02 квітня 2019 р. Справа № 2040/7593/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бенедик А.П.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шевченко О.В.) від 31.10.2018р. (повний текст рішення складено 31.10.2018 р.) по справі № 2040/7593/18
за позовом ОСОБА_1
до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із адміністративним позовом до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправним рішення № 97 від 01.08.2018 року комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначеннямперерахунком та виплатою пенсій Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії за недостатністю стажу для пільгової пенсії та роз'яснення, що позивач може звернутись з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах в 57 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати у стаж роботи період праці у якості гасильника вампа на Куп'янському цукрокомбінаті в період з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року;
- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління пенсійного фонду України Харківської області нарахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, з 29 червня 2018 року за трудовою книжкою НОМЕР_1 від 1 липня 1983 року, за якою позивач працював землеробом в цеху сталевого лиття та ковкого чавуну Куп'янського ливарного заводу з 13.03.1989 року по 17.08.1995 року (6 років 5міс. 5 днів), та у якості гасильника вапна на Куп'янському цукрокомбінаті в період з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року (3 роки 2 міс. 24 дні) за Списком №2, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162, зарахувавши у пільговий стаж роботи 9 років. 7 міс. 28 днів.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 20 червня 2018 року має право на пільгову пенсію за віком при досягненні 51 року 9 місяців у зв'язку з тим, що працювала землеробом в цеху сталевого лиття та ковкого чавуну Куп'янського ливарного заводу з 13.03.1989 року по 17.08.1995 року, а також гасильником вапна на Куп'янському цукрокомбінаті в період з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року, має загальний стаж роботи 32 роки 11 місяців 23 днів та пільговий стаж роботи - 9 років 7 місяців 28 днів. Вважає, що рішенням № 97 від 01.08.2018 комісією для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України протиправно відмовлено у призначенні пенсії за недостатністю стажу для пільгової пенсії, а Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області безпідставно не зараховано у стаж роботи період праці у якості гасильника вапна на Куп'янському цукрокомбінаті в період з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Зазначає, що надані позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії документи повністю підтверджують той факт, що позивач в період з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року працювала на ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» на посадах, які передбачені Списком №2, а тому у Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області були відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду роботи у пільговий стаж. Також вважає, що оскільки справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, то розглянувши її за правилами спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Відповідачі надали письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач та представники відповідачів надали заяви, в яких просили провести розгляд справи за їх відсутності.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 15.05.2018 року позивач звернулася до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 78).
Станом на час звернення із заявою, вік позивача становив 51 рік 8 місяців, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією паспорту громадянина України (а.с. 9).
Рішенням від 27.07.2018 року № 205/8-18 комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про підтвердження стажу роботи позивачки за Списком № 2 у період з 13.03.1989 року по 17.08.1995 року за професією землероб в цеху сталевого лиття та ковкого чавуна за Списком № 2.
Рішенням комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 97 від 01.08.2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Рекомендовано повторно звернутися із питанням про призначення пенсії після досягнення 57 років.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 13.03.1989 року по 17.08.1995 року позивач працювала на ВАТ "Куп'янський ливарний завод" за професією землероб в цеху сталевого лиття та ковкого чавуну (а.с. 25-36, 66-70).
11.03.2011 року вказане підприємство було ліквідовано, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.40-42).
Комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про підтвердження стажу роботи за Списком № 2 у період з 13.03.1989 року по 17.08.1995 року за професією землероб в цеху сталевого лиття та ковкого чавуна.
Сторонами під час розгляду справи не оскаржувався вказаний період підтвердженого пільгового стажу (06 років 05 місяців 05 днів) за час роботи на ВАТ "Куп'янський ливарний завод" за професією землероб в цеху сталевого лиття та ковкого чавуну.
Спірною в даному випадку є правомірність відмови Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року на ВАТ "Куп'янський цукрокомбінат".
