79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" грудня 2018 р. Справа №914/590/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Орищин Г.В.
ОСОБА_1
при секретарі Н.Лялька
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'', м.Долина, Івано-Франківська область
на рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 (суддя Цікало А.І., м.Львів, повний текст рішення складено 30.05.2018)
у справі № 914/590/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'', м.Долина, Івано-Франківська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трансхолод Львів'', м.Львів,
про: стягнення 15383,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 у справі №914/590/18 (суддя Цікало А.І.) в позові Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'' до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трансхолод Львів'' про стягнення 15383,00 грн. -відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що 13.12.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід''звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трансхолод Львів'' з метою отримання послуг по ремонту холодильно-опалювального агрегата SMX 50 № ХОУ: 0665D61405, № техпаспорту: 050683, № тр. засобу: АТ 02-08 ХР.
У зв'язку із поломкою холодильно-опалювального агрегату, виявленою під час перебування на території ОСОБА_2, позивач з метою ремонту холодильної установки, звернувся на станцію технічного обслуговування First Data polcard (ОСОБА_2).
Після повернення холодильно-опалювального агрегату на територію України позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати кошти , сплачені за надання послуг польською станцією технічного обслуговування у розмірі 15383,00 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідальність виконавця настає лише у тому випадку, коли замовником дотримано всіх встановлених правил використання, зберігання чи транспортування товару, а також відсутності втручання третіх осіб, яке може призвести до виходу з ладу товару (обладнання).
Оскільки, позивачем не доведено факту дотримання позивачем правил експлуатації холодильно-опалювального агрегату після його ремонту та передачі позивачу, не доведено, що польською станцією технічного обслуговування First Data polcard при здійснені ремонту холодильної установки використано тотожні матеріали та виконано тотожні роботи, що і відповідачем згідно калькуляції № РН-0000925 від 13.12.17 р., суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позові щодо стягнення 15383 грн. 00 коп. коштів, витрачених на послуги сервісу по усуненню недоліків, виявлених в період дії гарантії на ремонтні роботи.
Не погоджуючись з даним рішення, позивач подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 у справі № 914/590/18 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Підставами для скасування оскаржуваного рішення скаржник вважає наступні:
суд першої інстанції не врахував, що статтею 839 ЦКУ України встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за належну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Апелянт наголошує, що у звязку із тим, що відповідач не мав змоги виїхати на місце поломки, для виконання гарантійних зобовязань перед позивачем, апелянт звернувся по допомогу на станцію обслуговувавння First Data polcard (ОСОБА_2). Однак, апелянт зазначає, що звернувся по допомогу виключно за згодою відповідача, яка була надана в телефонному режимі.
Відповідно, апелянт вважає, що ним дотримано всі встановлені виконавцем експлуатаційні правила користування, а також відсутні втручання третіх осіб, які можуть призвести до виходу з ладу товару.
Також, апелянт наголошує, що згідно п.29 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної зміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11 квітня 2002 р.№506 великогабаритні товари і товари вагою понад 5 кілограмів доставляються на ремонт та повертаються споживачеві силами і засобами продавця, виробника, виконавця (підприємства, що виконує їх функції).
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018 справу №914/590/18 призначено судді-доповідачу ОСОБА_3 та суддям Якімець Г.Г. та Матущаку О.І..
Ухвалою суду від 19.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'', зобов'язано господарський суд Львівської області невідкладно надіслати на адресу Львівського апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/590/18 та надано строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою суду від 12.07.2018 призначено справу №914/590/17 до розгляду у судовому засіданні на 31.07.2018.
В судовому засіданні 31.07.18 оголошено перерву до 18.08.18.
Розпорядженням керівника апарату суду від 17.09.2018 № 637 у зв'язку із перебуванням у відпустці члена-колегії судді Матущака О.І. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 914/590/18.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 справу №914/590/18 призначено судді-доповідачу ОСОБА_3 суддям Якімець Г.Г. та Бойко С.М..
Ухвалою суду від 18.09.2018 розгляд справи відкладався на 23.10.2018 з мотивів, наведених у ній.
Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.
Згідно з ч.6 ст.147 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Указом Президента України від 28.09.2018 №295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посадах суддів Західного апеляційного господарського суду.
03.10.2018 в газеті “Голос України” №185 (6940) було опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.
Автоматизованим розподілом (протокол автоматизованого розподілу від 18.10.2018) справу №914/590/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б..
