вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" квітня 2019 р. Справа№ 920/777/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Дідиченко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
представники сторін у судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт»
на рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2018 р.
у справі № 920/777/18 (суддя Резніченко О.Ю)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт»
про стягнення 21 377, 40 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №1352-Т від 01.09.2017 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт» про стягнення 21 377 грн. 40 коп. заборгованості за укладеним між сторонами договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1352 - Т від 01.09.2017.
Рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2018 позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» 17 215 грн. 03 коп. основного боргу, 2697 грн. 40 коп. пені, 1110 грн. 93 коп. інфляційних збитків, 347 грн. 53 коп. 3% річних, 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
У задоволені позову в іншій частині - відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, оскільки відповідачем не було подано доказів вмотивованої відмови від підписання спірних актів прийому-передачі теплової енергії, доказів сплати боргу за договором №1352-Т від 01.09.2017, у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти вимог позивача, суд визнав правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17 215 грн. 03 коп. заборгованості, в тому числі 16 495 грн. 22 коп. за послуги з теплопостачання (рахунок від 31.10.2017), 719 грн. 81 коп. за послуги з постачання гарячої води (рахунки від 30.09.2017, від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018).
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що вартість послуг з постачання гарячої води за грудень 2017 року була відкоригована позивачем та становить 14 грн. 53 коп. з ПДВ, а не 43 грн. 61 коп., як було вказано у рахунку від 31.12.2017. При цьому, таке коригування було проведено у зв'язку з опломбуванням крану гарячого водопостачання споживачу 30.11.2017 за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1. Таким чином відсутні правові підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків виходячи з вартості послуги з постачання гарячої води за грудень 2017 року за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1 в сумі 29 грн. 08 коп. з ПДВ.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт» - звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» 17 215 грн. 03 коп. основного боргу, 2697 грн. 40 коп. пені, 1110 грн. 93 коп. інфляційних збитків, 347 грн. 53 коп. 3% річних, 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказав на те, що судом першої інстанції не досліджено, за який саме період виникла заборгованість за надані послуги із централізованого опалення та постачання води, їх вартість та факт надання (ненадання) позивачем цих послуг.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Міськсумиліфт». Визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
14.01.2019 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 було призначено справу до розгляду на 02.04.2019 рік з повідомлення учасників справи.
У судове засідання 02.04.2019 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 129,130).
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи , належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.
Відповідно до ст. 269 Господарського кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За положенням укладеного між сторонами договору № 1352-Т від 01.09.2017, позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з додатками № 1 до договору, об'єктами надання послуг є приміщення за адресами: м. Суми, вул. Харківська, 22/1 та м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 4.
За умовами п. 10.1. договору, відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 04.02.2016. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Відповідно до умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно 6-го числа сторони складають та підписують визначений п. 11 договору акт прийому-передачі послуг. Відповідач протягом 2-х днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі послуг, зобов'язаний направити позивачу підписаний зі свого боку акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання (п. 9 додатку № 2 до договору).
Якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатку, не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими у обсязі, вказаному в акті (п. 10 додатку № 2 до договору).
Пунктами 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісячно 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому-передачі теплової енергії та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Як встановлено судом першої інстанції, у період з вересня 2017 року по квітень 2018 року відповідачу були виставлені наступні рахунки на оплату послуг разом з актами прийому-передачі теплової енергії: від 30.09.2017 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 43 грн. 61 коп. за вересень 2017 року; від 31.10.2017 на оплату послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 16810 грн. 71 коп. за жовтень 2017 року, а також за попередні розрахункові періоди, зокрема за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1 за період лютий - квітень 2016 року, жовтень 2016 року квітень 2017 року; за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 4 - за період січень-квітень 2017 року; від 31.10.2017 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 555 грн. 25 коп. за жовтень 2017 року, а також за попередні розрахункові періоди, зокрема за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1 за 02.2016, 05.2016, 10.2016, 01.2017, 03.2017, 10.2017; за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 4 - за 01.2017, 03.2017, 10.2017; від 30.11.2017 на оплату послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 2290 грн. 15 коп. за листопад 2017 року; від 30.11.2017 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 43 грн. 61 коп. за листопад 2017 року; від 31.12.2017 на оплату послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 2972 грн. 72 коп. за грудень 2017 року; від 31.12.2017 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 43 грн. 61 коп. за грудень 2017 року; від 31.01.2018 на оплату послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 3005 грн. 19 коп. за січень 2018 року; від 31.01.2018 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 46 грн. 77 коп. за січень 2018 року; від 28.02.2018 на оплату послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 3246 грн. 65 коп. за лютий 2018 року; від 28.02.2018 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 47 грн. 24 коп. за лютий 2018 року; від 31.03.2018 на оплату послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 3463 грн. 49 коп. за березень 2018 року; від 31.03.2018 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 47 грн. 24 коп. за березень 2018 року; від 30.04.2018 на оплату послуг з постачання теплової енергії загальною вартістю 515 грн. 26 коп. за квітень 2018 року; від 30.04.2018 на оплату послуг з постачання гарячої води загальною вартістю 15 грн. 74 коп. за квітень 2018 року за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 4.