Позивач під час судового розгляду вказувала, що весь цей час вона працювала на підприємстві гасильником вапна, що є посадою, яка передбачена Списком № 2 та дає право на пільгове пенсійне забезпечення, що підтверджується копіями архівних довідок.
Відмовляючи у призначенні пенсії, Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області виходило з того, що наданими позивачем первинними документами не підтверджено пільговий характер роботи. Згідно з трудовою книжкою, архівною довідкою позивач прийнята в ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" гасильником вапна з 27.08.1995 року, а з 21.01.1996 переведена на іншу посаду.
Не погоджуючись із правомірністю відмови у зарахуванні вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу, що мало наслідком відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підтверджений документами стаж роботи позивача за Списком № 2 складає 06 років 05 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Інші періоди роботи не передбачені Списками, що чинні на період роботи, та/або не підтверджені первинними документами, зокрема уточнюючими довідками підприємства та матеріалами атестації робочих місць. Тому відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду Харківської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є необґрунтованими, оскільки ВАТ "Куп'янський цукрокомбінат" не ліквідовано, а тому підтвердження стажу роботи та визначення права на пенсію за період з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року входить до компетенції Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, а не до компетенції комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі- Закон України №1058-ІV) визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Умови призначення пільгових пенсій визначені ст.114 Закону України №1058-ІV.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України № 1058-ІУ, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 вищевказаного Закону, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Таким чином, виходячи із законодавчо визначених умов, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу, поряд з іншим, необхідно мати не менше 10 років стажу роботи за професіями, передбаченими Списком № 2, та за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Виходячи із аналізу вказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право особи на призначення на пенсії на пільгових умовах, орган Пенсійного фонду приймає уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а у разі відсутності правонаступника періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується в окремому порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
При цьому, обов'язок перевіряти документи, подані для призначення (перерахунку) пенсій покладений на органи пенсійного фонду.
Згідно даних трудової книжки позивача встановлено, що 27.08.1995 року позивача прийнято на роботу до ВАТ "Куп'янський цукрокомбінат" на посаду гасильника вапна на сезон цукроваріння, 22.01.1996 року переведено робітницею 1 розряду в ремонтний період на газових печах, а 19.11.1998 року звільнено у зв'язку зі скороченням штатної чисельності (а.с. 26-27).
Згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, професія робітника на газових печах не передбачена.
Надані архівні довідки, в яких зазначено, що позивача звільнено в 1998 році з посади гасильника вапна, суперечать записам в трудовій книжці, а тому не враховуються судом.
З приводу доводів апеляційної скарги про безпідставну відмову у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи на посаді гасильника вапна, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року N 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383, якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності та господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Верховний Суд України у постанові від 2 грудня 2015 року (справа №21-1329а15) висловлював правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Верховний Суд підтримав таку позицію у своїй постанові від 30 січня 2018 року (справи №506/384/17).
Колегія суддів зазначає, що позивачем ані під час звернення із заявою про призначення пенсії, ані під час судового розгляду справи не надано доказів, а судом не встановлено факту проведення атестації, за результатами якої підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за посадою гасильника вапна.
Також, виходячи з встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності необхідності допиту свідків, оскільки згідно п. 2 Порядок № 637, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків лише у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, оскільки під час судового розгляду встановлено, що підтверджений документами стаж роботи позивачки за Списком № 2 складає 06 років 05 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії, то відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду Харківської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо наявності правових підстав для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року, колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, оскільки ВАТ "Куп'янський цукрокомбінат" не ліквідовано, а тому підтвердження стажу роботи та визначення права на пенсію за період з 27.08.1995 року по 19.11.1998 року входить до компетенції Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, а не до компетенції комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до положень КАС України вказана справа є справою незначної складності, а тому правомірно була розглянута судом першої інстанції за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку спрощеного провадження.
Обставин, передбачених ст. 317 КАС України, наявність яких є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018р. по справі №2040/7593/18 за позовом ОСОБА_1 до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Мельнікова Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 08.04.2019 року.