про закриття провадження у справі
м. Черкаси
02 квітня 2019 року справа № 580/762/19
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гаращенка В.В.,
за участю:
секретаря судового засіданні: Дорошенко Л.В.,
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився;
представників третьої особи: не з'явився;
розглянувши в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, які полягали у відмові видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки;
- визнати недійсним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відведення земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_2, площа - 1,2 га в адміністративних межах Попівської сільської ради, Смілянського району Черкаської області у власність ОСОБА_3;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області виключити з Державного земельного кадастру відомості щодо права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер - НОМЕР_2, площею 1,2 га в адміністративних межах Попівської сільської ради, Смілянського району, Черкаської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відвести земельну ділянку кадастровий номер - НОМЕР_2, площею 1,2 га в адміністративних межах Попівської сільської ради, Смілянського району, Черкаської області, у власність позивачу.
Ухвалою суду від 28.03.2019, із занесенням до протоколу судового засідання, здійснено заміну третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Попівську сільську раду Смілянського району Черкаської області на Тернівську сільську раду Смілянського району Черкаської області.
В підготовчому засіданні 28.03.2019 на обговорення учасників справи поставлено питання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Позивач та її представник зазначили, що для вивчення питання щодо підсудності їм необхідний додатковий час.
В підготовчому засіданні 28.03.2019 оголошено перерву до 02.04.2019 о 12 год. 00 хв.
Позивач та її представник у підготовче засідання 02.04.2019 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату час та місце розгляду спору повідомлені належним чином.
Третя особа - Тернівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, направила до суду засобами електронного зв'язку лист №211 від 01.04.2019, в якому зазначила, що проти задоволення позову не заперечує та просила справу розглянути без її участі.
За змістом ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
З наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує висновок, що позовна заява може бути залишена без розгляду лише у випадку, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду спору. Натомість в даному випадку суд не вбачає наявності перешкод для проведення підготовчого засідання без участі позивача.
Вирішуючи питання про можливість розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства, суд виходить з такого.
За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов'язаність із сферою реалізації публічної влади.
Проте, слід зазначити, що специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб'єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов'язане з цим питанням межі повноважень адміністративного суду.
Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб'єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб'єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб'єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що предметом даного спору є порушене, на думку позивача, право власності, яке мала набути позивач на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, однак дана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 на підставі рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке позивач вважає незаконним.
Позивач вважає, що за наслідками вирішення даного спору земельна повинна бути відведена їй у власність.
Згідно відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,2 га зареєстровано 14.11.2018 за ОСОБА_3, номер запису про право власності 28957805.
Аналіз наведених фактичних обставин дає підстави вважати, що у цій справі позивач, оскаржуючи рішення відповідача, фактично обґрунтував позовні вимоги відсутністю такого права в іншої особи та наявністю у нього такого права, що вказує на наявність спору про право цивільне, зокрема, про право власності на земельну ділянку.
В ухваленій постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір про скасування рішення державного реєстратора та запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за третьою особою має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про передачу земельної ділянки третій особі є захистом прав позивача на земельну ділянку.
З огляду на суб'єктний склад сторін такий спір може вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Отже, суд зазначає, що захист прав позивача у визначений ним спосіб можливий лише за умови встановлення наявності або відсутності порушення його майнових прав у сфері приватно-правових відносин (права власності на спірне нерухоме майно), що не входить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи, що судом закривається провадження у справі, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 256, 295 КАС України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Судовий збір в розмірі 770 (сімсот сімдесят) грн. 80 коп. сплачений відповідно до квитанції №116 від 20.02.2019 та в розмірі 770 (сімсот сімдесят) грн. 80 коп. сплачений відповідно до квитанції №117 від 20.02.2019, повернути з Державного бюджету України ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена за правилами ст. 295 КАС України та з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 5 квітня 2018 року.
Суддя В.В. Гаращенко