Справа № 826/4186/18
про залишення апеляційної скарги без руху
08 квітня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року становить 1 057 грн. 20 коп. (704,8*150%).
Разом з апеляційною скаргою, відповідач звертається з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, складністю процедури виділення відповідних коштів тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.
Таким чином, відсутність коштів, передбачених для сплати судового збору не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.
Суд звертає увагу, що до клопотання не додано доказів вчинення відповідачем дій, направлених на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку в розмірі 1 057 грн. 20 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО): 899998 , рахунок отримувача: 34312206081055 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У клопотанні Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2019 року - залишити без руху.
Встановити Міністерству оборони України 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова