01 квітня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/340/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.
при секретарі: Перебийніс Н.Ю. за участю представника позивача Кізими І.В., представника відповідача Гордієнко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб'юшн" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 25.02.19 провадження у справі відкрито. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено у вигляді протоколу № 62 від 22.06.2018, ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" було неправомірно внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зазначене рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. У підприємства відсутні ознаки ризиковості, визначені пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, які не затверджені жодним нормативно правовим актом Державної фіскальної служби України, а існують лише у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, що у свою чергу вказує на факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України.
Позивач зазначає, що вказане рішення перешкоджає йому провадити господарську діяльність, руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами та ставить під сумнів позитивну податкову історію підприємства як платника податків, у зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а оскаржене рішення скасуванню. Одночасно просить зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі виключити ПП "Єврокомершл Дистриб'юшн" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
18.03.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення щодо включення платника податків до переліку ризикових платників є внутрішнім документом податкового органу, прийнятим за результатами зібрання податкової інформації. Рішення було прийняте правомірно, враховуючи податкову інформацію на позивача щодо здійснення продажу пива тим платникам податків, які здійснюють реалізацію товарів відмінних від придбаних. Відповідач, як контролюючий орган, збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій, що покладені на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Висновки, наведені в протоколі від 22.06.2018 № 62, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень приватного підприємства "Єврокомерш Дистриб'юшн" до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових платників позивача, є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
29.03.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що рішення контролюючого органу яким здійснюється вплив на зміст прав платника податків не може ґрунтуватись на припущеннях, не підтвердженими відповідними доказами. При перевірці податкових накладних, складених за наслідками взаємовідносин підприємства позивача з ТОВ "Мерімак" (код за ЄДРПОУ 41916055) та ТОВ "Синергія" (код за ЄДРПОУ 33592396), контролюючим органом жодних порушень не встановлено, тому за результатами таких перевірок було сформовано квитанції про реєстрацію податкових накладних, які були надіслані разом з відповідним рішенням. Відсутність ж реалізації третім особам відчуженого у червні 2018 року позивачем товару на адресу ТОВ "Мерімак" та ТОВ "Синергія" не може свідчити про участь підприємства у схемах формування "фіктивного" податкового кредиту та формування податкової вигоди для інших підприємств по ланцюгу постачання, так як при проведенні даних господарських операцій контрагентами позивачу було надано копії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та витяги з ЄДР, де визначено, що ТОВ "Мерімак", в тому числі, займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (Код КВЕД 47.11), ТОВ "Синергія" (код за ЄДРПОУ 33592396) - виробленням добрив і азотних сполук (Код КВЕД 20.15) (переробка пива термін придатності якого сплив). Крім того, інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДФС не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування. Відповідачем не надано до суду будь-якої інформації щодо вироків у кримінальному провадженні, якими встановлено фіктивність та інші недоліки правового статусу контрагентів: ТОВ "Мерімак" та ТОВ "Синергія" , якими б відповідач міг підтвердити нібито нереальність господарських операцій з позивачем або відсутність їх економічного змісту. Безпідставним твердження відповідача про те, що ТОВ "Мерімак" та ТОВ "Синергія" не здійснюють реалізацію придбаного у позивача пива, у вказаних суб'єктів господарювання практично не було часу для відчуження даного товару третім особам (операції були в червні, а рішення комісії ухвалено 22 червня), до такого висновку відповідач дійшов без аналізу звітності вказаних суб'єктів господарювання за послідуючі періоди. Позивач категорично не згодний з позицією відповідача, що включення його до списку ризикових жодним чином не впливає на обсяг його прав, оскільки, такі дії відповідача призводять до необгрунтованого обмеження прав позивача та його контрагентів, так як згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обгрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, тому як, тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
В судових засіданнях, проведених у даній справі, представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить його задовольнити.
Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просять відмовити у його задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлені наступні обставини.
Приватне підприємство "Єврокомершл Дистриб'юшн" зареєстровано юридичною особою 01.12.2010, також зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 28.12.2010. Позивач зазначає у позовній заяві про те, що на підставі відповідного договору є офіційним дистриб'ютором продукції, що виробляється ПАТ "Карлсберг Україна". З метою ведення господарської діяльності підприємством 19.06.2018 було складено податкову накладну за №2293 на ФОП ОСОБА_3 на суму 22557 грн. 84 коп. та 13.07.2018 засобами телекомунікаційного зв'язку направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана податкова накладна була прийнята до Єдиного реєстру податкових накладних з одночасним прийняттям рішення про зупинення реєстрації. Позивачем було отримано квитанцію наступного змісту : "ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу реєстрація ПН/РК від 16.04.2018 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунк коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Позивач вказує, що починаючи з червня 2018 року по всім без виключення складеним позивачем податковим накладним приймаються рішення про зупинення їх реєстрації, які відповідно до отриманих квитанцій обумовлені тим, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
ГУ ДФС у Херсонській області повідомило позивача про те, що зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування не має правових наслідків для підприємства, на запити позивача не надало відповідного рішення комісії про включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, також не було надано позивачу матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку.
