27 березня 2019 року справа № 2340/3539/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представника позивача - Гричаненка О.М. (за ордером),
представника відповідачів - Пидорич К.М. (за довіреностями),
розглянувши по сутіу відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, міського голови м.Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправними дій та визнання нечинними рішень, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся депутат Черкаської міської ради ОСОБА_3 з позовом до Черкаської міської ради, міського голови м. Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича, в якому з урахуванням зміни предмету спору та ухвали суду від 22.03.2019 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо проведення 22.08.2018 позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі, щодо встановлення кворуму депутатів за участю депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та врахування голосів депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 під час встановлення результатів голосування на сесії;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Черкаського міського голови м.Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича від 22.08.2018 № 108-0402-12;
- визнати протиправним та нечинним рішення Черкаської міської ради від 22.08.2018 № 2-3442 «Про внесення змін до рішення міської ради від 13.02.2017 № 2-1613 «Про затвердження Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Черкаси на 2017-2019 роки»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Черкаської міської ради від 22.08.2018 №2-3444 «Про надання дозволу комунальному підприємству «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради на укладання договору фінансового лізингу для придбання тролейбусів»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Черкаської міської ради від 22.08.2018 №2-3445 «Про надання дозволу комунальному підприємству «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради на укладання договору фінансового лізингу для придбання техніки»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Черкаської міської ради від 22.08.2018 №2-3446 «Про утворення юридичної особи - департаменту муніципальної інфраструктури Черкаської міської ради, затвердження його структури та внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 № 3-1682»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Черкаської міської ради від 22.08.2018 №2-3448 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 № 3-1682 «Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів»;
- визнати протиправним та нечинним рішення Черкаської міської ради від 22.08.2018 № 2-3452 «Про надання дозволу комунальному підприємству теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на укладання договору фінансового лізингу для придбання техніки».
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 22.08.2018 відповідачами протиправно під час позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі Черкаської області було встановлено кворум депутатів за участю депутатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які раніше були відкликані керівними органами партій, тому врахування голосів вказаних депутатів під час встановлення результатів голосування на вказаній сесії є незаконним. Крім того, проведення вказаної сесії, на думку позивача, відбулось не у спосіб (за межами міста Черкаси) та не у строки, що визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», та у місці, яке унеможливлювало участь позивача на ній, а також всупереч ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 823/2368/18 про забезпечення позову щодо заборони відповідачам реєструвати і враховувати під час голосування голоси депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Позивач також вважає, що через відсутність фактичного кворуму депутатів на вищезгаданому позачерговому 57-му пленарному засіданні II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі всі прийняті на вказаній сесії рішення є протиправними та нечинними.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Представник відповідачів позов не визнала, проти його задоволення заперечила, надала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що проведення 22.08.2018 позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі відбулось з дотриманням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та у відповідності до Регламенту Черкаської міської ради 8-го скликання. Крім того, відповідач вказав, що оскаржуваним розпорядженням міського голови м. Черкаси Бондаренка А.В. від 22.08.2018 № 108-0402-12 скликано депутатів позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі, тобто безпосередньо пленарного засідання, а не сесії ради, як про це зазначає позивач. Враховуючи відсутність будь-яких порушень відповідачами щодо скликання та проведення вищезгаданого позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі, прийняті на вказаному пленарному засіданні рішення є законними та скасуванню (визнанню протиправними та нечинними) не підлягають.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що міським головою м. Черкаси Бондаренком А.В. за наслідками розгляду пропозиції депутатів Черкаської міської ради щодо вимоги до міського голови про негайне скликання пленарного засідання Черкаської міської ради для розгляду земельних та галузевих питань, зокрема рішення про внесення змін до бюджету м. Черкаси на 2018 рік, видано розпорядження від 22.08.2018 № 108-0402-12, яким скликано п'ятдесят сьоме позачергове пленарне засідання другої сесії Черкаської міської ради на 22 серпня 2018 року о 15 год. 00 хв. у м. Каневі по вул. Шевченка, 102 (Чернеча гора) з розгляду галузевих та земельних питань.
