проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"08" квітня 2019 р. Справа № 905/1688/15
Суддя Медуниця О.Є.
розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх.1019) на рішення господарського суду Донецької області від 21.02.2019 (повний текст складено 04.03.2019) у справі №905/1688/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м.Київ, вул.Чорновола В'ячеслава, б.25),
до Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Ідентифікаційний код 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17),
про стягнення 289.178.324,98 грн.,
та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м.Донецьк, вул.І. Ткаченка, 189),
до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 25),
про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії,
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» про стягнення 289.178.324,98 грн., з яких:
- прострочена заборгованість по тілу кредиту - 231.749.379,17 грн.;
- прострочена заборгованість за процентами - 46.678.266,18 грн.;
- пеня - 10.750.679,63 грн.
ПАТ «Корум Україна» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. в частині терміну користування кредитом та дати закінчення строку дії ліміту, шляхом продовження терміну користування кредитом, строків (термінів) нарахованих за ним процентів та дати закінчення строку дії ліміту до дати втрати чинності Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції із зупиненням нарахування процентів до дати втрати чинності Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.02.2019 у справі №905/1688/15 первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитом у розмірі 231.749.379,17 грн., заборгованість за процентами у розмірі 44.891.864,72 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Коурм» Україна» (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 174.779,20 грн.
В іншій частині первісних позовних вимог - відмовлено. Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Корум Україна» до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії - залишено без розгляду.
Позивач за первісним позовом із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача 12 537 081,09 грн. - процентів за користування кредитом за період з 23.06.2015 по 08.07.2015 та штрафних санкцій та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в чинній редакції), за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Якщо скаргу подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких вимог (оспорюваних сум) (ч.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
Позовна заява направлена ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до господарського суду Донецької області 21.08.2015, про що свідчить поштова накладна (а.с.164 т.1).
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час подання позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2015 рік”, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року складала 1218 грн.
Позивач за первісним позовом оскаржує рішення суду в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог на суму 12 537 081,09 грн. (оспорювана сума).
З урахуванням оспорюваної суми, розмір судового збору за подання позову в цій частині не міг перевищувати 60 розмірів мінімальних заробітних плат станом на 01 січня 2015, тобто, повинен був становити 73080 грн.
За подання апеляційної скарги на рішення суду в цій частині, у відповідності до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” в чинній редакції, яка діє на час подання апеляційної скарги, позивач за первісним возом повинен сплатити судовий збір в розмірі 109620 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).
При зверненні до суду із апеляційною скаргою, позивач за первісним позовом надав суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання обгрунтовано тим, що ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» перебуває у стані ліквідації, є неплатоспроможним, не отримує прибуток, у зв'язку з чим не має можливості оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через скрутне фінансове становище.
Судова колегія, розглянувши клопотання позивача за первісним позовом, зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення сплати судового збору.
Сама по собі наявність процедури ліквідації банку не є підставою для звільнення позивача за первісним позовом від сплати судового збору, оскільки апелянтом не доведено, що він є суб'єктом, перелік яких визначено в статті 8 вказаного Закону.
Згідно частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога суду сплатити збір у зв'язку з поданням позовів, які він має розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи, що учасники господарського судочинства мають рівні обов'язки, встановлені ГПК України та Законом України «Про судовий збір», сплата судового збору не є обмеженням прав на апеляційне оскарження судового рішення.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання позивача за первісним позовом про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Отже, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, апелянтом не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до статті 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Позивач за первісним позовом надав суду докази направлення копії апеляційної скарги третій особі - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Однак, апелянтом не надано суду доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу за первісним позовом - ПАТ «Корум Україна».
Враховуючи, що позивачем за первісним позовом не надано суду доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів відповідачу за первісним позовом, апелянтом не дотримано вимог п.3 ч.3 ст.258, статті 259 ГПК України.
Оскільки апелянтом не виконано вимоги пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів сплати судового збору та доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу за первісним позовом, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху в порядку статті 174 та у відповідності з приписами частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що позивачу за первісним позовом слід надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 109620 грн. та докази направлення відповідачу за первісним позовом копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
За викладеного, апеляційна скарга залишається без руху, а позивачу за первісним позовом надається час для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач
1.Відмовити в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом про відстрочення сплати судового збору.
2.Апеляційну скаргу залишити без руху.
3.Апелянту - усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4.Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О.Є. Медуниця