост» був вчинений особою, яка не мала повноважень від його імені, і без відповідного волевиявлення товариства;
- суд прийняв рішення щодо визначення розміру боргу виходячи з наданого позивачем акту звірки взаєморозрахунків станом на 14.03.2018 року, визнаючи при цьому, що цей акт звірки і інших ряд документів не підписувалися належним представником ТОВ «Крост».
Просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга є необгрунтованою. Господарський суд правильно встановив фактичні обставини по справі, але в мотивувальній частині не зазначив норми права, які фактично застосував. Просить змінити рішення суду шляхом доповнення мотивувальної частини нормами ст..204, 241 ЦК України.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Антоніка С.Г.-доповідач, суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. від 11.02.2019 року у справі 904/3858/18 відновлено строк на подання апеляційної скарги ТОВ «КРОСТ» та відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначити у судовому засіданні.
18.03.2019р від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів, долучення письмових доказів, а саме копії позовної заяви ФОП Казак Г.М. до ТОВ «КРОСТ» про стягнення заборгованості за надані послуги та копії договору № 1 про надання послуг від 01.12.2017р., укладеного між ФОП Казак Г.М. і ТОВ «КРОСТ», з яких вбачається, що ФОП Казак Г.М. зобов?язалася надавати ТОВ «КРОСТ» послуги техніки - автокранам, які за маркою та держномерами ідентичні автокранам, якими надавалися послуги ФОП Донбай М.І. Клопотання мотивовано тим, що позов Казак Г.М. отриманий відповідачем був лише наприкінці лютого.
Вирішуючи дане клопотання, колегія суддів приймає до уваги, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК України);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.73 ГПК України);
письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (, ч.1 ст.91ГПК України).
З огляду на викладене колегія суддів констатує, що позовна заява не є письмовим доказом, а є процесуальним документом (заявою по суті справи) у якому позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Що стосується договору № 1 про надання послуг від 01.12.2017р., укладеного між ФОП Казак Г.М та відповідачем, то колегія суддів, відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, не приймає його, оскільки відповідач не навів підстав та не надав доказів неможливості надання даного договору суду першої інстанції.
Позивачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на подання доказів та надані докази: належним чином засвідчені копії (ксерокопії) свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, якими надавалися послуги за договором, дозволи на експлуатацію машин підвищеної безпеки, з яких вбачається, що власником автотехніки, зазначеної в договорі, є Донбай М.І., копії форм Д-4, форм 1ДФ за 2017 рік, 3 місяці 2018р.
Дані докази направлені на спростування заперечень відповідача, викладених в його клопотанні від 18.03.2019р.
Оскільки, в задоволенні клопотання відповідача було відмовлено і нові докази не прийняті до розгляду, то суд відмовляє і у задоволенні клопотання позивача.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, заслухавши представників сторін, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою-підприємцем Донбай Миколою Івановичем (далі-Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" (далі-Замовник) був укладений Договір про надання послуг №03/02-1 від 03.02.2017 року (далі-Договір), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов'язується по заявці Замовника надавати послуги техніки:
1.1.1. автокран КС 6472 40т, держномер НОМЕР_2;
1.1.2. автокран КС 6471 40т, держномер НОМЕР_3;
1.1.3. автокран КС 6473 25т, держномер НОМЕР_4;
1.1.4. автокран КС 3575 16т, держномер НОМЕР_5;
1.1.5. длиномер РЕНО-МАГНО, держномер НОМЕР_6 (а.с.19).
Відповідно до п. 1.2 Договору тривалість замовлення повинна бути не менше 8 робочих годин за кожну годину.
Замовник зобов'язується прийняти надані послуги згідно з актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами (п. 1.3 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг, наданих Виконавцем по цьому договору складає:
автокран 40т - 1200,00 грн., за 1 машину/годину без ПДВ;
автокран 25т - 600,00 грн., за 1 машину/годину без ПДВ;
автокран 16т - 400,00 грн., за 1 машину/годину без ПДВ;
длиномер РЕНО-МАГНО - 350,00 грн., за 1 машину/годину без ПДВ.
Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок за послуги, надані Виконавцем, проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця за передоплатою.
Відповідно до п.4.2 Договору при порушенні строків надання послуг виконавцем, строків оплати за надані послуги Замовником нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми послуги за кожний прострочений день.
Згідно з п.6.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року з можливістю подальшої пролонгації по спільній угоді сторін.
Додатковою угодою №1 від 01.11.2017р. до договору №03/02-1 від 03.02.2017 року були внесені зміни до пункту 1.1., який викладений у новій редакції : «Виконавець зобов?язується за заявкою замовника надати послуги техніки:
1.1.1. автокран КС 6472 40т, держномер НОМЕР_7,
1.1.2. автокран КС 6471 40т, держномер НОМЕР_8,
1.1.3. автокран КС 6471 40т, держномер НОМЕР_9,
1.1.4. автокран КС 5473 25т, держномер НОМЕР_10,
1.1.5. автокран КС 3575 16т, держномер НОМЕР_5 (а.с.21).
