про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/648/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Таврійської міської ради Херсонської області до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Таврійська міська рада Херсонської області (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу державного архітектурно-будівельного контролю Новокаховської міської ради Херсонської області (далі-відповідач), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову №1/99 від 13.03.2019р. ухвалену відділом ДАБК Новокаховської міської ради Херсонської області про притягнення до адміністративної відповідальності Таврійську міську раду Херсонської області в особі міського голови ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 57630,00 грн.
Також позивач просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (тут і надалі - в редакції, чинній на час подачі позовної заяви).
Згідно ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не додає до позовної заяви документ про сплату судового збору, посилаючись на ст.286 КАС України, ст.288 КУпАП та обґрунтовує несплату судового збору тим, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільнена від сплати державного мита.
По-перше, відповідно до положень ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 20 КАС України наведено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів і саме місцевим загальним судам як адміністративним судам, на відміну від окружних адміністративних судів, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
По-друге, з оскарженої постанови №1/99 від 13.03.2019р. вбачається, що на позивача накладено штраф у сумі 57630,00 грн. на підставі Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" за порушення п.1 ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553. Вказана постанова прийнята за результатами розгляду акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Вказаними нормативно-правовими актами установлена відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, яка відмінна від адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, а тому посилання позивача на норми згаданого Кодексу, як на підставу звільнення від сплати судового збору, є помилковими.
З огляду на викладене та відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до даної позовної заяви має бути доданий документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому слід звернути увагу на те, що позовна вимога про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є майновою вимогою з огляду на наступне.
Так, позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача. При цьому, ціною позову є розмір штрафу, який накладено на позивача оскаржуваним рішенням.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Сук проти України" (Заява N 10972/05 §22) суд зазначає, що "…поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу."
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Броньовський проти Польщі" (Заява N 31443/96 §129) суд окремо пояснив, що "…так само як права на матеріальні предмети, деякі інші права та інтереси, що являють собою майно (фонди), також можуть вважатися "майновими правами" і майном (possessions) для цілей цього положення".
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
З наведеного вбачається, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Практика Європейського суду з прав людини є обов'язковою для застосування в Україні, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " визнана джерелом права.
Таким чином, звернення до суду з вимогою про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою. При цьому спірною є сума 57630 грн., з якої має вираховуватись розмір судового збору.
Отже, за звернення до суду з даним позовом позивач має додати до позовної заяви документ про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/648/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Суддя Пекний А.С.