28.03.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2195/13
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: в судове засідання не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність №Др-129-1218 від 21.12.2018 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019, постановлену суддею Федоровою О.В., за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення строку для пред'явлення дублікату наказу до виконання у справі №908/2195/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м.Запоріжжя
про стягнення 2 007 105,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 у справі №908/2195/13 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вих. № 39-9-19 від 09.01.2019 про поновлення строку пред'явлення до виконання дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі № 908/2195/13; поновлено строк пред'явлення дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі №908/2195/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 434102 грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 86820 грн. 47 коп., штраф у розмірі 1445404 грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 39462 грн. 47 коп.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду від 04.02.2019 скасувати, у задоволенні заяви Позивача про поновлення строку на пред'явлення дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі № 908/2195/13 до виконання відмовити.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що заявою вих. №39-9-19 від 09.01.2019 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу дублікату наказу та поновлення строку пред'явлення його до виконання у справі № 908/2195/13.
Вказана заява була розглянута судом та за результатами такого розгляду було винесено ухвалу від 29.10.2018 про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу та поновлення строку пред'явлення його до виконання у справі № 908/2195/13.
Не погоджуючись із ухвалою суду від 29.10.2018 у справі № 908/2195/13, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось із апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 р. ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2018 скасовано. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" від 10.10.2018 № 39-8-18 в частині поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 № 908/2195/13 до виконання відмовлено. Провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" від 10.10.2018 № 39-8-18 в частині видачі дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 №908/2195/13 закрито.
Таким чином, питання в частині поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 № 908/2195/13 до виконання вже було предметом розгляду відповідної заяви та з цього приводу є рішення, яке набуло чинності.
При цьому, Центральним апеляційним судом у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" від 10.10.2018 № 39-8-18 в частині поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 № 908/2195/13 до виконання відмовлено, оскільки на момент звернення до суду із відповідною заявою строк для пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 № 908/2195/13 до виконання ще не сплив.
З огляду на викладене, вважає, що підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" від 09.01.2019 № 39-9-19 про поновлення строку на пред'явлення до виконання дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 по справі № 908/2195/13 немає.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Зазначає, що оскільки фактично дублікат наказу Господарським судом Запорізької області видано 09.01.2019, тобто, вже після закінчення строку пред'явлення його до виконання (05.01.2019), то суд дійшов правильного висновку про необхідність відновлення порушеного права стягувача на пред'явлення виданого дубліката наказу до виконання.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 (колегія суддів у складі: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3М.) скаржнику відновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 року у справі №908/2195/13; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 28.03.2019.
27.03.2019 року розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2195/13 у зв'язку з відпусткою судді - члена колегії суддів Подобєда І.М.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2019, справу №908/2195/13 передано колегії суддів у складі: ОСОБА_4 (головуючий, доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_5
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2019 справа №908/2195/13 прийнята до провадження колегією суддів у складі: ОСОБА_4 (головуючий, доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_5
В судовому засіданні 28.03.2019 року Центральним апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.07.2013 у справі №908/2195/13 позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 468 084 (чотириста шістдесят вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 58 коп. пені, 1 445 404 (один мільйон чотириста сорок п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 30 коп. штрафу, 93 616 (дев'яносто три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 92 коп. - 3 % річних від простроченої суми та 40 142 (сорок тисяч сто сорок дві) грн.12 коп. витрат на судовий збір.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі №908/2195/13 рішення Господарського суду Запорізької області від 31.07.2013 у справі №908/2195/13 скасовано частково. Позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 434 102 грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 86 820 грн. 47 коп., штраф у розмірі 1 445 404 грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 39 462 грн. 47 коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 33 982 грн. 15 коп. та 3% річних у розмірі 6 796 грн. 45 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 338 грн. 62 коп. Доручено Господарському суду Запорізької області видати накази. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2013 року у справі №908/2195/13 залишено без змін.
27.09.2013 на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі №908/2195/13 видано відповідні накази.
Постановою державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ від 30.10.2013 (ВП №40467776) відкрите виконавче провадження з виконання наказу №908/2195/13, виданого 27.09.2013 Господарським судом Запорізької області.
Постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області від 20.12.2013 (ВП № 40467776) прийнято до виконання виконавче провадження № 40467776 з примусового виконання наказу №908/2195/13, виданого 27.09.2013 Господарським судом Запорізької області.
Постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області від 30.01.2014 (ВП №40467776) закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 908/2195/13, виданого 27.09.2013 Господарським судом Запорізької області.
Оригінал наказу №908/2195/13, виданого 27.09.2013 Господарським судом Запорізької області, згідно із супровідним листом від 30.01.2014 №750-1/11 направлений до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 у справі №908/2195/13 визнано недійсною (незаконною) постанову від 30.01.2014 ВП №40467776 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України ГУЮ у Запорізькій області про закінчення виконавчого провадження.
Постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області від 15.09.2015 (ВП №40467776) відновлено виконавче провадження з виконання наказу №908/2195/13, виданого 27.09.2013 Господарським судом Запорізької області.
28.09.2015 на адресу Господарського суду Запорізької області із ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області надійшов запит про направлення на адресу відділу примусового виконання рішень оригіналу наказу № 908/2195/13, виданого 27.09.2013 Господарським судом Запорізької області, для подальшого проведення виконавчих дій.
У листі керівника апарату Господарського суду Запорізької області від 04.12.2015 вих. № 908/2195/13 зазначено, що станом на 23.10.2014 матеріали справи №908/2195/13 на адресу Господарського суду Запорізької області з суду апеляційної інстанції не повертались, таким чином, матеріали справи №908/2195/13 було втрачено. У матеріалах, що є у наявності Господарського суду Запорізької області, оригінал наказу № 908/2195/13 від 27.09.2013 відсутній.
Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Запорізькій області від 28.12.2015 (ВП № 40467776) закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №908/2195/13, виданого 27.09.2013 Господарським судом Запорізької області. Вказана постанова мотивована відсутністю у відділі оригіналу наказу №908/2195/13, виданого 27.09.2013.
Враховуючи наведені обставини, оскільки оригінал наказу №908/2195/13 був повернутий відділом виконавчої служби до Господарського суду Запорізької області, ймовірно знаходився у матеріалах справи №908/2195/13, які було втрачено, заявник звернувся до суду з заявою про відновлення матеріалів справи та видачу дублікату наказу (заява від 21.09.2018 №1415-2522в) 22.09.2018, а вдруге з заявою про видачу дублікату наказу та поновлення строку пред'явлення його до виконання (заява від 10.10.2018 №39-8-18) 12.10.2018.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.10.2018 у справі №908/2195/13 з урахуванням ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.11.2018 у справі №908/2195/13 (ухвала про виправлення описки) у задоволені заяви (№1415-2522в від 21.09.2018) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу у справі №908/2195/13 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.10.2018 у справі №908/2195/13 у задоволенні заяви (№39-8-18 від 10.10.2018) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення строку пред'явлення наказу від 27.09.2013 до виконання у справі №908/2195/13 та видачу його дублікату відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №908/2195/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.10.2018 року у справі №908/2195/13 задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.10.2018 року у справі №908/2195/13 скасовано. Заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 21.09.2018 №1415-2522в про видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 №908/2195/13 задоволено. Постановлено видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 №908/2195/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені у розмірі 434 102 (чотириста тридцять чотири тисячі сто дві) грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 86 820 (вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 47 коп., штрафу у розмірі 1 445 404 (один мільйон чотириста сорок п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 39 462 (тридцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 47 коп. Видачу дублікату наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручено Господарському суду Запорізької області. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1762,00 гривень. Видачу наказів з урахуванням необхідних реквізитів доручено Господарському суду Запорізької області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі №908/2195/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2018 року у справі №908/2195/13 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2018 у справі №908/2195/13 скасовано. У задоволені заяви Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 10.10.2018 №39-8-18 в частині поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 №908/2195/13 до виконання відмовлено. Провадження за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 10.10.2018 №39-8-18 в частині видачі дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 №908/2195/13 закрито.
19.12.2018 від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про видачу дубліката наказу у зв'язку з закінченням 28.12.2018 строку пред'явлення наказу до виконання.
