79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"26" березня 2019 р. Справа №907/610/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дубник О.П.
суддів Зварич О.В.
Скрипчук О.С.
за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.
розглянув матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 б/н від 20.02.2019 (вх. № 01-05/826/19 від 01.03.2019)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 (суддя Ушак І.Г., повний текст складено 25.01.2019)
у справі № 907/610/18
за позовом: ОСОБА_2, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства (далі - ПП) "Ужгородські Аграрні Інвестиції", с. Дубрівка Ужгородського р-н, Закарпатська обл.,
про визнання недійсним рішення загальних зборів від 27.07.2018.
за участю представників:
від позивача: не з'явився (належно повідомлено);
від відповідача: ОСОБА_7 - адвокат (ордер серія ЗР №48488 від 25.03.2019 року).
1.Розгляд справи.
Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.
Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення від 07.03.2019 року (вх. №01-16/6832/19 від 14.03.2019).
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3. Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до ПП "Ужгородські Аграрні Інвестиції" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників підприємства, оформленого протоколом від 27.07.2018.
Позивач свої вимоги обґрунтовує (у позовній заяві та письмових поясненнях, а.с. 31-34, 146-149) тим, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог закону та статуту підприємства щодо порядку скликання та проведення зборів, внаслідок чого позбавлено позивача як учасника підприємства можливості брати участь у зборах, вносити питання до порядку денного. Стверджує, що не був повідомлений про скликання загальних зборів із зазначенням дати, часу, місця проведення, порядку денного загальних зборів. Посилається на те, що за таких обставин відповідно до ч. 10 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", для прийняття рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законодавством та Статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень необхідно 100 % голосів учасників підприємства, що не було враховано під час прийняття спірного рішення, кількість голосів для прийняття якого становила 71,81 %. Вважає, відповідно до ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, повинно прийматися більшістю не менш як у 3/4 голосів. Посилається також на те, що збори учасників, на яких прийнято спірне рішення проводилися не за місцезнаходженням підприємства.
4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
4.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 (суддя Ушак І.Г., повний текст складено 25.01.2019) у справі № 907/610/18, в задоволенні позову ОСОБА_2 до відповідача ПП "Ужгородські Аграрні Інвестиції" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 27.07.2018 відмовлено.
4.2 Судове рішення мотивоване ст. 98 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 113, ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ч.ч. 1, 2 ст. 29, ст.ст. 32, 34, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018р. № 2275-VIII (далі - Закон №2275-VIII) і зроблено висновок, що у процесі судового розгляду справи спростовано твердження позивача про неповідомлення його відповідачем про проведення зборів учасників підприємства, на яких прийнято спірне рішення, а встановлені обставини несвоєчасного повідомлення відповідачем позивача не є такими, що унеможливили участь останнього у зборах, тому не можуть слугувати підставою визнання недійсним спірного рішення. Спірне рішення стосується майна підприємства у розмірі близько 6 %, а не більше 50 %, як стверджує позивач, а судом не встановлено обставин, які у силу прямих вказівок закону, є безумовними підставами для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів.
5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
5.1. ОСОБА_2 не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. У поданій апеляційній скарзі, зокрема апелянт стверджує, що оскаржуваним рішенням загальних зборів схвалено правочин щодо відчуження майна, що є внеском до статутного капіталу ПП "Ужгородські Аграрні Інвестиції", який має бути зменшений. Зазначає, що станом на 27.07.2018 року частки учасників товариства були розподілені так, що 56,81 % частки у статутному капіталі належало ОСОБА_4, 28,19% - належало ОСОБА_2 та 15 % - належало ОСОБА_5. Стверджує, що за таких обставин оскаржуване рішення загальних зборів щодо схвалення договору купівлі-продажу №23/01-2014 від 23.01.2014 року, яким відчужено частку у статутному капіталі підприємства, приймається 75 % голосів учасників підприємства, а не 71,81 %, що є грубим порушенням вимог закону. Зазначає, що Порядком пересилання поштових відправлень, затвердженим наказом УДППЗ «Укрпошта» №211 від 12.05.2006 року, не передбачено інформування отримувача про те від кого надійшов лист, а невчасне отримання позивачем листа не дає суду підстав стверджувати, що позивач міг знати про лист від відповідача з 02.07.2018 року. На думку скаржника, судом першої інстанції не враховано, що загальні збори проводились не за місцезнаходженням відповідача, а позивач проживає в с. Шолудьки Немирівського району Вінницької області, а загальні збори проводились у. м. Мукачево Закарпатської області, та не встановлено проміжку часу, який позивачу необхідний, щоб дістатись до місця проведення зборів. З посиланням на постанову Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №904/6983/17 зазначає, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. Стверджує, що недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників підприємства, є порушенням вимог закону та статуту підприємства, порушує права позивача, як учасника підприємства на участь в управлінні справами підприємства з посиланням на постанови Верховного Суду від 25.04..2018 року у справі №904/6965/17, від 06.03.2018 року у справі №907/167/17, від 27.03.2018 року у справі №904/6983/17. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