Акти прийому-передачі теплової енергії за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року підписані сторонами, підписи скріплені печатками. Надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року оплачені відповідачем, про що свідчать платіжні доручення № 4183 від 22.12.2017 на суму 2290 грн. 15 коп., № 4300 від 22.01.2018 на суму 2972 грн. 72 коп., № 4400 від 15.02.2018 на суму 3005 грн. 19 коп., № 4503 від 14.03.2018 на суму 3246 грн. 65 коп., № 4595 від 10.04.2018 на суму 3463 грн. 49 коп., № 4680 від 10.05.2018 на суму 515 грн. 26 коп.
Несплаченими є рахунки від 31.10.2017 на оплату послуг з постачання теплової енергії, від 30.09.2017, від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018 на оплату послуг з постачання гарячої води. Вказані рахунки разом з актами прийому-передачі послуг надіслані на адресу відповідача, про що свідчать копії фіскальних чеків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову частково з огляду на наступне.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки в матеріалах справи достатньо належних та обґрунтованих доказів які свідчать про існування заборгованості за надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за договором №1352-Т від 01.09.2017.
Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як було зазначено вище та встановлено судом першої інстанції, несплаченими є рахунки від 31.10.2017 на оплату послуг з постачання теплової енергії, від 30.09.2017, від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018 на оплату послуг з постачання гарячої води, оскільки відповідачем не надано належних доказів оплати послуг за вказаний період. Вказані рахунки разом з актами прийому-передачі послуг надіслані на адресу відповідача, про що свідчать копії фіскальних чеків, наявних в матеріалах справи.
При цьому суд враховує, що за умовами п. 3.4. договору, саме на відповідача покладено обов'язок отримати від позивача акт прийому-передачі теплової енергії та рахунок за спожиту теплову енергію, а несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги.
Акти прийому-передачі теплової енергії від 31.10.2017 (послуги з теплопостачання), від 30.09.2017, від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018 (постачання гарячої води) не підписані з боку відповідача.
Разом з цим, з урахуванням пунктів 9, 10 Умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, послуги вважаються наданими у обсязі, вказаному у актах, оскільки відповідачем не подано доказів вмотивованої відмови від підписання останніх.
Суд враховує, що за умовами п. 10.1. договору, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 04.02.2016.
Згідно з актом від 30.11.2017, вхідний кран гарячого водопостачання на об'єкті надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1 на вузлі обліку був опломбований.
Згідно з рахунком від 31.05.2018, позивачем відкоригована вартість послуг з постачання гарячої води та зменшена на 123 грн. 26 коп. Зокрема позивачем виключено вартість послуг з постачання гарячої води за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1 за період з грудня 2017 року по березень 2018 року.
Доказів того, що до 30.11.2017 відповідач не отримував послуг з постачання гарячої води за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1, останнім не подано.
Що стосується об'єкту надання послуг по вул. Інтернаціоналістів, 4 у м. Суми, відповідач не подав належних доказів на підтвердження факту опломбування вхідного крану гарячого водопостачання у спірний період.
Факт опломбування вхідного крану гарячого водопостачання за об'єктом надання послуг по вул. Інтернаціоналістів, 4 у м. Суми підтверджується актом обстеження системи централізованого теплопостачання об'єкту від 07.05.2018, що підписаний представниками постачальника та споживача.
Лист відповідача від 18.09.2017 за № 279, адресований позивачу, в якому ТОВ «Міськсумиліфт» просить провести відключення гарячого водопостачання, за відсутності відповідного акту опломбування вхідних кранів гарячого водопостачання, не є належним доказом на підтвердження факту неотримання відповідних послуг.
Враховуючи викладені обставини, оскільки відповідачем не подано доказів вмотивованої відмови від підписання спірних актів прийому-передачі теплової енергії, доказів сплати боргу у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти вимог позивача, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17 215 грн. 03 коп. заборгованості, в тому числі 16 495 грн. 22 коп. за послуги з теплопостачання (рахунок від 31.10.2017), 719 грн. 81 коп. за послуги з постачання гарячої води (рахунки від 30.09.2017, від 31.10.2017, від 30.11.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018).
Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3 % річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 5.1.5 договору, в разі несвоєчасної сплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги виконавця, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з правомірністю застосування господарським судом норм матеріального права в частині нарахування на суму боргу та стягнення з відповідача 3% річних та пені. При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки розрахунку суми позовних вимог, зокрема в частині встановлення періоду нарахування з врахуванням розміру основного боргу.
Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 2702 грн. 19 коп., в тому числі в сумі 2595 грн. 76 коп. за період з 11.11.2017 по 11.05.2018, виходячи з суми заборгованості в розмірі 16 810 грн. 71 коп. (рахунок від 31.10.2017), 6 грн. 48 коп. за період з 11.10.2017 по 11.04.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за вересень 2017 року), 85 грн. 74 коп. за період з 11.11.2017 по 11.05.2018, виходячи з суми заборгованості 555 грн. 25 коп. (послуги з постачання гарячої води згідно з рахунком від 31.10.2017), 7 грн. 03 коп. за період з 11.12.2017 по 11.06.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за листопад 2017 року), 7 грн. 18 коп. за період з 11.01.2017 по 11.07.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за грудень 2017 року).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані 3 % річних в загальній сумі 347 грн. 97 коп., в тому числі в сумі 334 грн. 41 коп. за період з 11.11.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості в розмірі 16 810 грн. 71 коп. з урахуванням часткової оплати (рахунок від 31.10.2017), 0 грн. 99 коп. за період з 11.10.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за вересень 2017 року), 11 грн. 14 коп. за період з 11.11.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 555 грн. 25 коп. (послуги з постачання гарячої води згідно з рахунком від 31.10.2017), 0 грн. 77 коп. за період з 11.12.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за листопад 2017 року), 0 грн. 66 коп. за період з 11.01.2018 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за грудень 2017 року).
Також відповідачу нараховані інфляційні збитки в загальній сумі 1112 грн. 21 коп., в тому числі в сумі 1069 грн. 29 коп. за період з 11.11.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості в розмірі 16 810 грн. 71 коп. з урахуванням часткової оплати (рахунок від 31.10.2017), 3 грн. 33 коп. за період з 11.10.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за вересень 2017 року), 35 грн. 32 коп. за період з 11.11.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 555 грн. 25 коп. (послуги з постачання гарячої води згідно з рахунком від 31.10.2017), 2 грн. 36 коп. за період з 11.12.2017 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за листопад 2017 року), 1 грн. 91 коп. за період з 11.01.2018 по 13.07.2018, виходячи з суми заборгованості 43 грн. 61 коп. (послуги з постачання гарячої води за грудень 2017 року).
Перевіривши правильність розрахунку, апеляційний судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що вартість послуг з постачання гарячої води за грудень 2017 року була відкоригована позивачем та становить 14 грн. 53 коп. з ПДВ, а не 43 грн. 61 коп., як було вказано у рахунку від 31.12.2017.
При цьому, таке коригування було проведено у зв'язку з опломбуванням крану гарячого водопостачання споживачу 30.11.2017 за об'єктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1. Таким чином відсутні правові підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків виходячи з вартості послуги з постачання гарячої води за грудень 2017 року за обєктом надання послуг м. Суми, вул. Харківська, 22/1 в сумі 29 грн. 08 коп. з ПДВ.
Сума пені за період з 11.01.2018 по 11.07.2018 (181 день), виходячи з суми заборгованості 14 грн. 53 коп. (послуги з постачання гарячої води за грудень 2017 року за обєктом надання послуг по вул. Інтернаціоналістів, 4) становить 2 грн. 39 коп.; сума 3% річних за період з 11.01.2018 по 13.07.2018 (183 дні) 0 грн. 22 коп., інфляційних збитків 0 грн. 63 коп.
Враховуючи викладені обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції, та факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами договору, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2697 грн. 40 коп. пені, 1110 грн. 93 коп. інфляційних збитків, 347 грн. 53 коп. 3% річних.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що не підлягають стягненню пеня в сумі 4 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 0 грн. 44 коп., інфляційні збитки в сумі 1 грн. 28 коп.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2018 р. у справі № 920/777/18 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 07.11.2018 р. у справі № 920/777/18 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 920/777/18 повернути до місцевого господарського суду .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню крім винятків, встановлених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.04.2019
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Дідиченко
Є.Ю. Пономаренко