Ухвалою суду від 23.10.2018 прийнято справу № 914/590/18 до провадження Західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Н.А. та Желіка М.Б, призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'' в судовому засіданні 04.12.2018.
В судове засідання 04.12.18 представники сторін не з'явились, причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживаня чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи з вищевикладених положень Господарського процесуального кодексу України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, колегія суддів вважає сторін належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, що надає суду право розглянути справу без їх участі.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне:
за встановленими судом першої інстанції та неоспореними обставинами вбачається, що 13.12.17 Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'' звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трансхолод Львів'' з метою отримання послуг по ремонту холодильно-опалювального агрегата SMX 50 № ХОУ: 0665D61405, № техпаспорту: 050683, № тр. засобу: АТ 02-08 ХР.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту виконаних робіт № PH-0000925 від 13.12.17 Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Трансхолод Львів'' виконано роботи по ремонту вищенаведеного холодильно-опалювального агрегата, Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'' прийнято такі роботи без заперечень.
У пункті 3 акту виконаних робіт № РН-0000925 від 13.12.2017 р. зазначено: «Гарантія дійсна до: 29.01.18 р. Гарантійний ремонт проводиться тільки на виробничих площах сервісних станцій підприємств, що належать ТзОВ «Трансхолод Львів». На АКБ гарантія не розповсюджується.».
Відповідно до рахунку фактури № CA-0002412 від 13.12.17, вартість послуг склала 94009,28 грн.
Платіжним дорученням від 14.12.17 № 2209 підтверджується повна оплата Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'' вартості робіт та матеріалів.
Наказом по Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід» від 11.12.2017 р. № 234 направлено у службове відрядження водія а/м Рено, державний номер НОМЕР_1, причіп АТ0208ХР, по маршруту Долина-Ямниця-Польща.
Згідно з товарно-транспортною накладною № 182063, вантаж одержано замовником 18.12.2017 р.
19.12.2017 р., водій Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід» ОСОБА_4, готуючись до наступного планового завантаження, виявив несправність причепу № НОМЕР_2, а саме: негерметичність прокладки компресора, витік фреону.
Як зазначає позивач водій мав прибути на завантаження 20.12.2017 р., згідно з договору-заявки від 16.12.2017 р., ним в телефонному режимі було повідомлено про поломку ТзОВ «Трансхолод Львів». Задля уникнення додаткових витрат на повернення транспортного засобу на сервісну станцію ТзОВ «Трансхолод Львів», представник ТзОВ «Трансхолод Львів» в телефонному режимі дав згоду на те, щоб відремонтувати холодильно-опалювальний агрегат на місцевій станції технічного обслуговування і гарантував в повному обсязі відшкодувати кошти, витрачені на послуги сервісу по усуненню виявлених недоліків.
Як підтверджують матеріали справи, з метою ремонту холодильної установки, ТзОВ «Транс-Захід» звернулось на станцію технічного обслуговування First Data polcard (ОСОБА_2).
За надання послуг по ремонту холодильної установки був виставлений рахунок-фактура № 3488/2017 від 19.12.2017 р. на суму 1849,32 злотих (467,87 євро), що станом на 19.12.2017 р. по курсу НБУ в еквіваленті до гривні становить 15383 гривні. Позивачем даний рахунок було оплачено, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 380 від 19.12.2017 р..
З метою відшкодування коштів, сплачених ТзОВ «Транс-Захід» за надання послуг польською станцією технічного обслуговування First Data polcard останній звернувся до ТзОВ «Трансхолод Львів» про відшкодування у розмірі 15383 грн..
Однак, ТзОВ «Трансхолод Львів» відмовилось відшкодувати кошти та в усному порядку представник ТзОВ «Трансхолод Львів» повідомив, що згідний повернути лише 5000 грн.
В матеріалах справи наявна претензія № 01/18 за вих. № 19 від 19.01.2018 надіслана позивачем на адресу ТзОВ «Трансхолод Львів» із вимогою відшкодувати кошти у розмірі 15383 грн., сплачені за надання послуг польською станцією технічного обслуговування First Data polcard по ремонту холодильної установки.
23.02.2018 ТзОВ «Транс-Захід» отримало відповідь на вказану претензію, в якій зазначено, що ТзОВ «Трансхолод Львів» не визнає вимоги претензії, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'' до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало поломка холодильно-опалювального агрегату яка сталась в період дії гарантії на роботи і матеріали, відповідно до акту виконаних робіт № РН-0000925 від 13.12.2017 р. підписаного двома сторонами даного спору.