На вказаному позачерговому 57-му пленарному засіданні II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі (надалі по тексту - 57-ме пленарне засідання) взяли участь 23 депутата Черкаської міської ради та за його наслідками прийнято рішення, зокрема:
- від 22.08.2018 №2-3442 «Про внесення змін до рішення міської ради від 13.02.2017 №2-1613 «Про затвердження Програми соціально-економічного і культурного розвитку міста Черкаси на 2017-2019 роки»;
- від 22.08.2018 №2-3444 «Про надання дозволу комунальному підприємству «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради на укладання договору фінансового лізингу для придбання тролейбусів»;
- від 22.08.2018 №2-3445 «Про надання дозволу комунальному підприємству «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради на укладання договору фінансового лізингу для придбання техніки»;
- від 22.08.2018 №2-3446 «Про утворення юридичної особи - департаменту муніципальної інфраструктури Черкаської міської ради, затвердження його структури та внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 № 3-1682»;
- від 22.08.2018 №2-3448 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 23.05.2013 № 3-1682 «Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів»;
- від 22.08.2018 №2-3452 «Про надання дозволу комунальному підприємству теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради на укладання договору фінансового лізингу для придбання техніки».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам (за своїм внутрішнім переконанням) та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 4, 5, 6 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету. Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою.
Згідно з ч. 1 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради.
Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» порядок скликання чергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Із матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 24.12.2015 № 2-18 затверджено Регламент Черкаської міської ради VIII скликання (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 2 ст. 1 вищевказаного Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання він встановлює порядок діяльності Ради, скликання сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок проведення пленарних засідань Ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України. Регламент Черкаської міської ради має вищу юридичну силу щодо усіх інших рішень Ради з цих питань.
Згідно п. 1 ст. 2 Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання рада проводить засідання у залі засідань приміщення Черкаської міської ради за адресою: м. Черкаси, вул.Байди Вишневецького, 36, або в іншому місці, визначеному міським головою або секретарем Черкаської міської ради (надалі - секретар Ради) чи ініціативною групою депутатів, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» скликає сесію.
Таким чином, суд дійшов висновку, що проведення позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання в місті Каневі відповідає вимогам Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання, а тому в цій частині позов є необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 22 Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніше як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії.
Однак, згідно ч. 3 ст. 22 Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання розпорядження про місце і час проведення та порядок денний пленарного засідання доводиться відділом з питань роботи ради до відома кожного депутата, зазвичай у електронній формі (шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту депутата), або в інший можливий спосіб, а також здійснюється через офіційний веб-сайт Черкаської міської ради.
Крім того, відповідно до положень ч.ч. 1-3 Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання пленарні засідання є складовою сесії Ради. При неможливості розглянути порядок денний протягом одного пленарного засідання питання порядку денного переносяться на наступне пленарне засідання.
Пленарне засідання Ради відбувається в наступному порядку: реєстрація депутатів; вступне слово головуючого про відкриття пленарного засідання сесії Ради; різне: заслуховування депутатських запитів, звернень, заяв, крім пленарних засідань із земельних питань, де питання розділу «Різне» розглядаються в кінці засідань; затвердження порядку денного; обговорення питань порядку денного та голосування по них; закриття пленарного засідання сесії Ради.
Відкриває, веде і закриває пленарні засідання Ради міський голова або секретар Ради, або головуючий на засіданні, обраний депутатами відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, положеннями Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання визначено, що лише про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніше як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії, однак розпорядження про місце і час проведення та порядок денний пленарного засідання доводиться до відома кожного депутата, зазвичай, у електронній формі (шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту депутата), або в інший можливий спосіб, а також здійснюється через офіційний веб-сайт Черкаської міської ради, тобто не містить будь-якого застереження щодо необхідності повідомлення про його проведення не пізніше як за 10 днів до пленарного засідання або не пізніше як за день скликання вказаного пленарного засідання.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами суд дійшов висновку, що розпорядження Черкаського міського голови м. Черкаси Бондаренка А.В. від 22.08.2018 № 108-0402-12 не підлягає до скасування.
Посилання позивача про те, що 22.08.2018 відповідачами протиправно розпочато і проведено позачергове 57-ме пленарне засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у місті Каневі всупереч ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 823/2368/18 про забезпечення позову щодо заборони відповідачам реєструвати і враховувати голоси під час голосування як депутатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 823/2368/18 про забезпечення позову забезпечено позов політичної партії "Партія вільних демократів" шляхом:
- заборони Черкаській міській раді та міському голові м. Черкаси Бондаренку А.В. проводити реєстрацію як депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 на пленарних засіданнях, сесіях Черкаської міської ради VIII скликання;
- заборони Черкаській міській раді, міському голові м. Черкаси Бондаренку А.В. або особі, яка є головуючим на засіданні сесії Черкаської міської ради, ураховувати голоси ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 при голосуванні як депутатів Черкаської міської ради на пленарних засіданнях, сесіях Черкаської міської ради та включати їх до протоколу пленарних засідань, сесій Черкаської міської ради, як депутатів Черкаської міської ради, що мають право голосувати та приймати рішення VIII скликання Черкаської міської ради.