5.2. Відповідачем на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою. Зазначає, що 26.06.2018 року (за 31 день до скликання спірних загальних зборів) позивачу цінним листом з описом було надіслано повідомлення про скликання загальних зборів учасників на адресу місця реєстрації згідно Статут та витягу з ЄДР та адресу уповноваженого представника згідно довіреності, а тому вимоги закону щодо належного повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників відповідачем дотримано. Зазначає, що неотримання позивачем зазначеного поштового відправлення не свідчить про порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів та не залежить від волі відправника, а подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 17.04.2018 року у справі №920/888/17, від 20.03.2018 року у справі №910/12262/17, від 27.03.2018 року у справі №904/6983/17, від 25.04.2018 року у справі №904/6965/17. Стверджує, що корпоративні права позивача не порушені, а під час винесення оскаржуваного рішення був наявний кворум - 62,81 %, вирішувалися питання тільки з порядку денного, а питання щодо зміни статутного капіталу не розглядалось. Зазначає, що для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника, а якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову, оскільки не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень з посиланням на постанови Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №927/699/17, від 20.03.2018 року у справі №916/375/17, від 01.03.2018 у справі №916/4139/15, від 28.03.2018 року у справі №910/22291/16, від 31.01.2018 року у справі №927/265/17. Стверджує, що судом можуть бути визнані недійсними лише ті рішення загальних зборів, які порушують права учасника з посиланням на постанови Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №904/9431/15, від 12.04.2018 року у справі №914/1968/16, від 17.04.2018 року у справі №920/888/17.
6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
19.06.2008 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПП "Ужгородські Аграрні Інвестиції", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1002150318 від 09.02.2017 року (а.с. 40-43).
Також згідно даного витягу учасниками товариства є ОСОБА_4 (розмір внеску до статного фонду 2583237,66 грн), ОСОБА_2 (розмір внеску до статного фонду 1282115,85 грн), ОСОБА_6 (розмір внеску до статного фонду 682121,21 грн)
Статутний фонд підприємства згідно п. 8.2 його статуту складав 3447474,72 грн. (з урахуванням змін від 29.08.14 складає 4547474,72 грн.).
Розмір внеску ОСОБА_2 складав 1282115,85 грн., тобто 37,19 % статутного капіталу підприємства; іншого учасника - ОСОБА_4 - 2165358,87 грн., тобто 62,81 % (в т.ч. 202662,52 грн., що складає 5,8786 % статутного капіталу підприємства, внесених в майновому виразі транспортними засобами та сільськогосподарським обладнанням (10 позицій) згідно акту прийому-передачі та грошової оцінки майна від 27.03.2013 (п. 8.2 Статуту у редакції, зареєстрованій 14.05.2013, а.с. 44-48).
27.07.2018 відбулися загальні збори учасників підприємства, на порядок денний яких було поставлено питання про схвалення правочинів підприємства щодо продажу майна підприємства, стану їх виконання та оцінка дій директора.
За результатами розгляду питання порядку денного загальні збори прийняли рішення, оформлене протоколом від 27.07.18 (голова зборів ОСОБА_7, секретар ОСОБА_4.), яким схвалено істотні умови договору № 23/01-2014 купівлі-продажу від 23.01.14 (далі - договір купівлі-продажу від 23.01.2014); погоджено та визнано правомірними повноваження та дії директора підприємства щодо підписання правочину на цих умовах; схвалено стан їх виконання, їх відповідність інтересам підприємства; заявлено про відсутність у підприємства будь-яких претензій до директора В.Мельника щодо укладання та виконання зазначеного правочину (а.с. 55-57).
Предметом відчуження за договором купівлі-продажу від 23.01.14 була сільськогосподарська техніка та автомобілі (20 позицій) за ціною 207800,00 грн., в тому числі, 7 позицій майна, що було внеском ОСОБА_4, вартість якого оцінена в сумі 113460,64 грн.
Згідно рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2017 року у справі № 907/167/17, яке набрало законної сили, рішення позачергових загальних зборів учасників підприємства від 23.01.14 № 2, на підставі яких було укладено зазначений договір купівлі-продажу, за позовом ОСОБА_2 визнано недійсним у судовому порядку, оскільки він як учасник підприємства не був належним чином повідомлений про порядок денний та дату проведення зборів.
7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.
Приватним підприємством згідно з ст. 113 ГК України визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.
Так, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 06.03.2018 року у справі № 907/167/17 зазначено, що порядок створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством не врегульований ні ЦК України, ні ГК України. Зокрема, наведеними нормативно-правовими актами не передбачений порядок скликання та проведення загальних зборів учасників приватного підприємства. Відтак - відповідно до положень ст. 8 ЦК України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Оскільки підприємство відповідача засноване на приватній власності кількох осіб (засновників), а його статутний капітал поділений між учасниками на частки, правильним є застосування до спірних у справі правовідносин положень ЦК України та ГК України, які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю.
17.06.2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018р. № 2275-VIII (далі - Закон №2275-VIII), який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Згідно з п.2 Глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2275-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
Оспорюване рішення прийнято загальними зборами 27.07.2018 року, тобто після набрання чинності Законом №2275-VIII, оскаржується в судовому порядку з підстав порушення процедури їх скликання.
Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону №2275-VIII загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Відповідно до п.10.2 Статуту підприємства вищим органом управління підприємства є загальні збори учасників.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Відповідно до ч.ч. 1-7, 11 ст. 32 Закону №2275-VIII загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Слід зазначити, що у статуті підприємства відсутні положення, які б регулювали питання скликання загальних зборів учасників підприємства та порядок прийняття рішень такими зборами, а тому суд застосовує положення Закону №2275-VIII.
Відповідно до ст. 34 Закону №2275-VIII рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Повідомлення про скликання 27.07.2018 загальних зборів учасників підприємства було надіслано на адресу позивача та його представника цінними листами з описом вкладення від 26.06.2018, в якому міститься інформація про дату, час, місце проведення загальних зборів учасників та їх порядок денний (а.с. 74-77). Позивач отримав особисто зазначене відправлення 27.07.2018 у точці видачі (а.с. 74), однак у цій точці видачі відправлення знаходилося з 02.07.2018 і за невчасне одержання доставленої кореспонденції відповідальний сам позивач, який не забезпечив такого. Таким чином, позивач міг бути обізнаний про проведення загальних зборів учасників 02.07.2018, тобто за 25 днів до запланованої дати проведення таких зборів.
Не отримання позивачем зазначеного поштового відправлення не свідчить про порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів. Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №920/888/17.
Належним способом повідомлення про скликання загальних зборів суд вважає вручення поштового відправлення поштовому відділенню, оскільки ні Статут, ні Закон №2275-VIII не містить обов'язкової вимоги про отримання учасником повідомлення про скликання зборів. (Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі №3-928гс15).
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, відповідачем не дотримано встановленого ст. 32 Закону №2275-VIII обов'язку повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів не менше, ніж за 30 днів до запланованої дати проведення таких зборів, оскільки хоча повідомлення відправлено позивачеві за 31 день до дати проведення зборів, однак без урахування встановлених нормативів пересилання поштових відправлень, що в даному випадку становлять 6 днів.
Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" обумовлено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Статтею 167 ГК України встановлена правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.
Оскільки відповідач вжив заходів щодо повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів учасників підприємства і хоча повідомлення було надіслано з порушенням встановлених законом строків, таке порушення є незначним і, з урахуванням нормативних строків пересилання поштової кореспонденції та встановленого факту надходження її до точки видачі позивачеві, останній мав можливість отримати таке повідомлення щонайраніше за 25 днів до спірних зборів, а тому суд обґрунтовано дійшов висновку, що обставини несвоєчасного повідомлення відповідачем позивача не є такими, що унеможливили участь останнього у зборах, тому не можуть слугувати підставою визнання недійсним спірного рішення.
Спірним рішенням загальних зборів схвалено істотні умови договору купівлі-продажу від 23.01.2014 майна підприємства на суму 207800,00 грн., в той час як статутний капітал підприємства становив 3447474,72 грн., тобто спірне рішення стосується майна підприємства у розмірі близько 6 %, а не більше 50 %, як стверджує позивач а тому не мало бути прийнятим більшістю не менш як у 3/4 голосів за приписами ч. 2 ст. 98 ЦК України. Таким чином доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення загальних зборів щодо схвалення договору купівлі-продажу №23/01-2014 від 23.01.2014 року, яким відчужено частку у статутному капіталі підприємства, приймається 75 % голосів учасників підприємства, а не 71,81 % є необгрунтованими.
У поданій апеляційній скарзі апелянт стверджує, що Порядком пересилання поштових відправлень, затвердженим наказом УДППЗ «Укрпошта» №211 від 12.05.2006 року, не передбачено інформування отримувача про те від кого надійшов лист, а невчасне отримання позивачем листа не дає суду підстав стверджувати, що позивач міг знати про лист від відповідача з 02.07.2018 року.
Такі твердження апелянта є необгрунтованими, оскільки згідно п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 5 березня 2009 р. № 270 (зі змінами від 26.07.2016 року) рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до відповідача ПП "Ужгородські Аграрні Інвестиції" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 27.07.2018 року.
Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
8. Судові витрати.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 року у цій справі без змін.
2. Судові витрати покласти на ОСОБА_2.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.04.2019р.
Головуючий суддя Дубник О.П.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Скрипчук О.С.