При прийнятті постанови колегія суддів керувалася наступним.
Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Встановивши факт існування між сторонами правовідносин, суд першої інстанції підставно зазначив, що відповідач виконав підрядні роботи на замовлення позивача, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт №РН-0000925 від 13.12.17.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 839 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановленодоговором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіхосіб.
Відповідно до ст.857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти- вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Оскільки між сторонами даного спору договір не укладався, відповідно якість виконаних робіт повинна відповідати вимогам, що звичайно ставляться.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач здійснив ремонт холодильно-опалювального агрегата SMX 50 № ХОУ: 0665D61405, № техпаспорту: 050683, № тр. засобу: АТ 02-08 ХР. Перелік таких робіт та матеріалів відображається у наявній в матеріалах справи калькуляції № РН-0000925 від 13.12.17.
Відповідачем було надано гарантію не на весь холодильно-опалювальний агрегат, але лише на роботи, які були здійсненні та матеріали, які були використані при виконанні ремонту.
Отже, відповідач взяв на себе обовязок нести відповідальність за неналежну якість наданих ним послуг та використаних ним матеріалів, перелік яких встановлений у калькуляції РН-0000925 від 13.12.17.
Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, із наявного в матеріалах справи рахунку-фактури польської станції технічного обслуговування First Data polcard (ОСОБА_2) не вбачається, які саме роботи проводились при ремонті холодильно-опалювального агрегату і які саме матеріали використовувались. В зазначеному рахунку- фактурі не зазначено моделі та інших реєстраційних номерів, за якими можна було б ідентифікувати холодильну установку.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо причин виходу з ладу холодильно-опалювального агрегату. Ні суду першої інстанції ні апеляційної інстанції апелянтом не доведено факту дотримання позивачем правил експлуатації холодильно-опалювального агрегату після його ремонту та передачі позивачу.
Пунктом 3 акту виконаних робіт №РН-0000925 від 13.12.17 сторони зазначили, що гарантійний ремонт проводиться тільки на виробничих площах сервісних станцій підприємств, що належать ТзОВ ,,Трансхолод Львів''.
Отже, позивач був проінформований про порядок проведення гарантійного ремонту, про що світчить підпис та печатка позивача на акті виконаних робіт №РН-0000925 від 13.12.17.
Посилання апелянта на те, що ним дотримано встановлених виконавцем експуатаційних правил користування шляхом повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трансхолод Львів'' в телефонному режимі про вищенаведену поломку, що сталась на території ОСОБА_2, не заслуговує на увагу, оскільки позивач не звертався офіційно до відповідача до настання поломки вищенаведеної холодильної установки.
Окрім того, апелянт зазначає, що згідно п.29 ,,Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної зміни технічно складних побутових товарів'', затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11 квітня 2002 р.№506 великогабаритні товари і товари вагою понад 5 кілограмів доставляються на ремонт та повертаються споживачеві силами і засобами продавця, виробника, виконавця (підприємства, що виконує їх функції).
Однак таке посилання апелянта є не коректним, оскільки згідно п.1 вищенаведеного Порядку, останній визначає відносини між споживачами, які купують технічно-побутові товари для власних побутових потреб (далі-споживачі), та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів (далі-виконавець).
Пунктом 42 Порядку, визначено, що спори, які вникають між споживачем та відповідачем у процесі виконання гарантійних зобовязань (зокрема щодо якості виконаних робіт з гарантійного ремонту тощо), розвязуються у порядку , встановленому Законом України ,,Про захист прав споживачів''.
Згідно вказаного закону споживачами є фізичні особи. Оскільки позивачем у даній справі є юридична особа- Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'', посилання апелянта на ,,Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної зміни технічно складних побутових товарів'' як на обгрунтування своїх вимог є безпідставним.
Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про відмову у позові про стягнення коштів , витрачених на послуги сервісу по усуненню недоліків, виявлених в період дії гарантії на ремонтні роботи.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що обєктивно не залежали від нього.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2018 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2018 у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України,-
Західний апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2018 у справі № 914/590/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс-Захід'', м.Долина, Івано-Франківська область- без задоволення.
2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.
Повний текст постанови складено і підписано 12 грудня 2018 року
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.
суддя Желік М.Б.