Однак суд зазначає, що згідно службової записки начальника відділу з питань роботи Черкаської міської ради від 23.08.2018 № 33-0402-18 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 823/2368/18 було зареєстровано у відділі документообігу Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради 23.08.2018, в той час як позачергове 57-ме пленарне засідання у м. Каневі відбулось 22.08.2018.
Крім того, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення №30), вказане Положення № 30 визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка забезпечує, зокрема, виготовлення та збереження оригіналів електронних документів суду, централізоване зберігання оригіналів електронних документів суду та інших процесуальних документів, в тому числі оригіналів електронних судових рішень, виготовлених судом.
Відповідно до абз. 11 розділу ІІ Положення № 30 автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, а саме: виготовлення та видачу копій судових рішень та виконавчих документів на підставі даних, що містяться в автоматизованій системі, в тому числі надсилання засобами електронного зв'язку оригіналів електронних судових рішень
Згідно абз. 1 п. 1.4.1 Положення № 30 у місцевих та апеляційних адміністративних судах, Вищому адміністративному суді України використовується комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду», розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів адміністративної юрисдикції.
Так, із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», яка використовується в Черкаському окружному адміністративному суді, судом встановлено, що ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 у справі № 823/2368/18 про забезпечення позову було створено о 15:59:56, в той час як позачергове 57-ме пленарне засідання у м. Каневі відбулось 22.08.2018 о 15:00. На час розгляду даної справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Черкаського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року у справі № 823/2368/18 шляхом заборони Черкаській міській раді та міському голові міста Черкаси Бондаренку Анатолію Васильовичу проводити реєстрацію, як депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 на пленарних засіданнях, сесіях Черкаської міської ради VIII скликання Черкаської міської ради. Заборони Черкаській міській раді, міському голові міста Черкаси Бондаренку Анатолію Васильовичу або особі, яка є головуючим на засіданні сесії Черкаської міської ради ураховувати голоси ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 при голосуванні як депутатів Черкаської міської ради на пленарних засіданнях, сесіях Черкаської міської ради та включати їх до протоколу пленарних засідань, сесій Черкаської міської ради, як депутатів Черкаської міської ради, що мають право голосувати та приймати рішення VIII скликання Черкаської міської ради.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Завданням адміністративного судочинства є вирішення спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень (ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно вимог ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Україна) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, передумовою для захисту адміністративним судом прав особи є порушення саме її прав.
Як визначено п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів саме позивача.
Відповідно до п. 19 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В даній справі позивач оскаржує саме індивідуальні акти - рішення позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у м. Каневі, які стосується прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, тобто суб'єктів правовідносин, у яких будуть застосовані вказані акти, однак вказані рішення не розповсюджуються на позивача, як депутата Черкаської міської ради.
Суд наголошує, що позивачем не зазначаються обставини щодо порушення його безпосередніх прав оскаржуваними рішеннями 57-го пленарного засідання, ним лише наводяться факти порушення, на його думку, процедури їх прийняття.
Верховний Суд України у своїй постанові від 11.11.2015 у справі № 2а-2885/12/1470 висловив правову позицію, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується. Такі правові акти породжують права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього. Таким чином, відсутність у будь-кого, в тому числі і позивачів, прав чи обов'язків у зв'язку із оскаржуваним рішенням не породжує для останніх і права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом. Посилання позивачів на їхнє право звернення до суду з цим позовом є безпідставними, оскільки зазначене рішення не стосується їх безпосередньо.
В той же час Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Крім того, відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Вищевказане повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 11.05.2018 у справі №766/7172/17.
Крім того, суд наголошує, що позивач ОСОБА_3 є депутатом Черкаської міської ради VІІІ скликання, входить до складу органу місцевого самоврядування, але не є представником такого органу при зверненні до суду.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат має право вимагати усунення порушення законності, тобто у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. Депутат має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів, а місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.
У контексті викладеного та за змістом Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади може бути вирішено на пленарних засіданнях відповідної ради, оскільки саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.
Слід зазначити, що указаною нормою регламентовано право депутата місцевої ради порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради. Тому, право депутата на звернення до відповідних органів державної влади у випадку виявлення порушень законодавства України в даному випадку може бути реалізовано відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».
В той же час необхідно зазначити, що право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. Така правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №911/2173/17, де зазначено, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.
Зазначеним та іншими законами України депутати міських рад не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом.
Наведене вище також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.04.2018 у справі №363/3414/13-а та висновки якого, у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, мають враховуватись судом першої інстанції при виборі і застосуванні норм права у спірних правовідносинах.
Враховуючи, що оскаржувані позивачем рішення позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у м. Каневі є актами індивідуальної дії, тобто створюють правові наслідки лише для конкретних осіб, а позивач, як депутат Черкаської міської ради, не є суб'єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття відповідачем таких рішень, відповідно і вказані рішення не можуть порушувати прав, свобод чи інтересів позивача.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що процедура скликання позачергового пленарного засідання, на її думку, відбулася з порушенням Регламенту Черкаської міської ради VIII скликання, яке виразилося у несвоєчасному повідомленні депутатів та розміщенні на сайті міської ради розпорядження про скликання позачергового 57-го пленарного засідання II сесії Черкаської міської ради VIII скликання у м. Каневі. Про вказане розпорядження вона дізналася 22.08.2018 о 14.50 год. під час перебування в м.Каневі, де вона знаходилася з робочим візитом. Після отримання розпорядження вона терміново, за допомогою телефона, надіслала його своїм підлеглим, які відразу розмістили вказане розпорядження на сайті міської ради. Крім того, ОСОБА_12 зазначила, що порядок денний за добу до пленарного засідання, як того вимагає регламент, депутатам роздано не було, проте до порядку денного були включені на розгляд питання, які були взяті за основу до порядку денного, що надавався для відому завчасно всім депутатам на засідання, яке мало відбутися 23.08.2019. Позачергове 57-ме пленарне засідання у м. Каневі відкрив міський голова з дотриманням процедури, на засіданні були присутні 22 депутата, всі брали участь у голосуванні, було визначено кворум шляхом поіменної реєстрації. Ухвала про забезпечення позову до міської ради офіційно надійшла 23.08.2018.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 21.08.2018 він повертався з відрядження з м. Хмельницького. В цей час йому зателефонував міський голова Бондаренко А.В. і повідомив, що 22.08.2019 він має бути на урочистостях до Дня Прапора в м. Каневі. Коли він прибув до м. Канева, йому стало відомо, що присутні депутати оформляють звернення щодо проведення позачергового 57-го пленарного засідання. Він, ОСОБА_13, підтримав дане звернення у зв'язку з тим, що з травня 2018 року неодноразово зривалися засідання в зв'язку з політичним протистоянням окремих депутатів та з вини яких, на його думку, тривалий час не відбувалися засідання. В порядку денному були питання, які зазначені в порядку денному на 23.08.2018. Дане засідання, на його думку, було проведено з дотриманням регламенту Черкаської міської ради, кворум дотримано. На засіданні розглядалися і ті питання, що не були включені до порядку денного, але порушувалися присутніми депутатами під час засідання.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він, як депутат, був запрошений міським головою взяти участь в офіційних заходах з нагоди Дня Прапора в м.Канів. Після урочистостей окремі депутати надали йому звернення щодо скликання позачергового 57-го пленарного засідання, після ознайомлення з яким він також його підписав. Там же, на місці, у зв'язку з присутністю більшої половини депутатів Черкаської міської ради, було вирішено провести засідання, оскільки з весни 2018 року через політичні протистояння окремих депутатів сесії не відбувалися, а деякі питання потребували негайного розгляду.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що про те, що сесія міської ради відбулася, їй стало відомо 22.08.2018 увечері. Наступного дня їй було надано протокол для коригування, після ознайомлення з яким вона, як директор департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, написала службову записку щодо прийнятого рішення, оскільки проект рішення щодо внесення змін до бюджету вона не готувала, а прийняте рішення не відповідало вимогам Бюджетного кодексу України.
В той же час суд зазначає, що відсутність порушеного права ОСОБА_3, встановленого при розгляді справи по суті, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, навіть якщо нормативно-правовий акт прийнятий з порушенням законодавства, а тому надані в судових засіданнях показання вищевказаних свідків не приймаються судом до уваги.
У зв'язку із вищевикладеним суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 08.04.2019.