Листом від 21.12.2018 заявника повідомлено, що дана заява буде розглянута після надходження матеріалів справи №908/2195/13 до Господарського суду Запорізької області з Центрального апеляційного господарського суду. Також заявнику роз'яснено, що відповідно до ст. 329 ГПК України він не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
04.01.2019 матеріали справи №908/2195/13 повернуті до Господарського суду Запорізької області й 09.01.2019 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №908/2195/13 видано відповідний дублікат наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ідентифікаційний код 03345716) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 434102 (чотириста тридцять чотири тисячі сто дві) грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 86820 (вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 47 коп., штраф у розмірі 1445404 (один мільйон чотириста сорок п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 30 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 39462 (тридцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 47 коп.
14.01.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення строку пред'явлення до виконання дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі №908/2195/13.
Задовольняючи заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення строку пред'явлення до виконання дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі № 908/2195/13, господарський суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактично дублікат наказу Господарським судом Запорізької області видано 09.01.2019, тобто вже після закінчення строку пред'явлення його до виконання (05.01.2019), то наявні підстави для відновлення порушеного права стягувача на пред'явлення виданого дубліката наказу до виконання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: строк пред'явлення рішення до виконання.
Пунктом 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на момент видачі наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі №908/2195/13, унормовано, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи приписи даного Закону Господарським судом Запорізької області 27.09.2013 видано наказ, в якому зазначено строк пред'явлення до виконання до 11.09.2014.
Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч. 2 ст. 329 ГПК України).
Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 329 ГПК України).
В обґрунтування поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, заявник зазначив, що у зв'язку з видачею судом дублікату наказу лише 09.01.2019 він був позбавлений можливості пред'явити дублікат наказу до виконання, оскільки строк пред'явлення виконавчого документа закінчився 05.01.2019.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2018 у справі №908/2195/13, яка в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України має преюдиційне значення для суду та сторін щодо фактів встановлених нею, встановлено, що "оскільки виконавче провадження було відновлено 15.09.2015 та закінчено 28.12.2015 у зв'язку з відсутністю в органі державної виконавчої служби оригіналу виконавчого документа через неповернення його судом, перебіг строку на пред'явлення наказу слід обраховувати не раніше дати отримання стягувачем постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної державним виконавцем 28.12.2015, яка надійшла на адресу стягувача 05.01.2016, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Закінчується перебіг строку 05.01.2019" (т.3, а. с. 138, абз. 1).
Оскільки фактично дублікат наказу Господарським судом Запорізької області видано 09.01.2019, тобто вже після закінчення строку пред'явлення його до виконання, господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність відновлення порушеного права стягувача на пред'явлення виданого дубліката наказу до виконання.
Крім цього, колегія суддів зауважує, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.18 у справі № 908/2195/13 відмовлено стягувачу в частині поновлення строку для пред'явлення наказу господарського суду Запорізької області від 27.09.13 у справі № 908/2195/13, оскільки на момент звернення до суду з відповідною заявою строк для пред'явлення наказу до виконання ще не сплив. При цьому, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що перебіг строку закінчується 05.01.2019.
В той же час, 14.01.2019 стягувач звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення до виконання саме дублікату наказу господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі №908/2195/13, а не безпосередньо наказу, тому посилання заявника апеляційної скарги на ст. 278, п. 3 ч. 1 ст. 231, п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України як на підставу для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі з причини наявності такого, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є недоречним та таким, що не відповідає фактичним обставинам.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.
Статтями 2, 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості судового рішення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.
Відповідно до ч. 4 ст. 13, ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини й громадянина захищаються судом; обов'язковість рішень суду є однією з основних задач судочинства.
Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Тобто, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Наразі постанова Донецького апеляційного господарського суду України від 10.09.13 у справі № 908/2195/13, на виконання якої видано наказ Господарського суду Запорізької області від 27.09.13 у справі № 908/2195/13, не виконана.
Враховуючи викладені вище обставини, господарський суд дійшов правильного висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вих. №39-9-19 від 09.01.2019 про поновлення строку пред'явлення до виконання дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2013 у справі №908/2195/13 є правомірною і підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення (ухвалу) слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 року у справі №908/2195/13 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.02.2019 року у справі № 908/2195/13 - залишити без змін.
Судові витрати Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її оголошення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.04.2019.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік