Справа № 240/5923/18
Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
04 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Матохнюка Д.Б. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року повернуто позовну заяву позивачу.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог процесуального законодавства, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить суд скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду 25 лютого 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що ухвалу суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без руху виконала вимоги вказані в ухвалі.
У відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити .
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, а позивачу було надано строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду: належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із зазначенням номеру засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача та відповідачів, а також із зазначенням змісту позовними вимог щодо кожного із відповідачів у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України; обґрунтування того, чому заявлені в одному позові до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації позовні вимоги пов'язані між собою; довідки про розміри річного доходу ОСОБА_2 за попередній календарний рік, виданої органом Державної фіскальної служби.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року ОСОБА_2, з метою надання їй можливості усунути зазначені в ухвалі від 18 грудня 2018 року недоліки позовної заяви, в тому числі й надати до суду довідку про розмір її річного доходу, було продовжено вказаний в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року строк для усунення недоліків її позовної заяви до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - на 10 днів з дня вручення їй копії даної ухвали.
25 січня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_2, в якій остання зазначила, що з метою виконання вимог ухвали суду від 18.12.2018 в частині надання до суду довідки про розмір її доходу про попередній календарний рік, вона 24 грудня 2018 року звернулась до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції із зверненням щодо надання вищезазначеної довідки. Зазначене звернення було отримано Овруцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 28 грудня 2018 року, в підтвердження чого позивач додала до заяви інформацію щодо поштового відстеження з офіційного сайту Укрпошти. Однак, позивач вказала, що станом на 22.01.2019 року від Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції жодних відповіді не надходило. З огляду на зазначене, ОСОБА_2 повідомила суд, що виконати вимоги суду у визначений строк не представляється можливим з причин ненадання їй інформації органом у володінні якого вона знаходиться, а тому просила суд ухвалити рішення про витребування вищезазначеної довідки судом.
У зв'язку з тим, що позивачем до вищезазначеної заяви не було додано доказів, що підтверджували б неможливість отримання нею в органах Державної фіскальної служби довідки про розміри річного доходу за попередній календарний рік чи доказів того, що їй було відмовлено в наданні такої довідки, суд відмовив їй в задоволенні заяви про витребування доказів.
Разом з тим, ухвалою від 31 січня 2019 року суд продовжив ОСОБА_2 вказаний в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року строк для усунення недоліків її позовної заяви на 10 днів з дня вручення їй копії даної ухвали, з метою надання їй можливості усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, в тому числі й надати до суду довідку про розмір її річного доходу за попередній календарний рік.
19 лютого 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_2, в якій остання зазначила, що на своє звернення від 24.12.2018 року вона отримала відповідь Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирської області, якою їй було відмовлено у видачі довідки про розмір річного доходу. У зв'язку з цим, позивач 01.02.2019 року подала до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирської області заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, згідно форми № 10ДР. Однак позивач вказує, що станом на 15.02.2019 довідки їй надано не було. У зв'язку з цим, позивач повідомила суд, що виконати вимоги суду у визначений строк не представляється можливим та просила суд ухвалити рішення про витребування вищезазначеної довідки судом.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Повертаючи позовну заяву відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строку, суд першої інстанції виходив з того, що останнім не було виконано вимоги ухвали суду від 18.12.2018 року, яка була надіслана позивачу засобами поштового зв'язку, разом з тим, в поданій до суду 19 лютого 2019 року заяві ОСОБА_2 зазначає, що 01.02.2019 року вона подала до Овруцького управління ГУ ДФС у Житомирської області заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, згідно форми № 10ДР. однак, жодних доказів того, що позивач 01.02.2019 року зверталась до Овруцького управління ГУ ДФС у Житомирської області із заявою за формою № 10ДР про видачу їй довідки про розмір річного доходу за попередній календарний рік, остання до суду першої інстанції не надала, як і не надала доказів того, що їй було відмовлено у видачі довідки у відповідь на зазначену заяву.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним рішенням, оскільки ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач неодноразово намагалась виконати вказану ухвалу, що підтверджується заявами до Овруцького управління ГУ ДФС у Житомирської області щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків від 24 грудня 2018 року та 01.02.2019 року.
Крім того, суд першої інстанції при звільненні позивача від сплати судового збору не надав жодної оцінки та не прийняв до уваги довідки Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.11.2018 року №951/02 щодо розміру щомісячної пенсії ОСОБА_2 упродовж останніх шість місяців, яка складала 1572,30 грн. (а.с.50).
Також, в матеріалах справи містяться відомості ГУ ДФС у Житомирської області №30859/14/06-30-55-73-03 від 15.02.2019 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів про суми виплачених доходів ОСОБА_2, відповідно до яких доходи відсутні (а.с.48)
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положеннями ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
В рішенні у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що повернення позовної заяви унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Матохнюк Д.Б. Курко О. П.