03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2768/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 01 лютого 2019 року, прийняте суддею Дулебком Н.І. у місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №467992 від 06.12.2018 року.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 01 лютого 2019 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що з постанови вбачається перевищення швидкості руху позивачем на 36 км/год., чим порушено ст.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TrueCam.
Разом з тим, зазначений п.12.4 ПДР стосується швидкості в населеному пункті, який в оскаржуваній постанові не вказано.
Із даних матеріалів справи встановити населений пункт неможливо, тому із заяви відповідача, ним швидкість перевищена за межами населеного пункту.
Отже, наявність суперечливих даних у постанові та в показниках технічного засобу, яким зафіксовано порушення ПДР є порушенням принципу законності і не можуть підтверджувати факт вчинення позивачем адмінправопорушення. Інших доказів немає.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що швидкість руху була зафіксована лазерним вимірювачем швидкості TrueCam 20/20, серійний номер ТС000750, який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року №UA-MI/1-2903-2012. Прилад пройшов повірку 25.09.2018 року, яка чинна до 30.10.2019 року. Законність використання подібного приладу підтверджено судовою практикою.
Наведено мотиви законності прийнятого оскарженого рішення по процедурі.
З приводу населеного пункту, то вимог зазначати в постанові такий не передбачено. В місці фіксації швидкості (10 км. 900 м автодороги Львів - Краковець М-10) було допущено механічну помилку, яка ні в якому разі не спростовує сам факт вчинення позивачем адмінправопорушення. Разом з тим, скан - копія даних TrueCam наданих суду містить дані, і якщо здійснити перевірку даних географічних координат через сайт http://www.google.com.ua/maps, такі координати будуть відповідати с. Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області (на 530 км. автодороги М - 06 Київ - Чоп). Тому позиція суду щодо неможливості встановити населений пункт є помилковою.
Покликання на заяву відповідача є безпідставним, оскільки така написана помилково, що й спростовано матеріалами справи.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №467992 від 06.12.2018 року, винесеною інспектором взводу 2 роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Дорош Р.О., позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 06.12.2018 року о 11 год. 15 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 530 км автодороги Київ-Чоп М-06, рухався зі швидкістю 86 км/год, при цьому, перевищив встановлене обмеження швидкості в межах населеного пункту на 36 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam, серійний номер ТС0000750.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно з п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В матеріалах справи (а.с.26) наявний фотознімок, здійснений приладом TruCam LTІ 20/20 серійний №ТС000750, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 86 км/год.
Апеляційний суд звертає увагу, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № ІІА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ІЛІ LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/12176, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 25 вересня 2018 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000750, є придатним до застосування.
Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва Laser Technology Inc. також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3G08, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Висновок суду першої інстанції про те, що із долученої відповідачем скан-копії даних TruCam встановити населений пункт за наведеними координатами на такій автодорозі неможливо, апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно з координатами на фотознімках приладу TruCam, зокрема, географічною широтою 49053?59.67?N та географічною довготою 2408?43.61?E, водій керував транспортним засобом в с. Гамаліївка Львівської області, тобто в межах населеного пункту (зазначене підтверджено даними із сайту http://www.google.com.ua/maps).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №467992 від 06.12.2018 року, винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає.
Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, оскільки згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 229, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Скасувати рішення Сихівського районного суду міста Львова від 01 лютого 2019 року у справі №464/210/19 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення складено 08.04.2019 року.