В реєстрації податкових накладних позивачу не було відмовлено, що не заперечує й представник позивача в судовому засіданні.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем було надано витяг з протоколу №62 від 22.06.2018 засіданні комісії Головного управління ДФС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, згідно якого позивача було вирішено внести до "Журналу ризикових платників".
Зі змісту вказаного витягу вбачається, що підставою для ухвалення вказаного рішення стала інформація щодо фактичного проведення товарних операцій між позивачем та ТОВ "Мерімак" (код за ЄДРГІОУ 41916055) та ТОВ "Синергія" (код за ЄДРГІОУ 33592396), зокрема, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем в червні 2018р. здійснено реалізацію пива на суму 3,0 млн. грн. на адресу вище вказаних платників, якими здійснюється реалізація товарів відмінних від придбаних. Зазначене викликає сумнів щодо фактичного проведення товарних операцій між контрагентами, свідчить про маніпулювання звітністю та ризик формування "схемного" податкового кредиту .
Позивач не погодився з рішення про включення його до переліку ризикових платників , тому звернувся до суду з даним позовом.
Спір між сторонами стосується правомірності прийняття комісії головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, рішення про внесення ПП "Євркомершл Дистриб'юшн" позивача до переліку ризикових платників податків.
Надаючи оцінку позиціям сторін у даній справі, суд застосовує наступні положення законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів. Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом № 144 від 21.03.2018 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (який втратив чинність 03.08.2018). У вказаному Порядку було зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв".
У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6…платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 1.3пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", та не затверджені будь-яким наказом ДФС України та не зареєстровані в Мінюсті. Отже, існування відповідного затвердженого офіційного переліку не доведено.
Відповідачем надано до суду витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Херсонській області , АР Крим та м. Севастополі від 22 червня 2018 року № 62, яка дійшла до необхідності внести позивача до переліку ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників " АІС "Податковий блок" суб'єктів господарюванн, зокрема, позивача за критеріями "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення операцій платником".
Суд звертає увагу, що зупинення реєстрації податкових накладних відбувається за результатами автоматизованого моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, який здійснюється на рівні ДФС України. На цьому етапі рішення про включення позивача до Реєстру ризикових платників не виноситься. Пунктом 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 12-24 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Платник податків у разі зупинення має право подати перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Ці письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. За результатами розгляду пояснень та копій документів зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Таким чином, існує два етапи реєстрації податкових накладних, перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган пропонує платнику податків надати документи та пояснення по визначеним податковим накладним з метою аналізу наявності негативної податкової інформації чи аналізу критеріїв ризиковості.
Отже, віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, яке може потягти за собою порушення прав позивача та його контрагентів.
Аналізуючи вказане, суд робить висновок, що скасування спірного протоколу не буде мати наслідком поновлення порушених права позивача щодо зупинення реєстрації податкових накладних та відповідно відновлення такої реєстрації. Негативний наслідок у спірних правовідносинах мають тільки рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які і мають бути оскаржені позивачем в судовому порядку для поновлення своїх прав, а не протокол комісії.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що інформація у податковій системі, є відображенням певної інформації та не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов'язків, а отже не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до підсистеми певної інформації без прийняття податкових повідомлень-рішень (або інших рішень, що створюють наслідки) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Також суд приймає до уваги, що наказ № 144 від 21.03.2018, яким був затверджений Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, а також Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків", втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 3 серпня 2018 року № 522, тобто на сьогодні відсутній законодавчо врегульований порядок створення та функціонування такого переліку/реєстру ризикових платників, та порядок включення або виключення з вказаного переліку платників податків.
Щодо повноважень податкових органів на зібрання та використання податкової інформації, суд зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПКУ. У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПКУ). Відповідно до статті 71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах: що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків. У пункті 74.1 ст. 74 ІПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
За таких обставин, суд погоджується із відповідачем, що контролюючий орган збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій що покладені на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117.
Суд дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення позивача до журналу ризикових платників є лише службовою діяльністю працівників ДФС на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації , зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Права такого платника можуть бути порушені контролюючим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових накладних рішення про відмову в їх реєстрації, але таких фактів суд не виявив.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства .
Дослідивши матеріали справи , суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю через відсутність публічно-правового спору.
Керуючись п.1. ч.1 ст. 238, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб'юшн" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Повернути приватному підприємству "Єврокомершл Дистриб'юшн" (73000, м. Херсон, вул. Петренка, 18, оф. 406, код 37353912) з Державного бюджету 3842 грн. судового збору.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали, апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення (ухвалу).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 08.04.2019.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 111020000