08 квітня 2019 року справа № 580/443/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у залі суду адміністративну справу за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Приватного акціонерного товариства “Звенигородкаагрохім” про стягнення коштів,
06.02.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, буд.8, корп.30; код ЄДРПОУ 37956207) (далі-позивач) про стягнення з ПАТ “Звенигородкаагрохім” (20200, Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. К. Маркса, буд.26; код ЄДРПОУ 05491511) (далі-відповідач) 5100,00 грн. в дохід Державного бюджету штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів на рахунок, відкритий на ім'я територіального органу Держказначейства за місцезнаходженням платника (код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності банку 106).
Позов мотивовано тим, що відповідач не сплатив в добровільному порядку штраф за правопорушення на ринку цінних паперів відповідно до постанов від 07.11.2018 №248-ПД-1-Е, №249-ПД-1-Е та №250-ПД-1-Е на загальну суму 5100,00грн. Тому просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 07.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. Встановлено відповідачу строк тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу позивач отримав 11.02.2019, а відповідач - 15.02.2019.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав, про причини його неподання не повідомив.
Оцінивши доводи позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні, є Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (далі - Закон України №448/96-ВР).
Відповідно до ч.2 ст.1 цього Закону державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Ч.1 ст.5 Закону України №448/96-ВР передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Згідно з ч.4 ст.6 Закону України №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Право Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів передбачене п.14 ч.1 ст.8 Закону України № 448/96-ВР.
Суд встановив, що відповідач є юридичною особою з 23.12.1997 (код ЄДРПОУ 05491511).
З актів позивача від 23.10.2018 №317-ПД-6-Е, №318-ПД-6-Е, №319-ПД-6-Е про правопорушення на ринку цінних паперів суд встановив, що уповноваженою особою відповідача виявлено ознаки порушення відповідачем вимог ст.40 Закону України від 23.02.2006 №3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», п.4 глави 4 розділу ІІ Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 №2826: не опубліковано відповідачем в офіційному друкованому виданні, не подано до Комісії та не розміщено у загальнодоступній інформаційній базі даних регулярну річну інформацію за 2017 рік.
У зв'язку зі вказаними порушеннями позивач прийняв постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 07.11.2018 №248-ПД-1-Е, №249-ПД-1-Е та №250-ПД-1-Е про застосування штрафних санкції у розмірі 1700,00 грн. кожна та зобов'язав сплатити штраф до Державного бюджету України на рахунок територіального органу ДКСУ (код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та санкції”).
Розмір фінансових санкцій за такі порушення встановлений п.п.4-6 ч.1 ст.11 Закону України №448/96-ВР і становить до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.23 ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VІ кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду Державного бюджету. Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11, передбачено код класифікації доходів бюджету 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”.
Ст.11 Закону України № 448/96-ВР передбачено, що рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. Таке ж положення міститься в розділі XV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 №1470, згідно з яким постанова за справою про правопорушення, а також рішення Комісії за скаргою на постанову можуть бути оскаржені до суду в порядку і строки, установлені законодавством. Крім того, згідно з вказаною статтею у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Суд звернув увагу, що вищевказані постанови направлені відповідачу 12.11.2018. Однак в установленому законом порядку не оскаржені, а штрафні санкції, визначені ними, не сплачені. Отже, відповідач не виконав у встановленому законом порядку вимоги постанов.
За вказаних обставин з огляду на межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Суд також врахував, що відповідно до п.2.1. Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 №128, платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами загального фонду державного бюджету, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та Казначействі України на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету" Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119, у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
Тому суд дійшов висновку, що вищевказана сума штрафних санкцій підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України на балансовий рахунок в Головному Управлінні державної казначейської служби у Черкаській області (3111 “Надходження загального фонду Державного бюджету”, код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та санкції”).
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Звенигородкаагрохім” (20200, Черкаська обл., м.Звенигродка, вул.Козачанська, буд.26; код ЄДРПОУ 05491511) на користь Державного бюджету України (балансовий рахунок в Головному Управлінні державної казначейської служби у Черкаській області 3111 “Надходження загального фонду Державного бюджету”, код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та санкції”, символ звітності 106) штраф за правопорушення на ринку цінних паперів на загальну суму 5100,00грн. (п'ять тисяч сто гривень 00 коп.) відповідно до постанов від 07.11.2018: №248-ПД-1-Е, №249-ПД-1-Е та №250-ПД-1-Е.
2. Копію рішення направити учасникам справи.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.
Суддя А.М. Бабич
Рішення складене у повному обсязі 08.04.2019.