ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 березня 2019 року 15:06 № 826/11139/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі представника позивача - Ткаленко А.В., представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовомДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
доОСОБА_3
про зобов'язання вчинити дії, -
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 березня 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПРОУ 40224921) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про зобов'язання ОСОБА_3 знести самочинно збудовану підпірну стіну невизначеного призначення на АДРЕСА_2.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017, виданого позивачем.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення обґрунтував тим, що відповідно до Генерального плану, що затверджений підписом уповноваженої особи КП «СУППР» - ОСОБА_4 підпірна стіна має бути розташована за межами земельної ділянки, що перебуває власності ОСОБА_3 Отже, відповідно до Технічних умов на проектування наданих ПАТ "СУППР" від 10.07.2012 №8/1-368 та затвердженого Проекту відповідач збудував підпірну стінку. Таким чином відповідач на виконання Технічних умов, укріпив схил протизсувною підтримуючою спорудою - підпірною стінкою для запобігання негативним наслідкам, аварійний ситуації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено по справі підготовче судове засідання.
В судовому засіданні 21 березня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
У судовому засіданні 21.03.2019 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом на підставі звернення Київської місцевої прокуратури № 9 від 31.07.2017 № 6753-16 (вх. 073/5576 від 31.07.2017) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2.
Під час проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка на АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) належить ОСОБА_3 на праві приватної власності (Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_3).
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 у Солом'янському районі міста Києва видані Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 29.05.2012 за № 6900/0/18-1/009-12 замовнику будівництва ОСОБА_3
Проектна документація «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2» розроблена проектною організацією ТОВ «ЕЛТРЕЙД».
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві зареєструвала подану замовником будівництва ОСОБА_3 декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2» від 29.11.2013 за № KB 082133330632.
Замовником будівництва ОСОБА_3 у декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.11.2013 № 082133330632 у розділі «основні показники об'єкта будівництва» поверховість будівлі зазначена, як цокольний та 2 поверхи.
У ході перевірки встановлено, що за вказаною вище адресою на замовлення ОСОБА_3 виконуються будівельні роботи із будівництва трьох поверхового житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Проектною організацією ТОВ «ЕЛТРЕЙД» передана проектна документація «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2» замовнику будівництва, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: в основних техніко-економічних показниках проекту зазначено 2 поверхи, проте згідно креслень запроектовано 3 поверхи, а також запроектовано підпірну стінку за межами земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2), на земельній ділянці, яка не перебуває у власності або у користуванні та не була відведена ОСОБА_3 для цієї мети.
Замовником будівництва ОСОБА_3 наказом від 28.08.2013 затверджено проектну документацію «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2», в якій наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 29.11.2013 № 082133330632 у частині належно затвердженої проектної документації.
Крім того, ОСОБА_3 виконано будівельні роботи із будівництва підпірної стінки на земельній ділянці, яка йому не належить.
За результатом перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 18.09.2017, замовнику будівництва ОСОБА_3 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017.
На підставі наказу Департаменту від 17.10.2016 № 60 та з метою перевірки виконання вимог приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку на АДРЕСА_2.
Під час перевірки з виїздом на місце 02.01.2018 встановлено, що вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 ОСОБА_3 не виконано.
Отже, добровільне невиконання ОСОБА_3 в установлений строк вимог, встановлених у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017, зумовило звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку даного спору, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно- технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно з п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема:
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону №3038-VI у взаємозв'язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв'язку з його невиконанням.
Згідно із частиною першою статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Положеннями частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
За приписами частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначає, що відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
Відповідно до положень статті 38 Закону № 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить відповідним органам державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.
Судом встановлено, що на підставі вимог містобудівних умов відповідач звернуся до ПАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (далі - ПАТ "СУППР") для отримання технічних умов на варіанти укріплення схилу. Після отримання технічних умов від ПАТ "СУППР" №8/1-368 від 10.07.2012 та відповідно до їх умов відповідач звернуся ТОВ "ІГА ВКП МЕГАБУД" для проведення інженерно-геологічних вишукувань земельної ділянки та схилу з метою вивчення інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов в зоні взаємодії проектованої будівлі на фундаментах мілкого закладання з геологічним середовищем.
Відповідно до Технічного звіту про проведення інженерно-геологічних вишукувань про інженерно-геологічні вишукування для розробки робочого проекту будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2. Відповідно до Технічного звіту ТОВ "ІГА ВКП МЕГАБУД" гідрогеологічні умови майданчика характеризуються розвитком водоносного горизонту в ґрунтах усіх виділених інженерно-геологічних елементів. Рівень ґрунтової води на період вишукувань зафіксований на глибині 2,00...5,30м. Сезонне підняття рівня ґрунтових вод можливе до 0,5 м.
На підставі даних вишукувань та Технічних умов від ПАТ "СУППР" кваліфікованим інженером-проектувальником ОСОБА_5 відповідачу було розроблено Розрахунок стійкості схилу та розрахунок підпірної стіни
На підставі даних інженерно-геологічних вишукувань, виконаних ТОВ "ІГА ВКП МЕГАБУД" (Технічний звіт даних інженерно-геологічних вишукувань для розробки для розробки робочого проекту будівництва індивідуального житлового будинку) та на підставі Розрахунку стійкості схилу та розрахунку підпірної стінки по АДРЕСА_2 та після отримання Технічного звіту про проведення інженерно-геологічних вишукувань про інженерно-геологічні вишукування для розробки робочого проекту будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2, Розрахунку стійкості прилеглого схилу по об'єкту «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2», Розрахунку та проектування підпірної стінки по об'єкту «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2» - ПАТ «СУППР» узгодив запроектовану підпірну стіну.
Проте, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем будівництво підпірної стіни проводилось без документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва.
Крім того, відповідачем суду не надано доказів, які б підтверджували той факт, що підпірна стіна важлива для запобігання негативним наслідкам, аварійний ситуації саме в тому місці де її збудував відповідач, та не могла бути збудована в іншому місці, наприклад на земельній ділянці, яка належить відповідачу.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем надано Технічні умови на проектування наданих ПАТ "СУППР" від 10.07.2012 №8/1-368 та затверджений Проект, які були складені та видані без дослідження на місці технічних можливостей для встановлення підпірної стіни.
Отже, враховуючи, що відповідач без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, здійснював будівництво підпірної стіни на земельній ділянці яка йому не належить на праві приватної власності, відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України вказана обставина дає підстави для визначення цієї споруди об'єктом самочинного будівництва.
Приписи про усунення порушень були належним чином вручені відповідачу. Правом на їх оскарження відповідач не скористався. Станом на день розгляду справи вимоги приписів про усунення порушень не виконав, чим допущено відповідачем істотні порушення будівельних норм і правил.
За таких обставин, на підставі положень статті 376 Цивільного кодексу України суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про зобов'язання ОСОБА_3 знести самочинно збудовану підпірну стіну невизначеного призначення на АДРЕСА_2.
В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 77, 139, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПРОУ 40224921) задовольнити повністю.
2. Зобов'язати ОСОБА_3 знести самочинно збудовану підпірну стіну невизначеного призначення на АДРЕСА_2.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 квітня 2019 року.
Суддя Н.Г. Вєкуа