Додатковою угодою № 2 до договору №03/02-1 від 03.02.2017 року, укладеною між позивачем та відповідачем 01.01.2018 року були внесені зміни в розділ 6 договору та викладені в новій редакції пункти 6.1 та 6.2 договору щодо строку дії договору - визначено строк дії договору до 31.01.2018р. в частині виконання умов договору виконавцем. В частині замовника дії до повного виконання Замовником розрахунку за надані послуги, згідно договору, включаючи штрафні санкції (а.с. 20).
На підтвердження виконання умов Договору - надання послуг, позивач надав акти приймання-передачі: №100 від 28.09.2017 року на суму 156 000,00 грн., № 103 від 10.10.2017р. на суму 95 400,00 грн., № 106 від 17.10.2017р. на суму 102 900,00 грн., № 111 від 26.10.2017р. на суму 85 500,00 грн., № 119 від 09.11.2017р. на суму 110 700,00 грн., № 125 від 23.11.2017р. на суму 166 800,00 грн., №128 від 05.12.2017р. на суму 109 800,00 грн., №19 від 20.02.2018р. на суму 78 600,00 грн., №20 від 20.02.2018р., на суму 19 200,00 грн., № 27 від 13.03.2018р. на суму 22 400,00 грн. Всього на загальну суму 947 300,00 грн. Акти підписані сторонами та скріплені печатками.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами Акти з боку позивача підписані ФОП Домбай М.І., а з боку відповідача підписані не керівником ОСОБА_2, а ОСОБА_3
Господарським судом, за клопотанням позивача до матеріалів справи були залучено копії актів виконаних робіт за лютий-вересень 2014 року, які підписані сторонами та скріплені печатками (а.с.100-114), а також банківські виписки, що підтверджують оплату відповідачем послуг позивача за договором за період з 09.02.2017р. по 09.11.2017р. (а.с.115 - 119).
Відповідач заперечуючи проти позову зазначав, що акти виконаних робіт підписані не повноважною особою, оскільки керівник ОСОБА_2 з кінця травня 2017р. по березень 2018р. знаходився за кордоном, а ОСОБА_3 не був уповноважений на підписання Актів виконаних робіт.
Господарський суд, приймаючи рішення не навів підстав, з яких не прийняв до уваги заперечення та не спростував їх. У зв?язку з цим мотивувальна частина підлягає доповненню наступним.
Відповідно до ст..204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст..237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як вбачається з наданих позивачем банківських виписок, відповідачем оплачувалися послуги крана (автокрана) шляхом попередньої оплати та оплати в лютому, травні, червні, липні, серпні, вересні та листопаді 2017 року. Всього сплачено 910 702 грн.
Таким чином, не зважаючи на відсутність керівника ТОВ «КРОСТ», підписання Актів особою повноваження якої невідомі, відповідач вчинив дії, що свідчать про його схвалення.
Також колегія суддів звертає увагу, що всі Акти скріплені печаткою відповідача. Оскільки відповідачем не заявлялося та не надавалося доказів про втрату печатки, дійсність відтиску печатки не заперечувалася, то колегія доходить до висновку, що особа яка підписала акти з боку відповідача мала право користуватися печаткою тобто засвідчувати свою підпис від імені ТОВ «КРОСТ».
У зв?язку з наведеним суд констатує, що додаткові угоди до договору є чинними, а Акти виконаних робіт є належними доказами на підтвердження виконання робіт.
Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині штрафних та фінансових санкцій, не вказав, з яких підстав він прийшов до висновку про правильність визначення початку періоду нарахування, оскільки договором була передбачена передоплата, а послуги надавалися без передоплати і договором сторони не визначили порядок розрахунків в таких випадках.
Колегія суддів вважає, що в такому випадку підлягає застосуванню ст..538 ЦК України, якою встановлено, що Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
З урахування даної норми права, обов?язок здійснити оплату за надані послуги виникає у відповідача з моменту підписання Акту виконаних робіт, а порушення обов?язку виникає з наступного дня.
Також колегія суддів зазначає, що господарський суд при вирішенні спору неправильно дійшов висновку про виникнення між сторонами правовідносин найму транспортного засобу, що регулюються ст..ст.759, 798-805 ЦК України.
Згідно вищезазначених норм, за договором найму транспортний засіб передається наймачу в користування за плату. Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу і має право без згоди наймодавця від свого імені укладати договори відповідно до призначення транспортного засобу. Тобто наймач володіє і на власний розсуд використовує транспортний засіб.
В даному випадку транспортні засоби в володіння і користування відповідачу не передавалися, а використовувалися позивачем для надання послуг відповідачу. Отже правовідносини, які виникли між сторонами регулюються главою 63 ЦК України «Послуги. Загальні положення».
Згідно ст..901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.
Статтею 903 ЦК України встановлено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Актами виконаних робіт, які є належними доказами з підстав зазначених вище, підтверджується надання послуг, а оплата - банківськими виписками. Саме даними документами підтверджується сума боргу, а не актом звірки взаєморозрахунків, підписаним сторонами.
Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, у зв?язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Але рішення господарського суду підлягає зміні у зв?язку з зміною та доповненням мотивувальної частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 у справі № 904/3858/18 змінити шляхом зміни та доповнення мотивувальної частини рішення у викладеній редакції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 08.04.2019р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов