02 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/778/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Святецького В. В., Шинкар Т. І.,
з участю секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.,
представника позивача - Іванціва Р.Б.,
представника відповідача - Загороднього В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних та управляючих систем" до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними дій, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Сакалош В. М.,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
01 листопада 2018 року Державне підприємство "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" (далі - ДП «НДІ «Система») звернулося в суд з адміністративним позовом до Міністерства інфраструктури України, в якому просило визнати протиправними дії відповідача з приводу проведення оцінювання його діяльності, як органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання.
Також, 01 листопада 2018 року ДП «НДІ «Система» подало заяву про забезпечення позову, в якому з урахуванням уточнення вказаної заяви, просило вжити заходи забезпечення позову у спосіб заборони Міністерству інфраструктури України проводити оцінювання діяльності ДП «НДІ «Система».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року задоволено заяву ДП НДІ «Система» про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову у спосіб заборони оцінювання, яке проводиться Міністерством інфраструктури України щодо ДП «НДІ «Система», до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Міністерство інфраструктури України подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить таку скасувати та постановити нову, якою у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не встановлено жодних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення адміністративного позову та передчасно вжито заходи забезпечення позову. Також зазначає, що заборона здійснювати оцінювання позивача є втручанням суду першої інстанції в дискреційні повноваження Міністерства інфраструктури України.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій заперечує щодо її змісту і вимог, посилається на законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить залишити її без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що листом від 24 жовтня 2018 року № 39/14788-18 позивача повідомлено про те, що Комісією Міністерства інфраструктури України з питань забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 року розпочато оцінювання діяльності призначеного органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів партій частин та обладнання ДП НДІ «Система» за номером UA.CTR.003.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що до моменту прийняття та набрання законної сили судовим рішенням по даній справі Комісією Міністерства інфраструктури України будуть вчинятися подальші дії щодо проведення оцінювання та оформлення його результатів, та не виключено, що в процесі такого оцінювання та за його результатами відповідачем може бути прийнято рішення про анулювання призначення органу із сертифікації, та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З наведених положень слідує, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Колегія суддів звертає увагу на те, що інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи призвести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Враховуючи, що за результатами проведення оцінювання діяльності ДП «НДІ «Система» відповідачем може бути прийнято рішення про анулювання призначення органу із сертифікації, що свідчить про реальність загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність передумов для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони оцінювання, яке проводиться Міністерством інфраструктури України щодо Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі. При цьому, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. При цьому, забезпечення позову шляхом заборони оцінювання, яке проводиться відповідачем, носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача, є співрозмірним заявленим позовним вимогам, необхідним і достатнім для забезпечення виконання судового рішення.
Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження Міністерства інфраструктури України, є безпідставними, оскільки суд виконував власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до наданих Конституцією та законами України повноважень.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року про забезпечення позову у справі № 1340/5116/18 за адміністративним позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних та управляючих систем" до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними дій - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Т. І. Шинкар
В. В. Святецький
Повне судове рішення складено 08.04.2019 р.